П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1232/20
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
за участю: представника апелянта Шкаровського Дениса Олеговича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просила суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2019 року ВП №59861718.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що виконавче провадження відкрито на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 11 квітня 2014 року ВП № 20041246, строк пред'явлення до виконання якої минув.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просила його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Азаренко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59861718, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови №20041246 від 11 квітня 2014 року.
Не погодившись із вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження ВП N 59861718 від 22 серпня 2019 року, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірну постанову старший державний виконавець Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Азаренко А.В. діяв виключно на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2019 року ВП N59861718.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV) та Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).
У відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на примусовому виконанні ВП №20041246 перебував виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Києва № 2-2996/2009 від 29 січня 2010 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АКБ «Правекс-Банк» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування на загальну суму 5093508 Євро, що за курсом НБУ становить 60851416,81 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в межах вищеозначеного виконавчого провадження державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №20041246 від 11 квітня 2014 року, якою стягнуто з боржника - ОСОБА_4 виконавчий збір у розмірі 6085141,68 грн. (стягувач - Держава в особі Державної виконавчої служби України).
Виконавче провадження ВП № 20041246 відкрито на час дії Закону № 606-XIV.
22 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Азаренко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59861718, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 20041246 від 11 квітня 2014 року.
При цьому виконавче провадження ВП № 59861718 відкрито на час дії Закону №1404-VIII, однак на підставі виконавчого документу (постанови ВП № 20041246 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 6 085 141,68 грн.) прийнятого у відповідності до Закону № 606-XIV.
Відповідно до ч.5-6 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Частиною 1 ст.27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Як вже зазначалось, оскаржувана постанова від 22 серпня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №59861718 винесена на виконання постанови ВП №34031300 від 07 вересня 2012 року, яка винесена до набрання чинності Закону №1404-VIII (05 жовтня 2016 року).
Відповідно до ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Виконавчим документом в даному випадку є постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 11 квітня 2014 року в межах виконавчого провадження №20041246, що прийнята на час дії Закону №606-XIV, та відповідно до приписів ч.5-6 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №1404-VIII виконавчі дії з її виконання повинні бути закінчені у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 3 статті 28 Закону №606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Відповідно до п.7 вказаної статті у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
В даному випадку, за наслідком системного аналізу вказаних приписів Закону №606-XIV вбачається обов'язок державного виконавця, при наявності невиконаної в повному обсязі постанови про стягнення виконавчого збору, що прийнята на час дії Закону №606-XIV, вчинити дії її для подальшого виконання, шляхом відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця від 08 серпня 2019 року ВП №2004126 виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва №2-2996/2009 від 29 січня 2010 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АКБ «Правекс-Банк» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії по програмі мультивалютного кредитування на загальну суму 5093508 Євро, що за курсом НБУ становить 60851416,81 грн. повернуто стягувачу.
Як наслідок, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №20041246 від 11 квітня 2014 року у передбаченому законом порядку скеровано до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області для подальшого виконання.
При цьому, згідно з частиною 4 пункту 1 статті 12 Закону №1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому строки пред'явлення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №20041246 від 11 квітня 2014 року станом на 22 серпня 2019 року не закінчились.
Таким чином, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2019 року ВП № 59861718 старшим державним виконавцем Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Азаренко А.В., за наслідками повернення виконавчого листа стягувачу, винесена у повній відповідності до вимог Закону №1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі № 821/1109/17.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 червня 2020 року.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.