Справа №127/12804/20
Провадження № 1-кп/127/498/20
23 червня 2020 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши під час проведення підготовчого судового засідання клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020010000794 від 12.04.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2020 призначено підготовче судове засідання на 23.06.2020 о 14:30 годині.
Разом із тим, будучи належним чином повідомленим про проведення підготовчого судового засідання, захисник ОСОБА_8 , який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив суд відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
Суд у ході підготовчого судового засідання з урахуванням думки учасників судового провадження, вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.
Разом із тим, до суду 19.06.2020 надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки строк попередньої ухали суду від 27.04.2020 спливає 25.06.2020, а суд з урахуванням вимог КПК України зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Відповідно до ст. 53 КПК України суд залучає захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
З урахуванням викладеного, суд ухвалою від 23.06.2020 залучив обвинуваченому ОСОБА_3 через регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області для проведення окремої процесуальної дії захисника.
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 підтримав своє клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою та просив суд задоволити вказане клопотання, оскільки на думку прокурора наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України з мотивів викладених у письмовому клопотання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені одинадцяти злочинах, більшість з яких відносяться до категорії тяжких злочинів та вказані злочини пов'язані із посяганням на здоров'я потерпілих та вчинені за допомогою заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а тому усвідомлюючи можливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 може впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки знає місце проживання деяких потерпілих.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки після того як вказані злочини набули широкого резонансу ОСОБА_3 усвідомлюючи свої дії продовжував вчиняти інші кримінальні правопорушення. Потерпілими у даному провадженні є лише особи жіночної статі молодого віку та двоє неповнолітніх та одна малолітня особа.
Також, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 соціально стримуючих факторів, таких як сім'я та діти немає, а тому обвинувачений може безперешкодно виїхати в іншу місцевість на проживання та таким чином ухилятися від судового розгляду.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора та просили суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 заперечував, щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації на території м. Вінниці, а тому захисник просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та зазначив, що його вітчим важко хворий.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання прокурора приходить до наступного висновку.
Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення «Jecius проти Литви» заява №34578/97 рішення від 31.07.2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Так, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.04.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовженого строк дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.06.2020.
При вирішенні заявленого клопотання прокурором про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З урахуванням вказаного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, соціально стримуючих факторів, таких як сім'я, робота немає.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_3 обвинувачується відповідно до обвинувального акту у вчинені одинадцяти кримінальних правопорушень, більшість з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому може переховуватись від суду.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 відомо місце проживання деяких потерпілих він може незаконно впливати на них. Також, обвинувачений ОСОБА_3 не маючи соціально стримуючих факторів, таких як сім'я, робота може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчинювати злочини.
Дослідивши клопотання прокурора та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене суд вважає, за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у клопотанні захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 314, 370, 372 КПК України, суд
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України відкласти на 17 липня 2020 року о 10:00 год.
У клопотанні захисника ОСОБА_7 , щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.08.2020 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.
Суддя: