Справа № 684/197/20
Провадження № 2/684/83/2020
іменем України
(заочне)
23 червня 2020 року
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Старій Синяві цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 23401,40 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.05.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 4000, 00 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «умовами та правилами надання банківських послуг» та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банк і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, атакож іншими витратами відповідно до умов даного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідача зобов'язань за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 16.03.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 23401,40 грн., яка складається із 7156,40 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 2842,12 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 11812,34 грн. нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1090,54 грн. - штраф (процентна складова).
Ухвалою суду від 06 травня 2020 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав за обставин на їх обґрунтування, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження із постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
З'ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовому клопотанні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим уклав договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви б/н від 13.05.2013 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на карткових рахунок.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку шляхом самостійної роздруківки їх з офіційного сайту www.privatbank.ua.
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.
АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту, процентів, пені і штрафів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконував зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.05.2013 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 31.05.2015 року, 30.09.2019 року, 16.03.2020 року.
Докази у справі достовірно вказують на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім'я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку перераховані кредитні кошти.
Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав кредитну картку 01.10.2013 № 5211537351890590 строком дії до 04/17, 08.07.2017 - кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 07/21, 12.08.2017 - кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 07/21, 30.01.2018 - кредитну картку № НОМЕР_2 строком дії до 12/21.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_1 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: 01.10.2013 року встановлено кредитний ліміт 0 грн.; 17.10.2013 року - збільшено кредитний ліміт до 4000 грн.; 07.08.2018 року - знижено кредитний ліміт - до 0 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.05.2013 року, станом на 16.03.2020 року існує заборгованість в сумі 23401,40 грн.., з яких: 7156,40 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту; 2842,12 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 11812,34 грн. нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1090,54 грн. - штраф (процентна складова).
З положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Із норм ст. 547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом також встановлено, що підписана відповідачем ОСОБА_1 заява не містить процентної ставки за надані кредитні кошти, також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов'язання та їх розміру, а саме сплати пені і штрафів.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України, а також пеню і штрафи. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.05.2013 року, посилався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід'ємні частини спірного договору.
Дійсно, витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, розмір комісії, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, а також інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та Витяг з Умов розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду зазначила: оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Тому відповідно до ч .ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» пені та штрафів.
При вирішенні позову в частині стягнення 2842,12 гривень заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, суд, у цій частині вважає позов АТ КБ «ПриватБанк» необґрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.
У силу ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Згідно наданої позивачем довідки, остання з виданих відповідачу карток за кредитним договором має строк дії до 12/21.
Позивач здійснив нарахування відсотків за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в розмірі 86,4 % річних за період з 01.10.2019 по 16.03.2020 в сумі 2842,12 грн., при цьому у позовній заяві посилається на Умови та правила і Тарифи банку, як складові договору.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно ознайомився та погодився саме з Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, які згідно доводів позовної заяви викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, копію витягу яких позивач надав на обґрунтування своїх вимог, відтак вказані Умови та Правила не є частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, де зазначено, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Однак , у даному випадку, за відсутності Умов та правил надання банківських послуг, які погоджені відповідачем, неможливо стверджувати про договірні відсотки, відтак вказаний розмір відсотків не може бути застосований.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України слід відмовити за їх безпідставністю.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 13.05.2013 року станом на 16.03.2020 року в розмірі 7156,40 грн., яка складається із 7156,40 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита. В задоволені решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 642,80 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 30,58 %).
Керуючись ст.ст.10,12, 13, 76-81,141,263-265,280-284,289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах. № НОМЕР_4 ), заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.05.2013 року станом на 16.03.2020 року, в сумі 7156,40 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, та судовий збір в сумі 642,80 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_6 , виданий Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області від 16.07.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне заочне судове рішення складено 23 червня 2020 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.