15 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2961/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року
у справі № 340/2961/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,-
22 листопада 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.11.2019 за №00000593200 та розпорядження від 07.11.2019 №131-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскаржених рішень, які на його думку прийняті відповідачем не у спосіб передбачений законодавством України. За позицією позивача, протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує певні обставини, проте не встановлює вину у вчиненні поступку, а тому приймаючи рішення про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та про застосування штрафних санкцій лише на підставі такого протоколу контролюючий орган діяв необґрунтовано та упереджено.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 07.11.2019 №000000593200 та розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 07.11.2019 №131-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції погодився з позицією позивача, що протокол про адміністративне правопорушення за відсутності постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не є безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.2 ст.156 КУпАП, у зв'язку з чим дійшов висновку, що приймаючи оскарженні рішення відповідач діяв без врахування усіх обставин, що мали значення для прийняття оскаржених рішень.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказане рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування скарги представник відповідача вказав, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, є зокрема, матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У даному випадку, за позицією відповідача, надіслані матеріали правоохоронних органів у повній мірі підтверджують факт реалізації позивачем тютюнових виробів неповнолітній особі, за що до нього і застосовано штраф та анульовано ліцензію за оскарженими рішеннями.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Згідно із інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача за КВЕД 47.11 є «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».
18.10.2019 року, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №571439 стосовно продавця магазину, у якому здійснює господарську діяльність позивач.
Відповідно до зазначеного протоколу, продавцем порушено правила торгівлі тютюновими виробами, а саме продано цигарки особі, якій немає 18 років, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП.
07.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України та згідно з абз.10 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийнято податкове повідомлення рішення від 07.11.2019 за №00000593200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штраф) у сумі 6800 грн.
У податковому повідомленні-рішенні зазначено, що порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення Олександрійського ВП ГУ НП в Кіровоградській області від 20.06.2017 року серії АА № 514224.
Крім того, 07.11.2019 відповідачем., на підставі названого протоколу, за порушення п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", на виконання вимог абз. 8 ч. 47 ст. 15 цього Закону прийнято розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Переглядаючи рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та з цього приводу зазначає.
Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі тютюновими виробами є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вказаного Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень. Таким чином, заборона продажу слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18-ти років та наділення продавця правом отримувати у покупця документи, які підтверджують його вік, спонукає суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію, а відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж, у зв'язку з цим, забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
При цьому Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі (офіціант, бармен, реалізатор чи інший працівник господарської одиниці), а достатнім є встановлення факту продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання.
Згідно абз. 8 ч. 47 ст. 15 Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі Порядок № 790).
За приписами пункту 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції бере до уваги те, що матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є самостійно підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР.
У той же час, для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР та розпорядження про анулювання ліцензії у відповідача мають бути документи, які фіксують об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, оскільки застосування вказаних штрафних санкцій можливе лише за умови встановлення та доведення складу правопорушення.
Відповідно до ст. 156 КУпАП, Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1 ,2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
У даному випаду, суд не надає оцінку того, чи є надіслані матеріали правоохоронних органів достатніми для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статті 156 КУпАП. У межах спірних правовідносин оцінці підлягають оскаржені рішення відповідача у контексті того, чи доводять (встановлюють) такі матеріали вину позивача у інкримінованому вчинку.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, матеріали цієї справи не містять доказів притягнення позивача до відповідальності за ст. 156 КУпАП, а саме: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів відмічає, що саме постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є належним доказом вчинення позивачем інкримінованого вчинку, тоді як до прийняття постанови уповноваженим органом у справі про притягнення працівника позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем прийнято оскаржені рішення та розпорядження лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який не є безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч.2 ст.156 КУпАП.
Інших джерел, з яких контролюючий орган встановив порушення позивачем правил обігу тютюнових виробів, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не зазначено, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 340/2961/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко