17 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/3245/20
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,
за участю: представника позивача Товянської І.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІІ про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 II (м.Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, 84551, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 29.09.2018 травми під час виконання службових обов'язків та щодо невидачі довідки про обставини отримання травми під час виконання службових обов'язків у м. Краматорськ, Донецької області;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 II ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 29.09.2018 травми, під час виконання службових обов'язків у м. Краматорськ, Донецької області, у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 та видати ОСОБА_1 довідку про обставини отримання травми під час виконання службових обов'язків;
стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що у період участі в АТО в м.Краматорськ отримав травму. Однак, за даним фактом службове розслідування відповідачем не проводилося, довідка про обставини отриманої травми не оформлялась. На звернення позивача з вимогою провести службове розслідування відповідач належним чином не відреагував.
Ухвалою від 17.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 28.04.2020.
17.04.2020 відповідачем подано відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що рапорту від позивача або від будь-яких інших осіб про проведення службового розслідування не надходило.
28.04.2020, 25.05.2020 розгляд справи відкладено.
12.06.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачу було відомо про отриману травму, проте службового розслідування не було проведено.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
В період з 09.02.2019 по 16.05.2016 позивач брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою №649/49 від 11.02.2019 виданою начальником Житомирського інституту ім. С. П. Корольова, приймав безпосередню участь в ООС в термін з 24.05.2018 по 08.11.2018 та є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 .
Відповідно до Наказу Міністерства Оборони України Командування об'єднаних сил (по стройовій частині) №26дск від 28.05.2018 капітан ОСОБА_1 відряджений для виконання службових (бойових) завдань до В/ч НОМЕР_5 (м. Часів Яр) та для забезпечення Національної оборони на території збройної агресії у Луганській і Донецькій областях.
29.09.2018, перебуваючи у місті Краматорск, отримав травму у вигляді перелому правового вилично-орбітального комплексу із незначним зміщенням уламків, ЗТГК, закритий перелом VIII ребра зліва, інфікована рана у правій завушній ділянці. Правобічний суконюктивальний крововилив.
Зазначений діагноз був поставлений за результатами лікування та обстеження у В/ч НОМЕР_6 , а потім у Національному військовому медичному клінічному центрі "ГВКГ" (м.Київ), де проходив лікування з 05.10.2018 по 12.10.2018, що підтверджується виписним епікризом №23897 та свідоцтвом про хворобу №650.
Наказом Міністерства Оборони України Командування об'єднаних сил (по стройовій частині) №166дск від 08.11.2018 майор ОСОБА_1 вибув зі складу сил та засобів, які приймали участь в АТО до Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. (а.с.13)
06.09.2019 за результатами ВЛК, проведеного з метою визначення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби оформлено свідоцтво про хворобу №650 та встановлено, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок - травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби. (а.с.36-37)
05.12.2019 позивач звернувся із заявою до начальника Житомирського інституту ім. С. П. Корольова про видачу довідки про обставини травми.(а.с.24-25)
Листом 24.12.2019 №519/4644 було роз"яснено, що відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 року №36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 року за № 169/5360 (Інструкція № 36), розслідування нещасного випадку мало бути проведено командиром військової частини, до якої військовослужбовець був відряджений. Запропоновано звернутись до В/ч НОМЕР_5 із заявою про видачу довідки про обставини травми на підставі матеріалів службового розслідування. (а.с.26)
09.01.2020 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 II із заявою про видачу довідки про обставини травми на підставі матеріалів службового розслідування та надано перелік документів на підтвердження. (а.с.16-17)
Листом від 28.01.2020 відповідач надав відповідь про те, що всі матеріали включно по листопад 2019 року передані встановленим порядком до Галузевого державного архіву Міністерства оборони. Запропоновано звернутись до Галузевого державного архіву Міністерства оборони або військового комісаріату за місцем проходження служби. (а.с.18)
05.02.2019 позивач звернувся з заявою до Житомирського об'єднаного військового комісаріату про видачу довідки. (а.с.21)
Листом від 05.02.2020 №640 Житомирський об'єднаний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що в матеріалах моєї службової справи відсутні записи про поранення, контузії, опіки та отруєння, одержані в боях та їх характеристики, а також матеріали службового розслідування та довідка про обставини отриманої травми. (а.с.22)
Оскільки відповідачем протиправно не проводилось службове розслідування за фактом отриманої травми, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із ч. 1 ст. 40 цього Закону гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Питання проведення військово-лікарських експертиз врегульовані "Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800.
