Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 червня 2020 р. Справа№200/1736/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2019 року № 3050, зобов'язання виплатити безпідставно утримані грошові кошти у вигляді премії за листопад-грудень 2019 року та грошове забезпечення у період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року та врахувати період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року в період військової служби.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, приймаючи наказ про результати службового розслідування, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.
Вказує, що вона зробила всі дії, передбачені чинним законодавством, для повідомлення командування військової частини про поважні причини затримки під час слідування до місця проходження служби.
Враховуючи викладене, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що приймаючи наказ про результати службового розслідування, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.
Зазначив, що військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження до місця постійної служби, повинен повідомити про це командира військової частини через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі іх відсутності - через посадових осіб місцевого самоврядування з зазначенням причин затримки.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 (а.с.8-9).
Згідно припису військової частини НОМЕР_4 від 28.11.2019 року № 3491 солдату ОСОБА_1 запропоновано 28.11.2019 року вибути в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області для подальшого проходження військової служби, строк прибуття 30.11.2019 року (а.с.27).
30.11.2019 року під час дороги до військової частини ОСОБА_1 захворіла та звернулась до міської лікарні м. Слов'янська, де їй назначене амбулаторне лікування, що підтверджується листком непрацездатності серія АДК № 825328 (а.с.20).
Відповідно до інформаційного посвідчення Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату від 23.01.2020 року ОСОБА_1 30.11.2019 року зверталась до Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату щодо повідомлення військової частини НОМЕР_1 в зв'язку з її хворобою, факт перебування на лікарняном з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року підтверджується листком непрацездатності № 825328 від 30.11.2019 року, даний факт доведений до представника військової частини НОМЕР_1 в цей же день за телефоном (а.с.30).
05.12.2019 року Командиром військової частини НОМЕР_1 з метою встановлення причин та умов несвоєчасного прибуття з навчального центру солдата ОСОБА_1 та на підставі рапорту від 05.12.2019 року № 766 виданий наказ про призначення службового розслідування (а.с.22).
12.12.2019 року помічником начальника зв'язку - начальника відділення зв'язку військової частини НОМЕР_1 складений акт службового розслідування (а.с.23-24).
18.12.2019 року Командиром військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу від 05.12.2019 року та акту службового розслідування від 12.12.2019 року виданий наказ про результати службового розслідування встановлення причин та умов несвоєчасного прибуття з навчального центру солдата ОСОБА_1 , командиру групи інженерного забезпечення наказано скласти та направити протокол щодо адміністративного правопорушення вчиненого солдатом ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення України до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом двадцяти чотирьох годин, за невихід на службу без поважних причин не виплачувати солдату ОСОБА_1 премію за листопад 2019 року, призупинити виплату грошового зобов'язання солдату ОСОБА_1 з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року (а.с.25-26).
Постановою Центрально-Міського районного суду від 25.02.2020 року у справі № 216/1052/20 провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
23.03.2020 року Командиром військової частини НОМЕР_1 відповідно до рапорту солдата ОСОБА_1 та відповідно до постанови Центрально-Міського районного суду від 25.02.2020 року у справі № 216/1052/20 виданий наказ про виплату грошового забезпечення військовослужбовцю, скасовані п.3 та п.4 наказу командира частини «Про результати службового розслідування» від 18.12.2019 року, солдату ОСОБА_1 поновлена виплата грошового забезпечення з 30.11.2019 року, перераховане грошове забезпечення та виплата премії за листопад 2019 року (а.с. 66).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, які пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.
Відповідно до п. 148 Положення військовослужбовець за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з пункту відрядження до місця постійної служби (навчання), повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі їх відсутності - через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.
Поважними причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), що позбавили його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач зверталась до Слов'янського ОМВК Донецької області з повідомленням про наявність захворювання та неможливість прибуття у встановлений строк до місця проходження служби, факт перебування на лікарняному підтверджується листком непрацездатності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач вчинив дії, передбачені чинним законодавством щодо повідомлення командування військової частини про затримку під час слідування з навчального центру до подальшого місця проходження служби, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу підлягають задоволенню.
Крім того, як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, відповідно до рапорту позивачча та постанови Центрально-Міського районного суду від 25.02.2020 року у справі № 216/1052/20 наказом командира військової частини НОМЕР_1 скасований пункт 3 та 4 наказу командира частини «Про результати службового розслідування» від 18.12.2019 року № 3050 , що, також, підтверджує неправомірність такого наказу.
В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне прийняти рішення про зобов'язання виплатити безпідставно утримані грошові кошти у вигляді премії за листопад-грудень 2019 року та грошове забезпечення у період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року та врахувати період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року в період військової служби.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності наказу, який оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2019 року № 3050, зобов'язання виплатити безпідставно утримані грошові кошти у вигляді премії за листопад-грудень 2019 року та грошове забезпечення у період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року та врахувати період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року в період військової служби - задовольнити повністю.
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування від 18.12.2019 року № 3050 - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 безпідставно утримані грошові кошти у вигляді премії за листопад-грудень 2019 року та грошове забезпечення у період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року та врахувати період з 30.11.2019 року по 05.12.2019 року в період військової служби
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати , пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Т.В. Давиденко