23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10500/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,
за участі представника позивача Білоус К.О.,
представників відповідача Любінецької Ю.В, Янголенко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в адміністративній справі №160/10500/19 (головуючий суддя першої інстанції Лозицька І.О., повний текст рішення складено 03.02.2020 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач 25.10.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 03.10.2019 року №2071 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу в розмірі 85000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушення, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, прийняті відповідачем з перевищенням повноважень, без належного дослідження пояснень та документів, наданих позивачем у процесі проведення позапланової перевірки, як і резолютивна частина оскаржуваної постанови суперечать нормам чинного законодавства України, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що у відповідача відсутня затверджена належним чином уніфікована форма акту перевірки, що є порушенням ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та норм Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Також, на думку позивача, у правовідносинах, що склалися, необхідно використовувати норми Закону України «Про ринок електричної енергії», які були недотримані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. Щодо скарг споживачів, то позивач вказує, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» надано пояснення споживачам стосовно того, що сплата передоплати є правом споживача, а не його обов'язком та про відсутність будь-яких штрафних санкцій за нездійснення передоплати. Також, на прохання споживачів вносились зміни до комерційних пропозицій в частині зміни умов оплати. Таким чином, на думку позивача, притягнення його до відповідальності за фактичної відсутності порушень та за умов здійснення всіх можливих дій з боку Товариства для врегулювання виниклих у споживачів питань, є незаконними та необґрунтованими.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.10.2019 року №2071 «Про накладення штрафу на ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти постанову про відмову задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт, посилаючись на дискреційні повноваження контролюючого органу, вказує, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Відповідач зазначає, що вимога комерційної пропозиції позивача щодо здійснення побутовими споживачами та суб'єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, оплати шляхом 100% попередньої оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше, ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), яка була розміщена в розділі «Термін оплати» комерційної пропозиції, що діяла з 01.01.2019 року до 31.03.2019 року свідчить про порушення позивачем п.п.1 п.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379) зареєстроване 20.04.2018 року, номер запису 1 224 102 0000 085140. Основний вид діяльності - торгівля електроенергією. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.06.2018 року №429 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження.
В період з 04.09.2019 року по 17.09.2019 року контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, за результатами якої 17.09.2019 року складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу від №324 (а.с.59-70 т.1).
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем:
- п.п.1 п.2.3 Ліцензійних умов: надавати універсальні послуги виключно побутовим та малим непобутовим споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;
- п.п.7 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
Позивачем 24.09.2019 року подано заперечення на акт перевірки.
03.10.2019 року відповідачем проведено відкрите засідання щодо розгляду результатів позапланового заходу стосовно позивача, за результатами якого прийнято Постанову № 2071 «Про накладення штрафу на ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу» в розмірі 85000,00 грн. (а.с.75-77 т.1).
Позивач не погодився із вказаним рішенням контролюючого органу та оскаржив його до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі по тексту - Закон №877).
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
За приписами абз.10 ч.1 ст.6 Закону №877- під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року №428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі по тексту - Порядок №428), дія якого поширюється на суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності (далі - ліцензіати) та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Відповідно до п.4.2 вказаного Порядку під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
Позивачем підстави, порядок призначення перевірки, в тому числі і рішення про проведення перевірки не оспорюються та не оскаржуються.
Стосовно порушення п.п.7 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов'язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
Згідно із п.п.7 п.2.2 Постанови НКРЕКП від 27.12.2017 року №1469 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу» (далі - Ліцензійні умови) при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем під час перевірки отримано запит контролюючого органу №37-20/359 від 04.09.2019 року, яким останній просить надати пояснення про стан врегулювання спірного питання щодо звернень Громадянської спілки «Асоціація взаємодії ОСББ та ЖБК «Наш дім», ОСББ «Надія-23», ОСББ «Робоча 71», ОСББ «Кедріна 47», ОСББ «І. Акінфієва 11», ОСББ «Квітуча калина», ДБК № 274, ОСББ «Олександра Поля 96-В», Обслуговуючого кооперативу «ЖБК № 57 «Машинобудівник», ЖБК №142 «Іскра», ОСББ «Караваєва 30» щодо виставлення рахунків вищезазначеним споживачам у формі попередньої оплати за електричну енергію та копії підтверджуючих документів, а саме: договорів про постачання електричної енергії споживачу (по всім споживачам); комерційних пропозицій «Побутова», які діяли з 01.01.2019 року та які діють на теперішній час (по всім споживачам), рахунків, які були виставлені споживачам за період з 01.01.2019 року по 01.09.2019 року (по всім споживачам); відповідей по всім споживачам (за наявності). Встановлено строк для надання інформації та копій документів до 12 год. 00 хв. 05.09.2019 року.
Крім того, також під час перевірки позивачем отримано повторний запит контролюючого органу №37-20/368 від 10.09.2019 року, яким останній просить надати рахунки, що були виставлені споживачам за період з 01.09.2019 року по 01.09.2019 року по плановим та фактичним нарахуванням (по всім споживачам). Строк для надання інформації та копій документів до 12 год. 00 хв. 11.09.2019 року.
