24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 215/7096/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. в адміністративній справі №215/7096/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 "Криворізької міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 р. позов ОСОБА_1 повернуто.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 30 січня 2020 р. подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 р. залишена без руху з підстав порушення вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відсутності документу на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі № 215/7096/19 -повернуто заявнику з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
15.06.2020, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 р. в адміністративній справі №215/7096/19.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, встановлено, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала винесена Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08.01.2020.
Копія оскаржуваного судового рішення отримана позивачем 29.01.2020 (а.с.26).
Останнім днем подачі апеляційної скарги, у відповідності до ст. 295 КАС України, є 13.02.2020.
Разом з тим, остання апеляційна скарга, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, була подана лише 15.06.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого КАС України.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин. Вказує на те, що ухвалу про повернення апеляційної скарги одержав 09.06.2020, зазначає, що про день час та місце розгляду скарги належним чином не був повідомлений. Просить поновити строк.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору та дотримання строку подання апеляційної скарги.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти своєчасно усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі дотримання строку подання апеляційної скарги.
Як зазначено вище, оскаржувана ухвала винесена Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08.01.2020, копія якої отримана позивачем 29.01.2020 (а.с.26). Останнім днем подачі апеляційної скарги, у відповідності до ст. 295 КАС України, є 13.02.2020. Разом з тим, остання апеляційна скарга, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, була подана лише 15.06.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого КАС України.
До того ж, частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід також зазначити, що незгода з судовим рішенням, в тому числі з ухвалою про повернення апеляційної скарги, є підставою для його оскарження в порядку, встановленому нормами КАС України і не може визнаватись поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Підсумовуючи вищевикладене, можливо дійти висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження, викладених позивачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно змісту ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2020 р. становить 2102 грн.
Таким чином, при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду заявнику, в даному випадку, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2102 грн., однак до апеляційної скарги не долучено документу про сплату судового збору.
При цьому ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тяжким матеріальним становищем, на підтвердження чого надано довідку Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 04.05.2020 р. № 2613, за даними якої розмір щомісячної компенсації виплат ОСОБА_1 , як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи у період: з травня 2018 року по жовтень 2018 року - 30,57 грн. на місяць, з листопада 2018 року по грудень 2018 року - 31,76 грн. на місяць; з січня 2019 року по квітень 2019 року - 32,71 грн. на місяць; з травня 2019 року по квітень 2020 року - 33, 73 грн.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
За змістом частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статтей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі 215/3553/17.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Позивачу пропонується у десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки апеляційної скарги, направивши на адресу суду апеляційної інстанції клопотання документ про сплату судового збору в розмірі 2102 грн. або обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є звільнення від сплати судового збору з відповідними підтверджуючим відомостями.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі № 215/7096/19, наведені ОСОБА_1 в поданому клопотанні.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заявнику апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), надати до Третього апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;
- належним чином оформлений документ про сплату судового збору в розмірі 2102 грн. або обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними підтверджуючими відомостями.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), №____справи (обов'язково).
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Ю. В. Дурасова