Справа № 137/548/20
"18" червня 2020 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
сторін у справі: позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визначення частки померлого в спільній власності,
Повивач ОСОБА_1 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить його частка у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Коли позивач звернувся до Літинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері,йому було відмовлено в зв'язку з тим, що не визначена частка померлого в квартирі, яка б підлягала спадкуванню і було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.
Таким чином позивач просить суд ухвалити рішенням, котрим встановити, що розмір частки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 становить 1/3 від цілої квартири.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених в позові при зверненні до суду.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав та не заперечив проти його задоволення.
Третя особа ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась. В матеріалах справи наявна заява, відповідно до змісту якої ОСОБА_3 просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позов визнає повністю та просить його задовольнити (а.с. 28).
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши думки учасників процесуальної дії та їх позиції стосовно позову, дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 9) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідності до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Свідоцтвом про право власності на житло від 04.05.1998 (а.с. 11) зазначається, що квартира за АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Листом Літинської державної нотаріальної контори за № 165/02-17 від 25.02.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки не виділено розмір частки спадкодавця у спільній власності. Довідкою виконавчого комітету Громадської сільської ради Літинського району Вінницької області а № 02-23/38 від 27.01.2020 (а.с. 17) ОСОБА_4 , 1970 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до виписки з погосподарської книги, спільно із нею проживали чоловік - ОСОБА_2 , та син - ОСОБА_1 Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.11.2004 (а.с. 18) зазначається, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст.328ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У відповідності до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", - частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п.5).
Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р., де зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. 357 ЦК України, вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні
Беручи до уваги наведене, а також положення ст. 172 ЦК України, вбачається, що у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв'язку зі смертю одного з них.
Відповідно до ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, відсутності іншої домовленості між ними, суд приходить до переконання, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , становить 1/3 від цілої квартири АДРЕСА_1 . Таким чином позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 1216, 1226, 1273 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 197, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Встановити, що розмір частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , становить 1/3 від цілої квартири.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Гопкін П. В.