Пунктом 6.2 цього Положення визначений перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Зокрема, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтва, одержаних у період проходження ними військової служби, надається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Форма такої довідки встановлена в додатку 5 до даної Інструкції.
Однак, як встановив суд і не заперечує відповідач, розслідування за фактом отриманої травми не проводилось і довідка про обставини поранення не складалась.
В той же час, обґрунтовуючи відсутність підстав для проведення службового розслідування, відповідач посилається на те, що позивач з відповідним рапортом не звертався. Крім того, відповідачу від лікувальних закладів, де перебував позивач, повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку не надходило. Отже, відповідачу не було відомо про факт отриманої позивачем травми.
Суд не погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.
Як пояснив представник позивача та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 приймав участь в АТО та 29.09.2018, перебуваючи у місті Краматорськ, на нього напала група осіб, внаслідок чого він отримав травму у вигляді перелому правового вилично-орбітального комплексу із незначним зміщенням уламків, ЗТГК, закритий перелом VIII ребра зліва, інфікована рана у правій завушній ділянці, правобічний суконюктивальний крововилив.
Цього ж дня позивач був доставлений до травмпункту центральної районної лікарні м. Краматорськ.
30.09.2018 позивач був госпіталізований у в/ч НОМЕР_6 , де проводилось обстеження та консервативне лікування до 03.10.2018, а потім позивач доставлений у Національний військовий медичний клінічний центр "ГВКГ" (м. Київ), де проходив лікування з 05.10.2018 по 12.10.2018, після чого прибув до складу ООС.
За результатами лікування та обстеження у Національному військовому медичному клінічному центрі "ГВКГ" (м. Київ), позивачу поставлений діагноз: перелом правового вилично-орбітального комплексу із незначним зміщенням уламків, ЗТГК, закритий перелом VIII ребра зліва, інфікована рана у правій завушній ділянці, правобічний суконюктивальний крововилив.
Викладене підтверджується виписним епікризом №23897 та свідоцтвом про хворобу №650.
06.09.2019 за результатами ВЛК, проведеного з метою визначення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби оформлено свідоцтво про хворобу №650 та встановлено, що він не придатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у військовий час. Встановлено причинно-наслідковий зв'язок - травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби.
Наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 р. № 36 затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція), яка визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті під час виконання обов'язків військової служби та аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України.
Відповідно до п. 1 розділу II Інструкції розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання ним поранення, травми.
Згідно абзацу 1 п. 2 розділу II Інструкції про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен (на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Військовий лікувальний заклад, у який доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий. (ч.4 Розділ ІІ)
Відповідно до абзацу 6 п. 5 розділу II Інструкції командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний: протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо).
Відповідно до п. 20 розділу II Інструкції, якщо виявлено факт приховування посадовими особами нещасного випадку, командир військової частини повинен негайно організувати та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку згідно з вимогами цієї Інструкції.
Згідно абзацу 1 п. 3 розділу II Інструкції нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
З аналізу наведених правових норм слідує, що розслідування нещасного випадку проводиться протягом доби після сповіщення про такий випадок, а про нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується протягом місяця з дня повідомлення про такий випадок військовослужбовцем або особою, яка представляє його інтереси. В той же час, військовий лікувальний заклад, у який доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок командиру військової частини, де проходить службу потерпілий.
Оскільки позивач був відряджений для виконання службових (бойових) завдань до В/ч НОМЕР_5 (м. Часів Яр) та для забезпечення національної оборони на території збройної агресії у Луганській і Донецькій областях, що підтверджується Наказом Міністерства Оборони України Командування об'єднаних сил (по стройовій частині) №26дск від 28.05.2018, тому він мав перебувати на обліку як тимчасово прибулий військовослужбовець, і службове розслідування мало бути проведено по факту отримання ним травми 29.09.2018 саме командуванням В/ч НОМЕР_1 II.
В матеріалах справи відсутні письмові докази повідомлення командира військової частини чи іншими особами або військовим лікувальним закладом про факт отримання ним травми 29.09.2018 під час виконання обов'язків військової служби.
В той же час, як вбачається з наданих в матеріали справи документів: копій виписного епікризу Національний військовий медичний клінічний центр "ГВКГ" (м. Київ) №23897 і довідки ВЛК від 11.10.2018, які були у розпорядженні відповідача, ОСОБА_1 був госпіталізований 29.09.2018, у зв'язку травмою, нанесеною невідомими особами та перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні у вказаному лікувальному закладі з 05.10.2018 по 12.10.2018.
До цього часу, позивач перебував у в/ч НОМЕР_6 з 30.09.2018 по 03.10.2018 та відповідно до наказу Командування об'єднаних сил Міністерства оборони України (по стройовій частині) №138дск від 06.10.2018, майор ОСОБА_1 вибув на лікування (підстава перевідний діагноз з медичної картки хворого №2366 від 03.10.2018 та рапорт полковника ОСОБА_2 ).
Вказане свідчить на користь висновку про те, що відповідачу було відомо про отримання позивачем травми під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджується наказом Командування об"єднаних сил Міністерства оборони України (по стройовій частині) №138дск від 06.10.2018, відповідно до якого майор ОСОБА_1 вибув на лікування, тому доводи щодо неповідомлення про отримання травми суд до уваги не приймає.
Отже, командир зазначеної військової частини, будучи повідомлений про факт отриманої позивачем травми, був зобов'язаний призначити розслідування даної події в порядку та у строки, встановлені Інструкцією № 36, за результатами чого видати довідку про обставини травми, проте безпідставно не призначив та не провів службове розслідування, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Відповідно до п.18 Розділу ІІ Інструкції за результатами розслідування командир військової частини видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, ім'я, по батькові та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин тощо; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому; вжиті заходи дисциплінарного впливу щодо осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Отже, оскільки на підставі висновків службового розслідування командиром військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а судом встановлено протиправну бездіяльність щодо не проведення такого розслідування за фактом отриманої позивачем травми, суд вважає за можливе для повного захисту порушених права позивача, зобов"язати відповідача провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 29.09.2018 травми під час виконання службових обов'язків у м. Краматорськ Донецької області, у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, та видати довідку про обставини отримання травми під час виконання службових обов'язків.
Щодо моральної шкоди у сумі 5000 грн., суд зазначає наступне.
В обґрунтування завданої моральної шкоди позивач посилається на довготривале лікування. Не проведення службового розслідування стало приниженням честі та гідності як особи, яка виконувала свій обов"язок перед Батьківщиною. Ненадання довідки позбавило можливості отримати належні соціальні гарантії та зумовило погіршення стану здоров"я.
Положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Обґрунтовуючи завдання моральної шкоди, позивач вказує на те, що ненадання відповідачем довідки про обставини травми, позбавило можливості отримати належні соціальні гарантії та зумовило погіршення стану здоров"я, принижує честь та гідність.
Разом з тим, на підтвердження доводів про погіршення здоров'я, приниження честі та гідності, які б були спричинені протиправною бездіяльністю відповідача, позивачем не надано жодних доказів.
Доказів настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, позивачем також не надано.
Суд також звертає увагу на те, що позивач жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір моральної шкоди.
Разом з тим, саме по собі таке твердження позивача не є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн., оскільки позивачем доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
З огляду на це, суд зауважує, що позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв'язку з протиправними діями відповідача утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, а тому у задоволенні зазначених вимог відмовляє.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 II (м.Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, 84551, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо непроведения службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 29.09.2018 травми під час виконання службових обов'язків та щодо невидачі довідки про обставини отримання травми під час виконання службових обов'язків у м. Краматорськ, Донецької області.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 II ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 29.09.2018 травми, під час виконання службових обов'язків у м. Краматорськ, Донецької області, у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36 та видати ОСОБА_1 довідку про обставини отримання травми під час виконання службових обов'язків.
В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 24 червня 2020 року