П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2829/19
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, -
У грудні 2019р. ТОВ "КФ "Строй Мастер"" звернулося в суд із позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.12.2019 № UA508040/2019/000001/1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 9.12.2019р. для здійснення митного оформлення товару ним до Держмитслужби подано митну декларацію за №UA508040/2019/100016, відповідно до якої митна вартість товару визначена декларантом за ціною контракту 26 400дол.США.
Однак, 10.12.2019р. митницею прийнято рішення за №UA508040/2019/000001/1 про коригування митної вартості за резервним методом.
Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, а тому підлягає скасуванню.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UA508040/2019/000001/1 від 10.12.2019р..
Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "КФ "Строй Мастер"" судовий збір в сумі 4 690,33грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган приймаючи оскаржуване рішення діяв з порушенням норм митного законодавства України, оскільки товариством надано усі необхідні документи для розмитнення товарів, а митницею не надано їм належної оцінки та визнано, що представлені документи не підтверджують митну вартість товару за ціною договору.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.06.2019р. між ТОВ "КФ "Строй Мастер"" та компанією NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO., LTD. укладено контракт за №CH-UA-19/06/10, за умовами якого відбувається поставка побутової техніки, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.
Згідно контракту та специфікації №6 від 25.10.2019р. компанія NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO., LTD. поставила ТОВ "КФ "Строй Мастер"" товар.
З метою митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом 9.12.2019р. подано митну декларацію за №UA508040/2019/100016, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, а саме за ціною зовнішньоекономічного контракту 26 400дол.США.
Разом з митною декларацією товариством надані документи, що підтверджували заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: пакувальний лист за №500043603 від 25.10.2019р.; рахунок фактуру (інвойс) за №500043603 від 25.10.2019р.; коносамент за №NBS19100722; автотранспортну накладну; доповнення до контракту; зовнішньоекономічний договір (контракт) за №CH-UA-19/06/10 від 10.06.2019р..
Під час здійснення перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (надалі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у необхідності перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, посиленні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
У зв'язку з наявністю розбіжностей та невідповідностей у поданих документах, на виконання п.5 ст.54 МК України та на підставі ч.3 ст.53 МК України митним органом було запропоновано ТОВ "КФ "Строй Мастер"" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: митну декларацію країни експорту, додаткові угоди до контракту.
У свою чергу, товариством додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця) та комерційна пропозиція.
Однак, 10.12.2019р. Чорноморською митницею Держмитслужби не дивлячись на подані документи, прийнято рішення за №UA508040/2019/000001/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України.
Отже, п.23,24 ст.4 МК України визначено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями ч.1,2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 цього Кодексу.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Судова колегія зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, що однією із підстав прийняття оскаржуваного рішення стала відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) за №500043603 від 25.10.2019р. посилань на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця.
Судова колегія зазначає, що вказаний недолік ніяким чином не впливає на чинники митної вартості товару та не спростовує митну вартість, визначену Декларантом, у зв'язку із чим відсутність в рахунку-фактурі посилань на контракт не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Що стосується посилань митного органу на те, що в наданому до митниці, на підтвердження митної вартості товару, пакеті документів, відсутня інформація про страхування товару, у зв'язку із чим Митниця прийшла до висновку про приховування позивачем достовірної інформації щодо страхування товару, то судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, що згідно контракту за №CH-UA-19/06/10 від 10.06.2019р. поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY згідно Інкотермс 2010.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Відповідно до умов поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Отже, позивачем витрати на страхування товару не здійснювались, про що було повідомлено Митницю у наданих до митного оформлення документах.
Що стосується витребування контролюючим органом додаткових документів у ТОВ "КФ "Строй Мастер"", то колегія суддів зазначає, що лише у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Апеляційний суд зазначає, що підстави, які викликали сумнів контролюючого органу про достовірність наданих Декларантом до митного оформлення документів, спростовуються матеріалами справи, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що вимога Митниці про витребування додаткових документів є безпідставною та не обґрунтованою, що суперечить нормам ст.53 МК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарі за №UA508040/2019/000001/1 від 10.12.2019р. є неправомірними та незаконними.
Окрім того, судова колегія зазначає, що Чорноморською митницею Держмитслужби, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, специфікаціях, рахунку-фактурі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною контракту, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв