Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 червня 2020 р. Справа№200/4323/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 10 вересня 2019 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини; про зобов'язання відповідача призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини позивачеві на доньку ОСОБА_2 відповідно до заяви позивача від 20 червня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не заперечує факт пропуску річного строку звернення за допомогою при народженні дитини, але зазначає, що строк пропущено з поважних причин: 1) проживання на території, яка не контролюється українською владою; 2) у зв'язку з хворобою дитини. З огляду на те, що чинне законодавство не передбачає поновлення строку звернення за допомогою, позивач просить застосувати принцип верховенства права згідно з частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини третьої статті 161 КАС України.
Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 червня 2020 року надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в позові з тих підстав, що Конституція України, Конвенція про права дитини визначають загальні норми щодо прав дитини на соціальний захист, а на батьків покладено ряд обов'язків щодо вжиття відповідних адміністративних заходів (обов'язку щодо звернення до відповідного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або проживання для призначення допомоги при народженні дитини). З огляду на це, на думку відповідача, пасивна поведінка позивача не може ставитись у вину органу соціального захисту населення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Дочка позивача - ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2017 року.
Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1421-5000146045, №1421-5000146079 датовані 20 червня 2019 року. Відповідно до цих довідок місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Того ж дня 20 червня 2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області із заявою про отримання допомоги при народженні дитини, що підтверджується корінцем заяви щодо її реєстрації.
За результатами первісного розгляду заяви рішенням відповідача від 21 червня 2019 року позивачеві відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини. В самому рішенні відповідача не вказано причин відмови, але із рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 200/9019/19-а та інших матеріалів справи вбачається, що причиною відмови було пропуск позивачем річного строку звернення за допомогою. Вказаним судовим рішенням визнано незаконним та скасовано рішення відповідача про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, зобов'язано Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк повторно розглянути заяву позивача від 20 червня 2019 року з урахуванням висновків суду. Суд, посилаючись на приписи Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства» та інші, Конвенції про права дитини, зазначив, що невиплата допомоги при народженні дитини в цьому випадку призводить до порушення інтересів дитини.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист про зобов'язання розглянути заяву.
В ухвалі від 18 грудня 2019 року у справі № 200/9019/19-а про відмову в задоволенні заяви державного виконавця про надання роз'яснення судового рішення Донецький окружний адміністративний суд зазначив, що порушення позивачем річного строку звернення із заявою про призначення допомоги не є підставою для відмови у призначенні допомоги при народженні дитини; обов'язки щодо встановлення фактичних обставин, з яких боржником повторно відмовлено стягувачеві у призначені допомоги при народженні дитини, а отже і обставини фактичного і повного виконання судового рішення, Законом України «Про виконавче провадження» покладено саме на державну виконавчу службу (державних виконавців).
На виконання судового рішення відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 20 червня 2019 року, проте прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини від 10 вересня 2019 року. Підставою відмови в рішенні вказано пропуск річного строку звернення за допомогою.
Оскарження рішення відповідача від 10 вересня 2019 року є предметом спору цієї справи.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 200/9019/19-а встановлено, що порушення позивачем річного строку звернення із заявою про призначення допомоги не є підставою для відмови у призначенні допомоги при народженні дитини.
Отже, ця обставина не підлягає доведенню в межах цієї справи, а тому є неправомірним прийняття відповідачем повторно рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини з цієї підстави.
На підставі судового рішення позивач має право на призначення допомоги при народженні дитини.
Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 10 вересня 2019 року, проте, враховуючи, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, належним способом захисту буде задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 10 вересня 2019 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини.
Доводи сторін щодо наявності/відсутності у позивача права на призначення допомоги при народженні дитини, які зводяться до можливості призначення допомоги у зв'язку з пропуском річного строку звернення за допомогою, судом не розглядаються, оскільки судовим рішенням в іншій справі вже встановлено, що порушення позивачем річного строку звернення із заявою про призначення допомоги не є підставою для відмови у призначенні допомоги при народженні дитини.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-ХІІ) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 2 частини першої статті 3, частиною першою статті 10 Закону № 2811-ХІІ передбачено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога при народженні дитини. Допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
За приписами частин першої, другої, четвертої, сьомої статті 11 Закону № 2811-ХІІ допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Аналогічні норми містить і Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).
З аналізу змісту наведених правових норм слідує, що до умов призначення допомоги при народженні дитини віднесено лише подання в межах дванадцяти місяців з дня народження дитини до уповноваженого органу необхідних документів при наявності у заявника права на отримання такого виду допомоги. Законом № 2811-ХІІ та Порядком № 1751 не визначено інших обмежень для реалізації цього права.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача від 10 вересня 2019 року, яким позивачеві відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини, не містить мотивів для його прийняття, пов'язаних із недоліками або неповнотою поданих документів.
Підставою для відмови вказано лише пропуск строку звернення за допомогою.
Разом з тим, в цьому випадку така обставина не є належною підставою для відмови у призначенні такого виду допомоги на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 200/9019/19-а.
З огляду на викладене та з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини позивачеві на доньку ОСОБА_2 відповідно до заяви позивача від 20 червня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 840, 80 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області від 10 вересня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області (код ЄДРПОУ: 26000411, місцезнаходження: вул. Євгена Седнєва 1, м. Торецьк Донецької області, 85200) призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на доньку ОСОБА_2 відповідно до заяви позивача від 20 червня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області (код ЄДРПОУ: 26000411, місцезнаходження: вул. Євгена Седнєва 1, м. Торецьк Донецької області, 85200) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України.
Повне рішення складено 24 червня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська