м. Вінниця
22 червня 2020 р. Справа № 120/1529/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
06 квітня 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 серпня 2019 року №36 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас. У зв'язку із цим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28 серпня 2019 року №209 позивача з 29 серпня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Калинівського районного військового комісаріату Вінницької області.
Проте, на день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивачу не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 01 листопада 2018 року, у зв'язку із чим останній звернувся із запитом до відповідача щодо надання інформації про розмір нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день звільнення з військової служби.
Однак, на момент звернення позивача до суду з цим позовом, відповідачем відповіді на вказаний запит не надано.
Позивач вважає, що невиплата індексації грошового забезпечення вказує на протиправну бездіяльність відповідача та порушує його права і законні інтереси, у зв'язку із чим звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати індексації грошового забезпечення, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 01 листопада 2018 року.
Ухвалою від 09 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформацію щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 01 листопада 2018 року включно.
16 квітня 2020 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи копії відповіді військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, наданої на його запит від 21 лютого 2020 року.
27 квітня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Крім того, зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набула чинності з 01 березня 2018 року, внесені зміни у нарахування грошового забезпечення, а саме підвищено посадові оклади. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 вказаного Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Відтак, на думку відповідача, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення відсутні.
Ухвалою від 04 червня 2020 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України докази підвищення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року.
19 червня 2020 року на виконання вимог ухвали суду від 04 червня 2020 року на представником відповідача подано докази, що витребовувалися судом.
Дослідивши наявні у адміністративній справі докази, суд встановив такі обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 28 серпня 2019 року №36 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.
На реалізацію вказаного наказу командиром військової частини НОМЕР_1 28 серпня 2019 року видано наказ №209, яким ОСОБА_1 з 29 серпня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Калинівського районного військового комісаріату Вінницької області.
21 лютого 2020 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із запитом, у якому, крім іншого, просив повідомити чи нараховувалась та чи виплачувалась йому індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день звільнення.
Листом вих. №404 від 06 березня 2020 року військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що протягом періоду з 01 січня 2016 року по день звільнення зі служби ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з тим, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів відповідних бюджетів, а виділений військовій частині НОМЕР_1 у період з 2016 року по лютий 2018 року фінансовий ресурс не дозволяв здійснювати нарахування та виплату індексації. Крім того, у листі зазначено, що 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою підвищено розміри посадових окладів військовослужбовців Національної гвардії України. Відтак, починаючи з березня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував порогу індексу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення для здійснення індексації, а тому підстави для виплати індексації відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, і грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).
При цьому, відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відтак, аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку, що індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Разом з тим, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.
Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 , починаючи з 30 серпня 2016 року по 01 листопада 2018 року, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України вих. №404 від 06 березня 2020 року, а також не заперечується відповідачем.
Правомірність своїх дій відповідач обґрунтовує відсутністю фінансового ресурсу для проведення індексації грошових доходів, а також неперевищенням індексу споживчих цін порогу індексу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення для здійснення індексації, у зв'язку із підвищенням з 01 березня 2018 року розмірів посадових окладів військовослужбовців Національної гвардії України.
Водночас, суд зазначає, що не може визнаватися правомірною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті сум індексації з мотивів відсутності коштів на такі потреби.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України", №63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком роботодавця.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб" підвищено грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 19 березня 2018 року №72 ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року встановлено посадовий оклад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб" №704, що склав 2550,00 гривень.
Отже, у зв'язку з підвищенням посадових окладів індекс споживчих цін для проведення індексації не перевищив 103%, а відтак підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача з 01 березня 2018 року відсутні.
Аналогічні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі №240/10417/19, від 02 червня 2020 року у справі №120/310/20-а, від 120/310/20-а у справі № 240/11964/19 та ряду інших.
Відтак, позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 01 листопада 2018 року слід задовольнити частково, а саме визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
З приводу вимоги зобов'язального характеру, то варто врахувати наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
Разом із тим, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року також підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08803655).
Повний текст рішення складено 22.06.2020
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович