Запорізької області
03.12.09 Справа № 20/77д/09-7/271/09
Суддя
«03»грудня 2009 р. Справа № 20/77д/09-7/271/ 09
За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар, Запорізька область
до відповідача Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж”, м.Енергодар, Запорізька область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача Лєбєдєв О.С., № 2647 від 27.10.2009 р.
Від відповідача
Від третьої особи не з'явився
не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1197704,06 грн., які складаються з 71095,50 грн. заборгованості і 1126608,56 грн. штрафних санкцій та про розірвання угоди № 7/207-05 від 20.09.2005 р., укладеною між позивачем та відповідачем.
Розпорядженням № 949 в.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 04.09.2009 р. справу № 20/77д/09 передано на розгляд судді Кутіщевій Н.С.
Ухвалою суду від 07.09.2009 р. справа № 20/77д/09 була прийнята до провадження, справі присвоєно № 20/77д/09-7/271/09, судове засідання призначено на 24.09.2009 р.
В судому засіданні 24.09.2009 р. позивач надав заяву (вих № 28-22/20674 від 24.09.2009 р.), якою уточнив та збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 1197700 грн., які складаються з 218315,60 грн. заборгованості за угодою та 979384,40 грн. пені. Позивач просить розірвати угоду № 7/207-05 від 20.09.2005 р., укладеною між позивачем та відповідачем.
Заява подана згідно ст.22 ГПК України, судом долучена до матеріалів справи.
У зв'язку з неявкою без поважних причин представника відповідача в судові засідання, розгляд справи відкладався до 05.10.2009 р., до 26.10.2009 р., до 09.11.2009р..
Ухвалою суду від 09.11.2009 р., строк розгляду спору було продовжено, судове засідання, у зв'язку з черговою неявкою без поважних причин представника відповідача, відкладалось до 25.11.2009 р., 03.12.2009 р.
Позивач надав заяву (вих. № 28-22/25320 від 23.11.2009 р.), якою уточнив розмір позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача 1197704,06грн., які складаються з 271480,53 грн. основного боргу та 926223,47 грн. пені за неналежне виконання умов договору. Позивач також просить розірвати договір № 7/207-05 від 20.09.2005 р., укладену між позивачем та відповідачем, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору.
Заява подана згідно ст.22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними в позовній заяві і її уточненнях, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог, посилається на ст. ст. 188, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 550, 551, 610, 611, 612, 651 ЦК України та договір № 7/207-05 від 20.09.2005 р.
Представник відповідача в судове засідання, продовжене 03.12.2009р., в черговий раз не з'явився без поважних причин. Відповідач не виконав вимоги суду і не надав витребувані судом в ухвалах по справі матеріали, в тому числі не надав доказів, що підтверджують виконання договірних зобов'язань, чи аргументованих заперечень по суті предмету спору.
Клопотання відповідача (вих. № 68/01/595/09), що було здано нарочно в канцелярію господарського суду 03.12.2009р. перед судовим засіданням, про відкладення судового засідання судом залишено без задоволення.
Клопотання необґрунтовано поважними причинами, не підтверджено доказами і суперечить ст. 28 ГПК України, згідно якої, керівник підприємства (юридичної особи) був зобов'язаний забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні. Це було зазначено судом в ухвалі від 25.11.2009 р. і відповідач попереджувався про відповідальність згідно п. 5 ст. 83 ГПК України, поскільки його представник (чи керівник) систематично не з'являвся в судове засідання, без поважних причин не виконувались вимоги суду.
Строк розгляду спору продовжувався на 1 місяць і закінчується 07.12.2009 р. Клопотання сторін, згідно ст. 69 ГПК України, в сьогоднішнє судове засідання від сторін не надходило, представник позивача заперечує відносно відкладення судового засідання. Таким чином, у суду відсутні правові підстави і об'єктивні причини для чергового відкладення судового засідання.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну заяву, чи доказів заперечення.
Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
За клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 03.12.2009 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
20.09.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 75/207-05 (надалі -договір).
Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов'язався передати відповідачу нерухоме майно відповідно з актом прийому-передачі, а відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу доходи від володіння нерухомим майном розраховані відповідності до “Методики розрахунку орендної плати...”, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 р.
Факт передачі майна підтверджується актом прийому - передачі майна № 41 від 21.11.2005 р.
Згідно п. 1.2. угоди, позивач щомісячно пред'являє відповідачу рахунок на відшкодування доходів. Розмір суми за кожний послідуючий місяць розраховується шляхом коректування суми за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (додаток №2). Відповідач зобов'язався не пізніше 10 числа кожного послідуючого місяця, в якому пред'явлений рахунок, сплатити його в повному об'ємі.
На відшкодування доходів відповідачу позивачем було виставлено рахунки-фактури, станом на 25.11.2009 р. відповідач не здійснив оплату на загальну суму 271480,53 грн. за наступними рахунками - фактури: № 178 від 30.12.2008 р. (на суму 11644,57 грн.), № 13 від 31.01.2009 р. (на суму 24385,62 грн.), № 14 від 31.01.2009 р. (на суму 697,85 грн.), № 33 від 27.02.2009 р. (на суму 25092,80 грн.), № 48 від 31.03.2009 р. (на суму 25469,20 грн.), № 63 від 30.04.2009 р. (на суму 25825,76 грн.), № 76 від 26.05.2009 р. (на суму 26058,19 грн.), № 88 від 30.06.2009 р. (на суму 26188,49 грн.), № 100 від 31.07.2009 р. (на суму 26476,56 грн.), № 112 від 31.08.2009 р. (на суму 26476,56 грн.), № 124 від 30.09.2009 р. (на суму 26476,56 грн.), № 136 від 30.10.2009 р. (на суму 26688,37 грн.), копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього, на момент розгляду спору по суті, утворився борг в сумі 271480,53 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і підписаним сторонами актом звірки взаємних рахунків сторін № 65 від 01.11.2009 р.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.
Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Приймаючи до уваги те, що, на момент розгляду спору по суті, відповідач має заборгованість в сумі 271480,53 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 271480,53 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 926223,47 грн. пені.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1.3. угоди, сторони передбачили, що у в випадку несвоєчасної оплати рахунку відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 5% від суми, підлягаючій до сплати, за кожний день прострочки виконання зобов'язань відповідно п. 1.2. угоди.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково - в сумі 42567,73 грн., оскільки саме таку суму становить пеня, згідно перевірки розрахунку, що була здійснена судом в судовому засіданні.
В решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтованій.
Позивач просить розірвати договір № 7/207-05 від 20.09.2005 р. у зв'язку із істотним порушенням його умов відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірваний на підставі рішення суду за вимогою однієї із сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом.
Істотним є порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Позивач листом (№ 28-22/17234 від 10.09.2008 р.) звернувся до відповідача з пропозицією звільнити та повернути нерухоме майно позивачу.
Однак, ця пропозиція позивача були залишена відповідачем без задоволення.
Згідно ч. 4 ст. 188 ГК. України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі не одержання відповіді, у встановлений строк, з урахування часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідач порушив істотні умови угоди, належним чином не виконав зобов'язання, передбачені п. п. 1.2, 1.3 договору. Виходячи з вищевикладеного, вимога позивача про розірвання договору № 7/207-05 від 20.09.2005 р. є обґрунтована і підлягає задоволенню.
Згідно ч.5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено, або розірвано, договір вважається зміненим, або розірваним з дня набрання чинності даного рішення, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Судові витрати, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 526,651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188,193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір № 7/207-05 від 20.09.2005 р., укладений між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” та Дочірнім підприємством “Енергодартеплоенергомонтаж”.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Енергодартеплоенергомонтаж” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, 41-91, р/р 26006301191551, в АКБ “Промінвесбанк”, МФО 313098, код ЄДРПОУ 33466296) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, п/р 2600900100053 в ЕФ ВАТ Банк “БІГ Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) 271480,53 грн. боргу, 42567,73 грн. пені, 3141,33 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева