25 червня 2020 року Справа 160/6867/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа - Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа - Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн від 25.05.2019 № Ф-4610-50/65У Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 26539,26 грн від 11.11.2019 № Ф-8560-50/67 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, позивачем у позовній заяві у якості третьої особи вказано Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Згідно із ч. 9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не було надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третьої особи та не зазначено, на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третьої особи у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем в позовній заяві зазначено відповідачем Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код якого вказаний "39394856", однак, як встановлено судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань цей код належить Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області.
Окрім того, з прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмку) Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
За наведених обставин, позивачу слід уточнити кількість відповідачів у справі, вірне найменування відповідача (відповідачів) у справі, ідентифікаційний код та зміст позовних вимог до відповідача (відповідачів).
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору.
На підтвердження відсутності можливості сплати судового збору до позовної заяви додана довідка про доходи з останнього місця роботи позивача, однак суд зазначає, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, у зв'язку із чим воно не підлягає задоволенню.
Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за 2 вимоги майнового характеру в розмірі 1681,60 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа - Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- письмового обґрунтування необхідності залучення до справи третьої особи, в якому зазначити на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;
- уточненого адміністративного позову з вірною кількістю відповідачів у справі, вірним найменуванням відповідача (відповідачів) у справі, вірним ідентифікаційним кодом та уточненим змістом позовних вимог до відповідача (відповідачів);
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1681,60 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова