Запорізької області
18.11.09 Справа № 18/123/08
Суддя
за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 26)
до відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод” (69093, м.Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А)
про стягнення 610106,38 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Білич Н.С., довіреність № 144 від 13.05.2009 р., Ремига О.В., довіреність №92 від 03.03.2009 р.;
від відповідача: не прибув;
До господарського суду Запорізької області 10.07.2008 року звернувся позивач -відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” із позовною заявою до відповідача -відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод” про стягнення 610106,38 грн., а саме: 567000,00 грн. -боргу за використану активну електричну енергію, 6712,65 грн. -інфляційних нарахувань, 4148,61 грн. -3 % річних, 32245,12 грн. -пені, на підставі ст.ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями), Постановою НКРЕ від 29.10.2001 р. № 1086 «Про порядок перерахування коштів»(із змінами та доповненнями) та договору про постачання електричної енергії №40 від 01.02.1993 р.
14.07.2008 р. порушено провадження у справі № 18/123/08, судове засідання призначено на 13.08.2008 р. В зв'язку з тим, що дана справа була витребувана Вищим господарським судом України, провадження у справі № 18/123/08 було зупинено до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України, про що 04.08.2008 р. винесено ухвалу. За результатами розгляду касаційної скарги, матеріали справи повернуто до господарського суду Запорізької області, розгляд справи було поновлено судове засідання призначено на 26.11.2008 р., про що винесена відповідна ухвала від 10.10.2008р. В зв'язку з тим, що справа № 18/123/08 була витребувана Вищим господарським судом України, провадження у справі було зупинено до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України та повернення матеріалів до господарського суду Запорізької області, про що 20.11.2008 року винесено ухвалу. За результатами розгляду касаційної скарги, матеріали справи повернуто до господарського суду Запорізької області. Ухвалою суду від 21.04.2009 р. поновлено провадження у справі з 28.05.2009 р., справу призначено до розгляду на 28.05.2009 р. В зв'язку з тим, що дана справа витребувана Вищим господарським судом України, провадження по справі № 18/123/08 було зупинено ухвалою суду від 25.05.2009 р. За результатами розгляду скарг, матеріали справи 14.10.2009 р. були повернуті господарському суду Запорізької області. Ухвалою суду від 30.10.2009 р., провадження у справі поновлено, судове засідання призначене на 18.11.2009 року.
У судовому засіданні 18.11.2009 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити, надали клопотання про припинення провадження у справі, в частині стягнення основного боргу в сумі 67000,00 грн. Суд відхилив надане клопотання, як необґрунтоване.
На задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову від 21.11.2008 р. № 700-32/06 представники позивача більше не наполягали. Судом дане клопотання залишене без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Відповідачем заявлені клопотання про зупинення провадження по справі № 18/123/08 до розгляду господарським судом Запорізької області справ № 4/364д/09 (18.11.2009 р.), № 22/141/08 (18.05.2009 р. та 16.11.2009 р.), № 27/72/09-3/115/09 (27.05.2009 р. та 17.11.2009 р.). Представники позивача заперечили проти задоволення наданих клопотань. Суд клопотання відповідача відхилив, оскільки не вважає, що розгляд судом вказаних відповідачем справ, робить неможливим розгляд даної справи по суті.
Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
18.11.2009 р. розгляд справи закінчений і, за згодою представників позивача, у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд
01.02.1993 р. відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (надалі -позивач, постачальник електричної енергії) та відкрите акціонерне товариство “Запорізький арматурний завод” (надалі -відповідач, споживач) уклали договір про використання електричної енергії № 40 (далі -договір).
Відповідно до розділу 1 договору, позивач встановлює відповідачу договірну величину електричної енергії та дозволену до використання потужність, яка бере участь в максимальній завантаженості енергетичної системи і години максимуму лімітними повідомленнями. Лімітне повідомлення діє до отримання нового та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з розділом 1 додаткової угоди до договору від 01.03.2006 р. позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача, а відповідач сплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.
Відповідно до умов договору (п. 2.1 в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), відповідач зобов'язаний: оплачувати поставлену активну електроенергію та оплачувати перетікання реактивної електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період грошовими коштами, відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класом напруги, згідно з діючими у розрахунковий період тарифами та умовами даного договору. Оплата використаної активної електроенергії, штрафних санкцій за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальної організації, відкритий у уповноваженому банку. Оплата за перетікання реактивної енергії, нарахована відповідачу пеня, суми збитків за порушення умов даного договору, перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.
Розділом 4 договору (в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), сторони визначили, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються по діючим тарифам згідно із тарифними групами споживачів. Щомісячно до 14 годин другого робочо дня наступного за звітним місяцем (розрахунковий період), відповідач направляє свого представника у відділ збуту енергії для пред'явлення: рапорту про використану активну енергію із мереж позивача (додатки №№ 10.1, 10.2, 10.3) (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.3.2 договору, за підсумком розрахункового періоду відповідач оплачує рахунок або платіжну вимогу-доручення, яке направлене відповідачу позивачем. Сума платежу при заключному розрахунку визначається виходячи із тарифів на активну електроенергію та кількості використаної електроенергії відповідно відомостей наданого рапорту із врахуванням сум платежів які поступили від споживача. Оплата за перетікання реактивної енергії за підсумками розрахункового періоду здійснюється відповідачем грошовими коштами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляються позивачем (п. 4.4 договору).
Пунктом 4.5 договору (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.2007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), визначено, що споживач зобов'язаний протягом 5 операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, яке йому направлялося постачальником. Датою отримання рахунків або платіжних вимог-доручень вважається: при направлені рекомендованим литом - дата, зазначена у фінансовому чеку поштового відділення, який підтверджує відправлення, із врахуванням поштового пробігу документу (з дня).
Позивач просив суд стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за березень 2008 р. та квітень 2008 р. у сумі 567000,00 грн., виходячи із того, що
- у березні 2008 р. відповідачем спожито 1195684 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 624147,05 грн., на сплату вказаної суми, позивачем та направлена 03.04.2008 р. виставлена платіжна вимога-доручення № 2026 від 03.04.2008 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач повністю не оплатив. Залишок боргу за платіжною вимогою-дорученням №2026 від 03.04.2008 р., на момент звернення позивача із позовом до суду (10.07.2008 р., штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду) склав -500 000,00 грн.
- у квітні 2008 р. відповідачем спожито 649919 кВт. год. Активної електроенергії на загальну суму 339491,69 грн., на оплату спожитої електроенергії виставлена та направлена 07.05.2008 р. платіжна вимога-доручення № 2997 від 07.05.2008 р., але відповідач, як стверджує позивач, оплатив вказану платіжну вимогу неповністю, 67000,00 грн. боргу, на момент звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не сплачено.
Факти направлення вимог-доручень відповідачу, підтверджується переліками відправленої кореспонденції із відбитками штемпелю пошти.
Позивач у березні-квітні виконав умови договору у повному обсязі та належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив на її оплату відповідні платіжні вимоги-доручення. В свою чергу, відповідач умови договору виконав не належним чином, послуги надані позивачем отримав, виставлені рахунки на спожиту активну електроенергію оплатив не повністю.
У судовому засіданні 18.11.2009 р. представники позивача надали клопотання, де просили суд припинити провадження у даній справі, в частині стягнення із відповідача 67000,00 грн. боргу, оскільки, вказана сума боргу була сплачена останнім 09.07.2008 р., що підтверджується банківською випискою від 09.07.2008 р., у якій зазначено, що ВАТ “Запорізький арматурний завод” здійснив плату за використану електроенергію у квітні 2008 р., відповідно договору № 40 від 01.02.1993 р. Із позовом до суду позивач звернувся 10.07.2009 р.
Таким чином, до звернення позивача до суду, відповідач сплатив 67000,00 грн. основного боргу, що підтверджується банківською випискою від 09.07.2008 р. за платіжною вимогою-дорученням за квітень 2008 р.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, позивачем необґрунтовано заявлено вимогу про стягнення 67000,00грн. основного боргу з відповідача. Виходячи із викладеного, суд, відмовив позивачу в задоволенні клопотання і відмовляє в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача 67000,00 грн. основного боргу.
Що стосується стягнення із відповідача 500000,00 грн. боргу за спожиту електроенергію, то суд вважає дану вимогу підтвердженою документальними доказами та такою, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін використаної активної енергії, на суму 500000,00 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами (Договором про використання електричної енергії № 40 від 01.02.1993 р., платіжною вимогою-дорученням № 2026 від 03.04.2008 р. та платіжною вимогою-дорученням № 2997 від 07.05.2008 р.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення боргу, підлягають задоволенню в частині стягнення із відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 500 000,00 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 6712,65 грн. втрат від інфляції за період часу з 01.05.2008 р. по 31.05.2008 р. та 4148,61 грн. 3 % річних за період часу з 15.04.2008 р. по 02.07.2008 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає вимогу про стягнення 6712,65 грн. втрат від інфляції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних суд вважає не вірним, а вимогу про стягнення із відповідача 4148,61 грн. 3 % річних, такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині 4137,28 грн.; у задоволенні 11,33 грн. суд відмовляє, в зв'язку із необґрунтованим розрахунком даної суми (позивач не врахував, що 2008 р. складався із 366 днів, а не із 365, як вказано ним у розрахунку).
Також позивач просив суд стягнути із відповідача 32245,12 грн. пені за період часу з 15.04.2008 р. по 02.07.2008 р.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.7 договору (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.20007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), сторони визначили, що при недодержанні строків сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію та за надання послуг по компенсації перетікання реактивної електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочки (не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає невірним, а вимогу про стягнення із відповідача 32245,12 грн. пені, такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення із відповідача 32157,04 грн.; в частині стягнення 88,08 грн., суд відмовляє позивачу, у зв'язку із невірним нарахуванням цієї суми (позивач не врахував, що 2008 р. складався із 366 днів, а не із 365, як вказано ним у розрахунку).
Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод” (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190, поточний рахунок № 26006300164008 в АО “Наш Банк” м. Запоріжжя, МФО 313690) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №260363141401 в Філії -ЗОУ ВАТ “ Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. основного боргу за використану активну електричну енергію. Видати наказ.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод” (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190, поточний рахунок № 26006300164008 в АО “Наш Банк” м. Запоріжжя, МФО 313690) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627) 32 157 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 04 коп. пені, 4 137 (чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 28 коп. 3 % річних, 6 712 (шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 65 коп. втрат від інфляції, 5 430 (п'ять тисяч чотириста тридцять) грн. 07 коп. державного мита та 105 (сто п'ять) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В іншій частині позову -відмовити.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 04.12.2009 р.