25 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11470/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Берднік І.С.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрземком"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 (колегія суддів: Куксов В.В. головуючий, Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капіталь Груп"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрземком"
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Піщальники"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійський шиферний завод"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джулія Хауз Україна"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніагара"
6. Спільного Українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Україна ЛТД"
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленбуд"
8. Приватної фірми "Мустанг"
9. Приватного акціонерного товариства "Оболонь"
10. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна"
11. ОСОБА_1
12. ОСОБА_2
13. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
14. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про визнання права,
1. Обставини справи
1.1. Постановою Верховного Суду від 16.01.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" у даній справі було залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, якою було залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 про відмову у позові про визнання права, залишено без змін.
1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" як особа, яка не брала участі у справі, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
1.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу цього Товариства на вказане рішення суду прийнято до провадження та призначено до розгляду.
2. Суть звернення до суду
2.1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі № 910/11470/18 до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 910/1080/20.
2.2. Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовано необхідністю зупинення провадження у даній справі № 910/11470/18 до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 910/1080/20.
3. Короткий зміст рішення суду
3.1. Оскарженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 провадження у справі № 910/11470/18 зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/1080/20.
3.2. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиції інших учасників справи
4.1. У касаційних скаргах відповідач-1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземком" просять скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
4.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач-1 посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційний суд мав достатні правові підстави для розгляду справи № 910/11470/18, незалежно від результату розгляду справи № 910/1080/20. При цьому скаржник наводить низку постанов Верховного Суду, які є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
4.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземком" касаційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, посилаючись на те, що місцевим, апеляційним та касаційним господарськими судами вже було встановлено відсутність підстав для визнання права вимоги за Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна", зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
4.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у відзиві на касаційні скарги просить залишити без змін оскаржувану ухвалу суду, посилаючись на те, що вона прийнята апеляційним судом у відповідності до норм процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.
4.5. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капіталь Груп" подані до Верховного Суду заяви про винесення окремих ухвал відносно відповідних суддів Північного апеляційного господарського суду та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та повідомленням про це Вищу раду правосуддя і Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області відповідно, для вжиття заходів.
Колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремих ухвал відносно наведених осіб, оскільки доводи, які викладені у заявах, мають суб'єктивний характер суджень про обставини, якими заявник їх обґрунтовує. Заявник не позбавлений можливості самостійно звернутися до Вищої ради правосуддя із зазначених питань.
Крім того заявник в обґрунтування своїх вимог посилається на пункти 2 та 10 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, яка не містить зазначеного пункту 10 та регулює інші процесуальні дії, які є відмінними від тих, що наведені заявником.
4.6. Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд касаційних скарг.
5. Мотивувальна частина
5.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно вимог статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п.3 ч.1).
5.2. У касаційній скарзі відповідач-1 зазначає, що її подано з підстав, визначених п.1 ч.2 ст.287 ГПК України.
5.3. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що наведені у частині 2 вказаної статті підстави касаційного оскарження стосуються пунктів 1, 4 частини першої цієї статті.
У пункті 1 частини першої вказаної норми визначено, що право подачі касаційної скарги надається на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; а пунктом 4- на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому слід зазначити, що право на оскарження ухвали суду апеляційної інстанції передбачено у п.3 частини 1 зазначеної статті.
Таку підставу касаційного оскарження судових рішень як не врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, передбачено у разі оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, тоді як для оскарження ухвали суду апеляційної інстанції (п.3 ч.1 ст.287 ГПК України) таких підстав вказана стаття не містить.
Отже правових підстав для скасування оскарженої ухвали в частині зазначення скаржником підстави касаційного оскарження - п.1 ч.2 ст.287 ГПК України, не вбачається.
5.4. Разом з тим відповідач-1 посилається у скарзі на порушення судом норм процесуального права, такі ж підстави для оскарження наводить і Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземком".
5.5. Із обставин справи вбачається, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/1080/20 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 2. Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» 3. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» Тимоніна Олександра Олексійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування результатів електронних торгів, визнання недійсними правочинів та визнання протиправною бездіяльності, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» 2. Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» 3. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» Тимоніна Олександра Олексійовича, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - Договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» та Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» і зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» оригінали документів, що наведені в п. 1 прохальної частини зустрічного позову; визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заставодержателем/іпотекодражтелем за Договорами застави та Договорами іпотеки, перелік яких наведений в п. 2 прохальної частини зустрічного позову.
Позовні вимоги у справі №910/11470/18, судове рішення у якій переглядається у касаційному порядку, стосуються визнання за позивачем прави вимоги за кредитним договором, та права вимоги до інших осіб, за якими вказані права вимоги були передані позивачем відповідачу-1, а деякі з них в подальшому відповідачем-1 відповідачу-2.
Апеляційний суд, зупиняючи провадження у справі № 910/11470/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1080/20, зазначив, що результат розгляду справи № 910/1080/20 безпосередньо впливає на результат розгляду справи № 910/11470/18.
5.6. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.11 ГПК України), одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
5.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрземком" касаційну скаргу обґрунтовує тим, що місцевим, апеляційним та касаційним господарськими судами вже було встановлено відсутність підстав для визнання права вимоги за Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна", вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Разом з тим, як вбачається із обставин даної справи, в апеляційному порядку розглядається апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", яке не брало участі у справі, на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019.
Положеннями частини 1 статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи.
Згідно частини 1 статті 254 цього Кодексу особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже посилання скаржника на встановлення місцевим, апеляційним та касаційним господарськими судами певних обставин само по собі не виключає апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, як і не позбавляє суди нижчих інстанцій права, за наявності до того передбачених процесуальним законодавством підстав, встановити інші, відмінні від вже встановлених, обставини.
За вказаних обставин такі доводи скаржника не дають правових підстав для скасування оскарженої ухвали.
5.8. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, з огляду на імперативні приписи цієї статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно із вказаною нормою процесуального закону суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень.
5.9. Із положень статті 227 ГПК України вбачається, що оцінка об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи повинна здійснюватися судом за результатами оцінки зібраних у справі доказів та встановлених обставин.
При цьому суд касаційної інстанції з огляду на положення статті 300 цього Кодексу не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.10. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
5.11. Із доводів, наведених у касаційних скаргах, з урахуванням меж повноважень, визначених для суду касаційної інстанції, не вбачається правових підстав вважати, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі, що переглядається у касаційному порядку.
5.12. Також із доводів, наведених у касаційних скаргах, не вбачається, що оскаржена ухвала не відповідає положенням статті 234 ГПК України щодо викладення мотивів, з яких суд дійшов висновків приймаючи ухвалу, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
5.13. Враховуючи викладене, виходячи із доводів, викладених у касаційних скаргах, з метою забезпечення на національному рівні ефективних правових засобів для здійснення прав учасників судового процесу, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування оскарженої ухвали суду.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрземком" залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 910/11470/18, залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
І.С. Берднік