ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2020Справа № 910/3298/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Київська спадщина»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Транс»
про стягнення 18 600, 00 грн.,
Без виклику (повідомлення) сторін.
Комунальне підприємство «Київська спадщина» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Транс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 18 600, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір № 1/04П від 19.04.2018, згідно з яким позивач надав відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 165 000, 00 грн. Проте, відповідач у встановлений строк грошові кошти позивачу в повному обсязі не повернув, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 18 600, 00 грн. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3298/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.
09.04.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд закрити провадження у справі, оскільки заборгованість була ним сплачена в повному обсязі.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
19.04.2018 року між позивачем (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) було укладено Договір № 1/04П про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається одноразово в національній валюті України в сумі 165 000, 00 грн.
Поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Позичальника (п. 2.2. Договору).
За умовами п. 2.3. Договору поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами.
Відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Позикодавця протягом 5 банківських днів, починаючи з дня закінчення строку поворотної фінансової допомоги.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 18.05.2018 року (п. 8.1. Договору).
06.03.2019 року сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору, згідно з якою цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 28.08.2019 року.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 165 000, 00 грн., що підтверджується Актом отримання коштів від 19.04.2018 та платіжним дорученням № 487 від 19.04.2018.
Відповідач, у свою чергу, отриману фінансову допомогу повернув позивачу частково в сумі 146 400, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1114 від 13.02.2019 на суму 10 000, 00 грн., № 1113 від 07.02.2019 на суму 10 000, 00 грн., № 1101 від 14.01.2019 на суму 10 000, 00 грн., № 1011 від 23.08.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 1004 від 17.08.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 989 від 09.08.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 977 від 02.08.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 968 від 01.08.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 957 від 19.07.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 956 від 13.07.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 936 від 05.07.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 926 від 27.06.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 924 від 21.06.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 916 від 14.06.2018 на суму 9 700, 00 грн., № 915 від 11.06.2018 на суму 9 700, 00 грн. Залишок коштів в сумі 18 600, 00 грн. відповідач позивачу не повернув.
22.01.2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення коштів в сумі 18 600, 00 грн.
Згідно з доводами позивача, відповідач заборгованість в сумі 18 600, 00 грн. не погасив, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Як зазначалось судом вище, відповідно до п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Позикодавця протягом 5 банківських днів, починаючи з дня закінчення строку поворотної фінансової допомоги.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.
22.01.2020 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення коштів в сумі 18 600, 00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком від 22.01.2020 з трек-номером 03057148870220.
Згідно з відомостями сайту «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення, вищевказане поштове відправлення було отримано відповідачем 29.01.2020 року.
10.02.2020 року відповідач направив на адресу позивача лист № 4 від 10.02.2020, в якому визнав наявність простроченої заборгованості, однак з урахуванням важкого фінансового стану запропонував позивачу вирішити питання про укладення додаткової угоди про пролонгацію Договору із розстроченням погашення залишку боргу щомісячно згідно з графіком на 6 місяців.
Проте, вказаний лист органом поштового зв'язку позивачу вручений не був та повернутий на адресу відповідача, що підтверджується копією поштового конверту з трек-номером 0413605968298.
При цьому, згідно з платіжними дорученнями № 73 від 03.02.2020, № 80 від 18.02.2020, № 86 від 02.03.2020 відповідач до моменту звернення позивача до суду з даним позовом оплатив частину заборгованості в сумі 10 103, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява до господарського суду міста Києва була подана позивачем 04.03.2020 року.
Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем був оплачений залишок боргу в сумі 8 497, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 11.03.2020 на суму 2 067, 00 грн., № 90 від 16.03.2020 на суму 2 067, 00 грн., № 97 від 23.03.2020 на суму 2 067, 00 грн., № 98 від 23.03.2020 на суму 2 296, 00 грн.
Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем сплачена в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Як на тому наголошено у п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз'яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 10 103, 00 грн. була сплачена до пред'явлення позивачем даного позову до суду.
За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 10 103, 00 грн., оскільки вказана заборгованість відповідача перед позивачем сплачена до пред'явлення позову до суду, тобто предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі.
Разом з тим, що стосується залишку боргу в сумі 8 497, 00 грн., який сплачений відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в частині позовних вимог, стосовно яких відмовлено у задоволенні позову покладаються на позивача, а в частині позовних вимог, щодо яких провадження у справі закрито, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства «Київська спадщина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Транс» в частині стягнення заборгованості в сумі 10 103 (десять тисяч сто три) грн. 00 коп.
2. Закрити провадження у справі № 910/3298/20 за позовом Комунального підприємства «Київська спадщина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Транс» в частині стягнення заборгованості в сумі 8 497 (вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 00 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.3. Повернути Комунальному підприємству «Київська спадщина» (03124, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 9-В; код ЄДРПОУ 25202443) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 25 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 1515 від 26.02.2020.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В силу п. 4 Розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 25.06.2020 року.
Суддя В.С. Ломака