18 червня 2020 року м. Ужгород№ 308/1674/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Скраль Т.В.
секретар судового засідання - Гонтовий Ю.О.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 ; представник позивача - адвокат Томашук О,І.
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Маровді Володимир Михайлович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 24 червня 2020 року, у зв'язку із карантинними заходами встановленими в Закарпатському окружному адміністративному суді з 19 червня по 22 червня 2020 року за Наказом Голови суду від 18 червня 2020 року № 29/О..
19 лютого 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, якою просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 95 521,96 грн. та суми індексації заробітної плати в сумі 11 283,78 грн. за період з січня 2007 року по грудень 2011 року, відповідно до довідки про складові заробітної плати № 7.7-22/37-826 від 11.02.2020 року.
24 лютого 2020 року, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області дану справу передано для розгляду справи по суті до Закарпатського окружного адміністративного суду.
10 березня 2020 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Скраль Т.В.
24 березня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у дані адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18 червня 2020 року, ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовних вимог без розгляду.
1. Позиції сторін
Позивач свої позовні вимоги аргументувала тим, що 10 лютого 2012 року, їй було призначено пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу", для розрахунку якої нею було надано довідку № 4/28-742 від 07 лютого 2012 року. 27 грудня 2019 року, відповідачем на заяву позивача від 14 грудня 2019 року, надано відповідь, в якій відмовило позивачу у включенні в розрахунок розміру пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації заробітної плати. Позивач вважає, що рішення є протиправним, оскільки, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", у редакції чинній на дату призначення пенсії, пенсія держслужбовцям призначалася у розмірі 80% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з довідкою про складові заробітної плати за № 7.7-22/37-826 від 11 лютого 2020 року, нею за період з січня 2007 року по грудень 2011 року отримано матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 95 521,96 грн., а також виплати індексації заробітної плати в сумі 11 283,78 грн. Разом з тим, відповідно до статті 33 частини 2 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Вважає, що ст. 41 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належить, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких фактично були сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
13 квітня 2020 року, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи це тим, що структура заробітної плати державного службовця визначена статтею 33 Закону України "Про державну службу", однак виплати, не передбачені цією статтею, як складові оплати праці державного службовця (сума індексації заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, тощо), в рахунок заробітної плати для призначення пенсії не включаються відповідно до Закону. Механізм обчислення заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії, згідно Закону України "Про державну службу" регулюється постановою КМУ від 31.05.2000 року № 865, якою не передбачено включення до складових заробітної плати зазначених виплат. Разом з тим, постановою КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013, норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку були виключені та пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213 від 02 березня 2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону про призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, пенсії призначаються. в тому числі, відповідно до Закону України "Про державну службу". Таким чином, з 01 червня 2015 року, пенсії в порядку та на умовах визначених наведеними законами не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Під час розгляду справи по суті позивач та його уповноважений представник позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача під час судового засідання проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
2. Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 17 лютого 2012 року, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за Законом України "Про державну службу".
До заяви була надано трудову книжку, довідку про заробітну плату, документ про стаж.
Що стосується, довідки про заробітну плату, то позивачем була надано довідку про складові заробітної плати № 4/28-741 від 14 лютого 2012 року та довідку про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи на посадах, віднесених до державної служби, або за будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії, згідно Закону України "Про державну службу" № 4/28-742 від 14 лютого 2012 року.
24 лютого 2012 року, Ужгородським ГУ ПФУ призначено пенсії за віком у розмірі 80 % від заробітної плати, відповідно до протоколу № 2587.
14 грудня 2019 року, позивачем до Ужгородського об'єднаного управління ПФУ в Закарпатській області подано заяву в якій просить повідомити чи враховувались при призначені розміру належної їй пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, а також суми індексації заробітної плати. У разі, якщо не враховували, просить здійснити перерахунок призначеної пенсії у розмірі 80% сум заробітної плати із врахуванням вказаних сум, з яких нею було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, (а.с. 8).
27 грудня 2019 року, відповідачем було надано відповідь № 69/П-М-69, де вказано, що підстав для проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу № 3723-XII немає, (а.с. 9-10).
Не погоджуючись з вказаних рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно вимог статті 37 Закону "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в редакції на момент призначення пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За вимогами статті 33 Закону "Про державну службу" в редакції чинній до 01.10.2011 року), заробітна плата державних службовців складалася з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Тобто, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мали передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Слід сказати, що відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про державну службу", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким внесено зміни в статтю 37 Закону України "Про державну службу", а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу". Таким чином, з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення, тим, які набули права на призначення пенсії відповідно до закону "Про державну службу". У зв'язку з чим, з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вказаними законами, не призначаються, а раніше призначені не перераховуються.
Однак, у даній справі обставини є дещо іншими, позивач пов'язує необхідність проведення перерахунку призначеної пенсії у лютому 2012 року у зв'язку із поданням при перинному призначенні пенсії довідки № 4/28-742 від 07.02.2012 року, що зумовлено змістом статті 2 Закону України "Про оплату праці" та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13 січня 2004 року та узгоджується із вимогами статті 41 Закону " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На перевірку таких доводів, судом встановлено, що механізм обчислення заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії згідно статей 33 та 37 Закону України "Про державну службу" було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". За вказаною постановою посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин, або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до законів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, що визначено було пунктом 3 Постанови ( в редакції чинній на час призначення пенсії). Умови та порядок перерахунок призначених пенсій державним службовцям був визначений у п.п.4, 5 постанови КМ України № 865. Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсій здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
З 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Згідно довідки Чопської митниці № 4/28-741 від 14 лютого 2012 року про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 працювала в Чопській митниці на посаді начальника служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера і її заробітна плата станом на 08 лютого 2012 року становила: посадовий оклад - 2 172.00 грн.; надбавка за спеціальне звання (радник митної служби ІІ рангу) - 130, 00 грн., надбавка за вислугу років 40 % (за стаж держаної служби 29 років 00 місяців 27 днів) - 920, 80 грн. Всього: 3222, 80 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На момент первинного призначення пенсії позивачці - 10 лютого 2012 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області пенсію обчислено в розмірі 80% сум заробітної плати, відповідно до Закону "Про державну службу" де загальний трудовий стаж 37 років 3 міс. 25 днів, стаж державної служби 29 років, 1 міс. 8 днів що підтверджується протоколом № 2587 від 24.02.2012 року.
Позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно направлення Центру зайнятості для оформлення дострокового виходу на пенсію від 17 лютого 2012 року, вивільненої згідно з п.1 статті 40 КЗпП України, яка була зареєстрована в державній службі зайнятості як така, що шукала роботу, "10 лютого 2012 року" для оформлення дострокового виходу на пенсію згідно п "г" статті 26 закону "Про зайнятість населення".
Стаття 26 Закону України « Про зайнятість населення» від 01.03.1991, № 803-XII, в встановлювала особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, де пунктом «г» даної норми було визначено : г) право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов), у разі якщо до визнання такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходящу роботу та якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, звертаючись до пенсійного органу 14 грудня 2019 року ( а.с.8) позивач вказує, що при призначенні пенсії нею було подану довідку № 4/28-742 від 07 лютого 2012 року за формою, що була затверджена постановою правління ПФУ від 14.02.2011 року № 5-1 "Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670 та просить повідомити, чи враховувались при визначенні розміру належної їй пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати. У випадку, якщо зазначені суми не були враховані, просить здійснити такий перерахунок із врахуванням зазначених сум.
27 грудня 2019 року на звернення позивача пенсійний орган зазначив, що включення до складових заробітної плати для призначення пенсій державних службовців матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціальних та побутових питань індексації зазначеною постановою не передбачалось та в довідці №4/28-742 від 14 лютого 2012 рок наданій для призначення пенсії, вказані види допомоги та індексацій не вказані.
Як встановлено судом із дослідження матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , інша Довідка № 4/28-742 від 07 лютого 2012 року містить відомості про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи на посадах, віднесених до державної служби, або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) що подається для призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу", зокрема: надбавки за знання іноз. мови; набавка за почесне звання "заслужений"; надбавка за роботу з таємними документами; надбавки за високі досягнення в праці; премії;, премії до державних свят; інші виплати (надбавки за особливі умови згідно Постанови КМУ № 767 від 31.05.2005 року).
Із встановлених судом обставин, слідує, що позивач звертаючись до суду просить провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% сум заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 95 521,96 грн. та суми індексації заробітної плати в сумі 11 283,78 грн. за період з січня 2007 року по грудень 2011 року, відповідно вже до іншої (третьої) довідки про складові заробітної плати, а саме довідки № 7.7-22/37-826 від 11.02.2020 року.
Довідка № 7.7-22/37-826 від 11.02.2020 року видана Закарпатською митницею Держмитслужби про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 2007 року по грудень 2011 року із визначенням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премій щомісячних та премій разових, (а.с. 31). При цьому, описана довідка суттєво відрізняється від довідки № 4/28-742 від 07 лютого 2012 року. Крім того, зазначені довідки відрізняються за змістом від довідки на підставі якої позивачу призначені пенсія 4/28-741 від 14 лютого 2012 року , яка містить тільки відомості про посадовий оклад, надбавку за звання та надбавку за вислугу років.
Отже, виходячи із предмету спору, судом не встановлено порушення при призначенні пенсії позивачу виходячи із змісту довідки від 14 лютого 2012 року № 4/28-741, оскільки така відповідала вимогам діючої на той час статті 33 Закону "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
Щодо застосування норм статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року, яка регулює виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та якою визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Суд вважає за необхідне вказати, що вимоги цього Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 року, застосовувалися в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону, тобто до закону "Про держану службу". Отже, такі доводи позивача щодо застосування до даних правовідносин норм статті 41 Закону № 1058-ІV не поширювалося на час призначення пенсії на позивача в силу вимог ч. 2 статті 37 Закону "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
Таким чином, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723 «Про державну службу» у поєднанні із Законом України від 10.12.2015 року № 899 «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати № 7.7-22/37-826 від 11 лютого 2020 року .
Крім того, позивач, звертаючись із заявою 14 грудня 2019 року ( а.с.8) не просив ГУ Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснити перерахунок на підставі довідки № 7.7-22/37-826 від 11 лютого 2020 року, яка зазначена у позовній вимозі до відповідача, що також доводить безпідставність позовних вимог за даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходить з того, що враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, з 01 травня 2016 року, відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям та відповідачем було правомірно використано при призначенні пенсії довідку 4/28-741 від 14 лютого 2012 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, поданою разом із заявою від 17.02.2012 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні позивачу пенсії, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, в межах та на підставі, наданих йому законом повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання судових витрат судом не вирішується у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В.Скраль