Запорізької області
03.12.09 Справа № 7/307/09
Суддя
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез”,
м. Запоріжжя
до відповідача:Приватного підприємства “Науково-виробниче підприємство “Прогрес”,
с. Червоноармійське, Якімівський район, Запорізька область
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача Ковальова О.Г., дов. № 17 від 24.02.2009р.
Від відповідача не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 784108,51грн., які складаються з 675053,12грн. основного боргу, суму відсотків за понадстрокове користування кредитними коштами 5205,51грн., 3 % річних у сумі 1952,07грн., пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів 11 875,06грн, штраф за порушення відповідачем терміну оплати платежів 90 022,75грн.
19.10.2009р. порушено провадження у справі № 7/307/09, розгляд якої призначений на 09.11.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином. Ухвалою від 09.11.2009 р., у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 25.11.2009 р., 03.12.2009р.
Ухвали суд на адреси сторін були відправлені вчасно, до суду поштовим відділенням не повертались.
Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 199, 230 Господарського кодексу України, ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 1, 12,15, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, та умовами договору поставки № ТК130509/2 від 13.05.2009 р.
Представник відповідача 03.12.2009 р. повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Сторони по справі № 7/307/09 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно довідки № 13/0544з ЄДРПОУ відповідач зареєстрований за адресою, що зазначена позивачем в позовній заяві.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну заяву, чи доказів заперечення.
Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
За клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Оголошено рішення суду в повному об'ємі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
13 травня 2009 року між ТОВ «Корпорація «Агросинтез»та Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Прогрес»був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК130509/2 від 13 травня 2009 року
Згідно з п.1.1 договору, передбачено, що зумовлені договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал, а саме Гринго (РАL-0117), а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Згідно п. 2.2 договору, покупець оплачує фактично поставлену йому кількість товару.
Згідно п 2.3. договору, вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних до цього договору, в яку включаються ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.
Умови поставки та приймання товару сторонами визначені в розділі 4 договору.
Виконуючи свої договірні зобов'язання, ТОВ «Корпорація «Агросинтез», за видатковою накладною № А-0001303 від 03.06.2009р. за дорученням № 52 від 03.06.2009 р., передало у власність покупця товар, який був обумовлений специфікацією № 1 від 13.05.2009 року до договору на загальну суму 750 189,60 грн.
Згідно з п. 6.1 договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані в специфікаціях. Відповідно до п. 6.2 договору, оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника.
Згідно з п. 5.1 договору, постачальник надає покупцю товарний кредит у розміри ціни отриманого і неоплаченого покупцем товару на період з дати отримання покупцем товару до дати його оплати.
Згідно із специфікацією № 1 до договору, відповідач зобов'язався оплатити позивачеві вартість договору у наступні строки:
перший платіж у сумі 88257,60 грн. не пізніше - 03.06.2009 року;
другий платіж у сумі 151155,28 грн. в строк не пізніше - 07.07.2009 року;
третій платіж у сумі 152602,95 грн. в строк не пізніше 20.08.2009 року;
четвертий платіж у сумі 371294,16 грн. в строк не пізніше не пізніше 30.09.2009 року.
Однак відповідач, незважаючи на взяті на себе зобов'язання за договором, у терміни, встановлені договором, з позивачем повністю не розрахувався.
Позивач неодноразово надсилав відповідачеві вимоги про погашення заборгованості. Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, а саме:
1) 28.05.2009р., платіжним дорученням № 157 було перераховано 16 970,00грн., що підтверджується банківською випискою від 28.05.2009 року.
2) 02.06.2009р., платіжним дорученням № 158 було перераховано 30,00грн., що підтверджується банківською випискою від 02.06.2009 року.
3) 03.06.2009р, платіжним дорученням № 162 було перераховано 71257,60грн., що підтверджується банківською випискою від 03.06.2009 року.
Частково сплачена вартість отриманої продукції на загальну суму 88 257,60грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На момент розгляду справи в суді, відповідач має залишок заборгованість по вищезазначеному договору за поставлену позивачем продукцію в сумі 661 932,00 грн., доказів її погашення не надав. Вимога позивача про стягнення основного є боргу обґрунтованою і підлягає задоволенню частково в сумі 661 932,00 грн., це підтверджено матеріалами справи ( в тому числі і актами звірки взаєморозрахунків сторін від 03.08.2009р., 05.10.2009р.). В решті заявленої до стягнення суми основного боргу слід відмовити, як не обґрунтовані і не підтверджені документальними доказами.
Ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням, або з розстроченням платежу
Відповідно з п. 5.2 договору, процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у специфікаціях.
Відповідно до специфікації № 1 від 13.05.2009р. процентна ставка за кредитом складає 8 %.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума відсотків по товарному кредиту складає 5 205,51грн., заявлена до стягнення обґрунтована і підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції, відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Позивач просить стягнути з відповідача 11875,06 грн. пені, згідно п.п. 8.2.3 договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При перевірці наданого позивачем розрахунку пені, суд встановив, що розмір процентів пені, встановлений сторонами в п.п. 8.2.3. менший, ніж процентна ставка НБУ, що діяла в період прострочки. Розмір пені за порушення відповідачем терміну оплати, що підлягає задоволенню, становить 11 850,28 грн., в решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як заявлені необґрунтовано, поскільки, в п.3 .розрахунку пені, наданого позивачем, допущена помилка і до даного пункту застосована судом ст. 3 вищезазначеного закону.
П.п. 8.2.3. передбачено, що якщо прострочення платежу складає понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.
Відповідачем прострочено два платежі кожен по 150037,92 грн., прострочення яких складає понад 30 календарних днів.
Прострочення відповідачем платежів за договором є підставою для застосування штрафу, передбаченого п.п. 8.2.3 і задоволенню підлягає сума штрафу в розмірі 90022,75 грн.
Крім договірної, відповідальність за порушення грошового зобов'язання, також встановлена відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, згідно якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем пред'явлено до стягнення 1952,07 грн. суми 3% річних, ця вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 625,694 Цивільного кодексу України, ст. 193 ,229, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Науково виробниче підприємство «Прогрес» (72540, Запорізька область, Якимівський район, с. Червоноармійське, вул. Леніна, буд. 1-А, п/р 26002325384761 в Донецькій обласній філії, МФО 334011, код ЄДРПОУ 130256281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, п/р 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший український міжнародний банк”, МФО 313623, код ЄДРПОУ 30345439) 661932,00грн. основного боргу, 90022,75грн. грн. штрафу, 1952,07 грн. сума 3% річних, 11850,28 грн. пені, 5 205,51грн. суми процентів за користування товарним кредитом, 7 709,63 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева