Запорізької області
03.12.09 Справа № 27/325/09
За позовом: Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт”, м. Запоріжжя
про стягнення 104 382 грн. 13 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники:
Від позивача: Краснокутський В.В., дов. № 3517/10/10-010 від 15.05.09 р.
Від відповідача: Дерев'янко Л.Л., дов. б/н від 12.01.09 р.
Від прокуратури: Яцентюк З.В., посвідчення № 199а від 17.05.04 р.
На підставі статті 85 ГПК України -03 грудня 2009 року прийнято рішення та оголошено у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” 104 382 грн. 13 коп. заборгованості за договором оренди землі № 05.12.2008 р.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2009 р. порушено провадження у справі № 27/325/09 та призначено судове засідання на 09.11.2009 р.
Ухвалою суду від 09.11.2009 р. у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 17.11.09 р.
Ухвалою господарського суду від 17.11.09 р. продовжено строк розгляду справи, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України за згодою сторін. Засідання суду призначено на 03.12.09р.
03.12.09 р. продовження розгляд справи № 27/325/09.
03.12.09 р. до початку розгляду справи представники прокуратури, позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 03.12.2009 р. надав письмову заяву щодо зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 63 073 грн. 26 коп. основного боргу, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України., оскільки позивач має право до прийняття судового рішення збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Прокурор, який брав участь у справі підтримав зменшені позовні вимоги.
Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги у розмірі 63 073 грн. 26 коп.
Відповідач у судовому засіданні, відкритому 03.12.09 р. позовні вимоги визнав на суму 63 073 грн. 26 коп., оскільки сплатив частково суму орендної плати за землю.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
Господарським судом встановлено, що 05.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” (орендар) та Запорізькою міською радою в особі міського голови (орендодавець) було укладено договір оренди землі.
Відповідно до п. 1 договору, орендодавець, відповідно до рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 41/62 від 25.06.08 р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Георгія Сапожнікова, 8А, 8Б.
Згідно з ч.1 ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, яка полягає в забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування і забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону. Важлива роль у захисті прав і законних інтересів громадян юридичних осіб та держави в земельних і пов'язаних із ними майнових правовідносинах належить судам.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 96 Земельного Кодексу України визначено, що землекористувач своєчасно повинен сплачувати орендну плату.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення якого встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,5309 га.
Згідно із п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 262 412 грн. 96 коп., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2008 р.
24.04.09 р. між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 105 804 грн. 90 коп.
Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортиць кого району.
До теперішнього часу договір оренди земельної ділянки сторонами не розірвано, орендар - ТОВ “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” продовжує користуватися нею.
На день розгляду справи ТОВ “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” має заборгованість з орендної плати, за період з 30.04.2009 р. по 30.09.2009 р., (як зазначили позивач та прокурор у судовому засіданні), за договором оренди землі, яка складає 63 073 грн. 26 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та частковою сплатою відповідачем).
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.
Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного
податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця
ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя вживались заходи в порядку ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: направлено відповідачу податкові вимоги № 1/132 від 05.03.09 р. та №2/182 від 22.04.04. Але вищевказаний податковий борг відповідача залишився непогашеним, що, зокрема, підтверджується витягами з особового рахунку відповідача станом на 16.09.09 р.
28.05.09 р. ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя прийнято рішення № 153/13615921/10/24 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу».
Заборгованість ТОВ “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” перед Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя склала 63 073 грн. 26 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.
Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя правомірно звернувся до господарського суду в інтересах Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельне підприємство “Форт” (69015 м. Запоріжжя вул. Таганська, 16, код ЄДРПОУ 13615921, р/р 26007040059001 в ЗФКБ «Імексбанк»м. Запоріжжя МФО 313894) 63 073 (шістдесят три тисячі сімдесят три) грн. 26 коп. заборгованості з орендної плати за землю, перерахувавши кошти на рахунок місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 34676906, банк одержувача ГУДКУ Запорізької області МФО 813015, р/р 33214812700008, код платежу 13050200, призначення платежу -орендна плата на землю, 1 043 (одна тисяча сорок три) грн. 82 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 03.12.2009р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.С. Дроздова