Запорізької області
09.12.09 Справа № 27/314/09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Віват”, м. Запоріжжя
до Державного підприємства “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)”, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області
про стягнення 21 301 грн. 44 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники:
Від позивача: Михайличенко М.Г., дов. б/н від 17.08.09 р.
Від відповідача: Бєлік Т.П., дов. № 10/9-5 від 05.01.09 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 09.12.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранд Віват”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Біленьківської виправної колонії № 99 в Запорізькій області, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області 21 301 грн. 44 коп. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 12.02.2008 р.
Ухвалою господарського суду від 11.09.2009 р. порушено провадження у справі № 27/314/09 та призначено судове засідання на 21.10.2009 р.
Ухвалою суду від 21.09.2009 р., у зв'язку з наявною необхідністю, слухання справи було перенесено на 05.11.2009 р.
05.11.2009 р. у судовому засіданні, позивач надав суду письмове клопотання, на підставі ст. 24 ГПК України, щодо заміни неналежного відповідача - Біленьківська виправна колонія № 99 в Запорізькій області, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області на належного - Державне підприємство “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)”, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області, в частині стягнення заборгованості підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.
Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Заява позивача про заміну неналежного відповідача прийнята судом, відповідно до ст. ст. 22, 24 ГПК України.
Ухвалою суду від 05.11.09 р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з заміною неналежного відповідача Біленьківська виправна колонія № 99 в Запорізькій області, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області на належного - Державне підприємство “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)”, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Судове засідання призначено на 09.12.09 р.
09.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/314/09.
09.12.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 09.12.2009 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні, відкритому 09.12.09 р. проти позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив (міститься у матеріалах справи).
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Господарським судом встановлено, що 12.02.08 р. між ТОВ “Гранд Віват” (продавець) та ДП “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до п. 1.1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, в кількості та асортименті, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 2.1 договору ціни та товар встановлюються у відповідності з прайс-листами, які діють у продавця на момент передачі товару та зазначаються в накладних.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30 банківських днів з моменту поставки або іншим способом, який не заборонений законодавством України.
Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів продавцю (п.4.2 договору).
Відповідач прийняв на баланс товари на загальну суму 23 301 грн. 44 коп., що підтверджується видатковою накладною № ГР-0000018 від 12.02.08 р.
Відповідач 06.10.08 р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача частину заборгованості у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
26.11.08 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 21 301 грн. 44 коп.
Претензія залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідачем оплата поставленого товару за договором купівлі-продажу у строки та обсязі, обумовленими між сторонами, здійснена не була.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У зв'язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення оплати за поставлений товар, заборгованість ДП “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)” перед ТОВ “Гранд Віват” склала 21 301 грн. 44 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
ТОВ “Гранд Віват” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача та відповідача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізької області (№ 99)” (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке вул. Запорізька, буд. 32, р/р 26004002451001 ТА “Індекс банк”, м. Запоріжжя, МФО 313861, код ЄДРПОУ 08680106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Віват” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 30, р/р 26001108848 у ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 34829467) 21 301 (двадцять одна тисяча триста одна) грн. 44 коп. заборгованості, 213 (двісті тринадцять) грн. 01 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 10.12.2009р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.С. Дроздова