15.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2028/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)
суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2020 року, ухвалене суддею Азізбекян Т.А., у справі № 908/2028/19
за позовом Концерн "Міські теплові мережі" (бульвар Гвардійський, 137, м.Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458; фактична адреса: вулиця Цитрусова, 9, м.Запоріжжя, 69071).
до Фізичної особи-підприємця Кофанової Олени Петрівни (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ).
про стягнення суми
Позивач - Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Фізичної особи-підприємця Кофанової Олени Петрівни з позовом про стягнення 2 635, 24 грн. основного боргу; 124, 14 грн. 3% річних; 376,85 грн. інфляційних втрат та 1 921 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2020 року у справі №908/2028/19 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Концерн "Міські теплові мережі" звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області та задовольнити позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" .
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що відсутність між сторонами договору не є підставою для несплати за надані послуги, оскільки обов'язок з оплати послуг теплопостачання випливає з закону, а розрахунок фактично наданих послуг виконаний позивачем у відповідності до рішення про початок та закінчення опалювального сезону 2018-2019 року у м. Запоріжжя, тільки на стояки житлового будинку з врахуванням теплоізоляції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 року у справі № 908/2028/19 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Концерну "Міські теплові мережі" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2020 року у справі № 908/2028/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно п.11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020 року, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п.4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.306 Господарського процесуального кодексу України, судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
З урахуванням викладеного та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства суд дійшов висновку про необхідність призначення апеляційної скарги у цій справі до розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 року розгляд справи №908/2028/19 призначено в судовому засіданні на 15.06.2020 року об 09 год 00 хв. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,65, зал засідань №207.
Відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Кофановою О.П. надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До суду апеляційної інстанції представники сторін не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином , представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
15.06.2020 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2009 року між громадянкою Кучеренко (до укладення шлюбу - Кофанова) Ольгою Миколаївною (дарувальник) та Кофановою Оленою Петрівною (обдаровувана) укладений договір дарування на 47/50 нежитлового приміщення, цокольного поверху літера А-9, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 250, 5 кв.м.
16.11.2009 року орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення цокольного поверху літера А-9 АДРЕСА_2 за Кофановою Оленою Петрівною .
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2017 у справі № 908/1939/17 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Кучеренко Ольги Миколаївни до Концерну "Міські теплові мережі" про припинення дії договору № 345167 від 01.09.2008 шляхом розірвання з 09.10.2009 - задоволені.
В процесі розгляду господарської справи № 908/1939/17 встановлено що 28.10.2013 між Концерном "Міські теплові мережі" та ФОП Кучеренко Ольгою Миколаївною укладено договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167.
Проте, внаслідок зміни власника нежитлового приміщення № АДРЕСА_2 відбулась істотна зміна обставин в розумінні статті 652 ЦК України, що стало підставою для припинення договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2008 шляхом його розірвання.
З актів обстеження системи теплоспоживання:
від 26.11.2014 вбачається, що на елеваторному вузлі житлового будинку виконане врізання на окрему систему теплоспоживання перукарні, раніше перекриті та опломбовані (пломба № 668278), пломба ціла, окрема система відключена, домова - включена, за висновками фахівців позивача в ході перевірки зафіксовано що на момент контрольної перевірки відокремлена система теплоспоживання відключена, на елеваторному вузлі житлового будинку вентиль на трубопроводі, який подає обігрів, опломбований у закритому положенні, централізоване ГОЗС відсутнє, виконаний видимий розрив, встановлена заглушка;
від 22.11.2016 вбачається, що система тепло споживання відокремлена від житлового будинку, врізання виконане за елеваторним вузлом житлового будинку, прибор обліку теплової енергії на теплоспоживання відсутній, фахівці позивача вказують наступне - на момент контрольної перевірки відокремлена система теплоспоживання відключена, на елеваторному вузлі житлового будинку вентиль на трубопроводі який подає теплову енергію опломбований у закритому положенні, пломба - 6687278, яка встановлена раніше, не пошкоджена, централізоване ГОЗС відсутнє, виконаний видимий розрив, встановлена заглушка.
Звертаючись до відповідача - Фізичної особи - підприємця Кофанової Олени Петрівни із позовом про стягнення 2 635, 24 грн. основного боргу; 124, 14 грн. 3% річних; 376,85 грн. інфляційних втрат, позивач - Концерн «Міські теплові мережі», посилався на положення статті 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Також, позивач посилається на вимоги статті 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», згідно якої відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладення договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт споживання відповідачем у визначений період теплової енергії, оскільки в приміщенні відповідача відсутнє як тепловикористальне обладнання, так і тепловий ввід місцевої (розподільчої) теплової мережі, а межі балансової належності (відповідальності) не існує.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією.
Так, у відповідності до положень Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; - споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Судом першої інстанції встановлено, що договір № 345277 від 01.09.2018 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді між Кофановою Оленою Петрівною та Концерном "Міські теплові мережі" не укладений.
Станом на день вирішення спору по суті позивачем не надано суду документальних доказів направлення на адресу відповідача письмової пропозиції щодо укладення відповідного договору.
Проте, які свідчать надані суду акти приймання - передачі теплової енергії та рахунки за спожиту теплову енергію, підставою для створення цих документів, нарахування вартості спожитої відповідачем теплової енергії, позивач зазначає договір № 345277 від 01.10.2017.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи до 22.12.2017 діяв договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2008, укладений між Фізичною особою - підприємцем Кучеренко Ольгою Миколаївною та Концерном "Міські теплові мережі", який рішенням суду від 12.12.2017 у справі № 908/1939/17 розірваний.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на акти приймання - передачі теплової енергії від 30.11.2017 згідно договору № 345277 від 01.10.2017- опалення по приладах - 3, 769371 Гкал. на суму 6 496, 51 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за листопад 2017 на суму 6 496, 51 грн.; акт приймання - передачі від 31.12.2017 згідно договору № 345277 від 01.10.2017 - опалення по приладах - 3, 695219 на суму 6 368, 71 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за грудень 2017 на суму 6 368, 71 грн.; акт приймання - передачі від 31.01.2018, опалення по приладах - 0, 165614 Гкал. на суму 250, 17 грн., перерахунок за жовтень 2017 - 13, 29 грн., листопад 2017 - 5 235, 67 грн., грудень 2017 - 532, 67 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за січень 2018 на суму 781, 98 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 28.02.2018 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 146155 Гкал на суму 264, 94 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за лютий 2018 на суму 264, 94 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 31.03.2018 згідно договору № 345277 від 01.10.2017 на суму 294, 56 грн., рахунок за березень 2018 на суму 294, 56 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 30.04.2018 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 31, 84 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за квітень 2018 на суму 31, 84 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 30.11.2018 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 115389 Гкал, на с уму 214, 02 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за листопад 2018 на суму 214, 02 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 31.12.2018 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 172648 Гкал на суму 320, 22 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за грудень 2018 на суму 320, 22 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 31.01.2019 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 197682 Гкал на суму 296, 51 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за січень 2019 на суму 296, 51 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 28.02.2019 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 156076 Гкал, на суму 234, 11 грн., - рахунок за спожиту теплову енергію за лютий 2019 на суму 234, 11 грн.; акт приймання - передачі теплової енергії від 31.03.2019 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 117992 Гкал, на суму 176, 98 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за березень 2019 на суму 176, 98 грн. (в рахунку вказується що розрахунок здійснений на підставі вимірювальних приладів та діючих тарифів); акт приймання - передачі теплової енергії від 30.04.2019 згідно договору № 345277 від 01.10.2017, опалення по приладах - 0, 013385 Гкал на суму 20, 08 грн., рахунок за спожиту теплову енергію за квітень 2019 на суму 20, 08 грн., оскільки дані документи не підписувались відповідачем, та не підписувались балансоутримувачем.
Із змісту актів приймання - передачі теплової енергії та рахунків за спожиту теплову енергію, наданих позивачем слідує що розрахунок здійснений на підставі вимірювальних приладів та діючих тарифів.
Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за відсутністю укладеного договору, позивач повинен довести факт споживання відповідачем у визначений період теплової енергії та її кількість.
Разом з тим, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір № 345277, докази укладення якого суду не надані, а в розрахунок боргу на суму 2635, 24 грн. позивач включив період листопад - грудень 2017, у який згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1939/17 споживачем послуги з купівлі - продажу теплової енергії була ФОП Кучеренко О.М. (договір № 345167 від 01.09.2008).
Крім того, позивачем не наведений в позовній заяві, матеріалах наданих суду, алгоритм визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії у зазначений в позові період (в рахунках за спожиту теплову енергію вказується що розрахунок здійснений на підставі вимірювальних приладів та діючих тарифів).
З актів огляду приміщення які датуються 26.11.2014 та від 22.11.2016, наданих позивачем слідує, що на момент контрольної перевірки відокремлена система тепло споживання на об'єкті відключена, на елеваторному вузлі житлового будинку вентиль на трубопроводі, який подає теплову енергію, опломбований в закритому положенні, пломба № 6687278, яка встановлена раніше - ціла, централізована ГОЗС відсутня, виконаний видимий розрив та встановлена заглушка.
У відповідності до Правил користування тепловою енергією розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами) затвердженими в установленому порядку.
У споживачів що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Позивач не спростував факт відсутності використання в приміщеннях відповідача теплової енергії, що підтверджується актом від 11.03.2016, згідно якого встановлено що нагрівальні прилади на транзитних стояках відсутні, стояки заізольовані або знаходяться під гіпсокартоном.
У відповідності до вимог Закону України "Про теплопостачання" місцева (розподільча) теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
За змістом актів від 26.11.2014, 22.11.2016 та плану існуючої системи опалення перукарні слідує, що в приміщенні відповідача відсутнє як тепловикористальне обладнання, так і тепловий ввід місцевої (розподільчої) теплової мережі, а межі балансової належності (відповідальності) не існує.
Згідно додатку № 2 до договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2007 щодо ФОП Кучеренко О.М., АДРЕСА_5 ( перукарня ) визначено що система опалення у приміщенні споживача єдина із системою житлового будинку по вулиці Магістральна, 92 та знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО 3". У розділі 6 додатку № 2 до договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2007 зазначено що межа поділу балансової належності (відповідальності) - відсутня.
Також, відповідачем надана копія додатку № 2 (після демонтажу) до договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2007 щодо ФОП Кучеренко О.М., АДРЕСА_5 , у пункті 3 якого зазначено що система опалення у приміщенні споживача відокремлена від системи житлового будинку по вулиці Магістральна, 92, який знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО № 3". В додатку зафіксовано що домові трубопроводи прокладені під потолком, заізольовані й зашиті пластиком, наявність приладів обліку у споживача - відсутні, наявність будинкового приладу обліку - відсутні.
Крім того, додатком № 4 до договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 345167 від 01.09.2008 складений акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, яким зафіксовано що межа розподілу балансів належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між Теплопостачальною організацією та споживачем - відсутні.
Всі вищезазначені обставини, підтверджують висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Концерн "Міські теплові мережі".
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2020 року у справі №908/2028/19 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Концерн "Міські теплові мережі".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.06.2020 року
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя С.Г.Антонік