Із запитів вбачається, що на їх виконання контролюючий орган встановлював строк в один день, в той час, як вказана вище норма пп.7 п.2.2 Ліцензійних умов передбачає обов'язок ліцензіата надавати інформацію (документи) на запити НКРЕКП у встановлений комісією строк, який повинен бути не меньше 10 робочих днів.
Таким чином, відповідач, встановивши строк на виконання вищезазначених запитів один день, порушив вимоги п.п.7 п.2.2 Ліцензійних умов, що виключає відповідальність позивача за вказаною нормою.
Посилання суду першої інстанції щодо відсутності у позивача обов'язку зберігання дублікатів паперових рахунків споживачів та обов'язку надавати для перевірки такі рахунки, колегія суддів вважає необгрунтованим з огляду на п.п.7, п.п.27, п.п.29, п.п.32, п.п.36, п.п39 пункту 2.2 Ліцензійних умов.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що перевірка мала здійснюватись за період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року, що охоплювався скаргами споживачів, а тому запит контролюючим органом документів у позивача за період з 01.01.2019 року по 01.09.2019 року свідчить, що відповідач вийшов за межі позапланового заходу.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно рішення НКРЕКП №1597 від 30.07.2019 року та посвідчення на проведення перевірки №339 від 02.09.2019 року проведення перевірки ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» призначена на строк з 04.09.2019 року по 17.09.2019 року за період діяльності підприємства з 15 червня 2018 року по 03 вересня 2019 року.
Таким чином, запити контролюючого органу щодо надання інформації (документів) за період з 01.01.2019 року по 01.09.2019 року відповідають періоду, за який проводилась перевірка.
Як зазначалось вище, позивачем підстави, порядок призначення перевірки, в тому числі і рішення про проведення перевірки до теперішнього часу не оспорюються та не оскаржуються.
Що стосується порушення п.п.1 п.2.3 Ліцензійних умов, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п.1, п.2.3 Ліцензійних умов постачальники універсальної послуги мають також надавати універсальні послуги виключно побутовим та малим непобутовим споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого НКРЕКП.
Як зазначено в акті перевірки, контролюючий орган вказує на порушення позивачем п.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі по тексту - Правила №312).
Таке порушення, на думку контролюючого органу, виражається в тому, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на адресу споживачів крім звичаних рахунків за спожиту елекроенергію направлялись і рахунки про здійснення передоплати у розмірі 100% на майбутнє за ще не спожиту електроенергію, що не відповідає умовам типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого НКРЕКП.
Позивач вказує, що направлення рахунків про здійснення передоплати у розмірі 100% на майбутнє за ще не спожиту електроенергію було обумовлено комерційною пропозицією, що передбачено п.5.2 Типового договору.
Згідно із п.п. 4 п.3.2.1 Правил №312 публічна комерційна пропозиція (комерційні пропозиції) електропостачальника повинна мати унікальну назву в межах одного електропостачальника та має містити таку інформацію, зокрема, термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати.
Колегія суддів звертає увагу, що з аналізу вказаного пункту Правил №321 вбачається, що комерційна пропозиція стосується лише виставлення рахунку за спожиту електричну енергію, тому посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, щодо комерційної пропозиції для передоплати за неспожиту електроенергію є помилковим та судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.
Проте, надаючи оцінку направлення Товариством споживачам рахунків суми оплати на наступний період (передоплати за ще не спожиту електроенергію), колегія суддів зазначає, що таке направлення не є порушенням Ліцензійних умов,оскільки такий рахунок (повідомлення, т.і.) не є обов'язковим для виконання споживачем, за його невиконання до споживача не може бути застосовано будь-яих санкцій (в тому числі відключення електроенергії, накладення штрафа чи пені, та т.і), тобто таке повідомлення (рахунок) не порушує буд-яких прав чи інтересів споживача.
Враховуючи сукупність наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення визначених в акті перевірки Ліцензійних умов, а тому постанова НКРЕКП №2071 від 03.10.2019 року «Про накладення штрафу на ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу» належить скасуванню.
Інши зазначені в позові підстави скасування постанови про накладення на ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» штрафу колегією суддів не аналізуються, оскільки не мають сенсу з урахуванням наведених вище висновків суду про скасування постанови відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджуюється з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних, доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено у розмірі 2102 гривні, тобто до незначних у 2020 році відносяться справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 гривень.
Позивач оскаржує постанову відповідача на загальну суму, що не перевищує 210200 гривень, у зв'язку з чим справа, що розглядається, на час прийняття постанови суду апеляційної інстанції є справою незначної складності, а тому постанова суду апеляційної інстанції не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в адміністративній справі №160/10500/19 ззалишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року в адміністративній справі №160/10500/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 24 червня 2020 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак