Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в поновленні строку звернення до суду з підстав його дотримання
24 червня 2020 р. Справа №200/4323/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 10 вересня 2019 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини; про зобов'язання відповідача призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини позивачеві на доньку ОСОБА_2 відповідно до заяви позивача від 20 червня 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Після усунення недоліків ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В ухвалі про відкриття провадження у справі було зазначено, що позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, пропуск якого він обґрунтовує тим, що дізнався про оскаржуване рішення в квітні 2020 року від державного виконавця. Отримання кореспонденції від відповідача, а саме листа від 30 вересня 2019 року у жовтні 2019 року, позивач не заперечує, але вказує на те, що цей лист не містив у додатках оскаржуваного рішення, а тому дізнався він про порушення своїх прав лише в квітні 2020 року. Вказана обставина підлягає доведенню, а тому питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду буде вирішено під час розгляду справи.
З метою перевірки дотримання позивачем строку звернення до суду було витребувано у відповідача опис поштового вкладення до листа від 30 вересня 2019 року, спрямованого на адресу позивача, та інші докази на підтвердження тієї обставини, що разом з вказаним листом направлено оскаржуване рішення.
11 червня 2020 року надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, що лист відправлявся без опису вкладення, тому докази направлення листа від 30 вересня 2019 року разом з оскаржуваним рішенням відсутні.
Оцінюючи обґрунтованість поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
За загальним правилом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При перевірці дотримання строку звернення до суду судом встановлено, що листом від 30 вересня 2019 року Управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк повідомило позивача про те, що на виконання судового рішення його заяву 10 вересня 2019 року повторно розглянуто та відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини з тієї же підстави: пропуск річного строку звернення за допомогою. В листі в якості додатку до нього вказано рішення про відмову в призначенні допомоги від 10 вересня 2019 року.
Позивач стверджує, що дізнався про оскаржуване рішення в квітні 2020 року від державного виконавця. Отримання кореспонденції від відповідача, а саме листа від 30 вересня 2019 року у жовтні 2019 року, позивач не заперечує, але вказує на те, що цей лист не містив у додатках оскаржуваного рішення, а тому дізнався він про порушення своїх прав лише в квітні 2020 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що лист відправлявся без опису вкладення, тому докази направлення листа від 30 вересня 2019 року разом з оскаржуваним рішенням відсутні.
З огляду на ці обставини суд вважає, що факт направлення відповідачем оскаржуваного рішення про відмову в призначенні допомоги від 10 вересня 2019 року позивачеві є недоведеним.
Проте, ця обставина не впливає на визначення дня, з якого обчислюється строк звернення до суду, оскільки за приписами частини другої статті 122 КАС України він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не заперечує факт отримання в жовтні 2019 року листа відповідача від 30 вересня 2019 року, в якому наведена інформація про те, що 10 вересня 2019 року його заяву повторно розглянуто та відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини з тієї же підстави: пропуск річного строку звернення за допомогою, а тому суд дійшов висновку, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав з цього листа. Неотримання самого рішення про відмову в призначенні допомоги від 10 вересня 2019 року не впливає на вирішення цього питання, оскільки частина сьома статті 161 КАС України передбачає можливість звернення до суду з позовом та з клопотанням про витребування оскаржуваного індивідуального акта.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду повинен обчислюватися з дня отримання позивачем листа відповідача від 30 вересня 2019 року.
Позивач вказує, що лист відповідача від 30 вересня 2019 року він отримав на початку жовтня 2019 року. Доказів на підтвердження конкретної дати отримання листа сторони не надали. Проте, враховуючи, що за відомостями реєстру відповідача він направив лист позивачеві 01 жовтня 2019 року, суд вважає доведеним обставину отримання листа від 30 вересня 2019 року на початку жовтня.
Отже, шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, закінчується на початку квітня 2020 року.
Позивач звернувся до суду наприкінці квітня 2020 року, а саме 28 квітня.
Проте, відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки […], а також строки звернення до адміністративного суду, […] продовжуються на строк дії такого карантину.
КАС України доповнено цим положенням на підставі Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, який набув чинності 02 квітня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215) та постановами Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500 продовжено строк дії карантину до 31 липня 2020 року.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що строки звернення до адміністративного суду не порушено з підстав продовження їх законом на строк дії карантину, а тому заява позивача про їх поновлення задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу, що відмова в поновленні строку з підстав дотримання строку звернення до суду не створює перешкод для розгляду справи по суті, а тому не підлягає оскарженню.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Льговська