Справа № 684/161/20
Провадження № 2/684/69/2020
іменем України
(заочне)
23 червня 2020 року
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 60863,41 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.04.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 19000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «умовами та правилами надання банківських послуг» та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банк і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов даного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язань за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 11.03.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 60863,41 грн., яка складається із 33411,85 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита; 12876,05 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредин згідно ст. 625 ЦК України; 11201,06 грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2874,45 грн. - штраф (процентна складова).
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав за обставин на їх обґрунтування, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження із постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 02.04.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 19000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Також, ОСОБА_1 підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
Згідно цієї довідки базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів в році) становить 3,0 %; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць нараховується 1 раз в місяць за наявності прострочення по кредиту або процентах 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн; штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів 500 грн +5% від суми заборгованості; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування 4,5%.
Підписавши вказану заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якого станом на 11.03.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 60863,41 грн., яка складається із 33411,85 грн. заборгованості за простроченим тілом кредита; 12876,05 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредин згідно ст. 625 ЦК України; 11201,06 грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2874,45 грн. - штраф ( процентна складова).
Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: заявою ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.04.2010 року, розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02.04.2010 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 31.05.2015 року, випискою за договором № б/н від 02.04.2010 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , станом на 12.03.2020 року, довідкою про зміну умов кредитування, довідкою про перевипуск кредитних карток, Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 02.04.2010, 06.04.2010 року отримав кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 11/13, 18.10.2010 - кредитну картку № НОМЕР_2 строком дії до 09/14, 17.12.2013 - кредитну картку № НОМЕР_3 строком дії до 06/17, 25.04.2017- кредитну картку № НОМЕР_4 строком дії до 04/21, 14.07.2017 - кредитну картку № НОМЕР_4 строком дії до 04/21.
Крім того, позивачем надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» за договором № б/н від 02.04.2010 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , відповідно до якої сторонами погоджено розмір штрафу при порушенні термінів платежів та розмір пені, а також базову ставку відсотків в місяць.
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, в редакції чинній на час укладення договору, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За ст.ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 11.03.2020 року, а саме: 33411,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
При вирішенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність сплати боргу в сумі 11201,06 грн., а також 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2874,45 грн. штраф (процентна складова), в цій частині позову слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
Умовами довідки про умови кредитування від 02.04.2020 року передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання та штрафів за порушення термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, визначених договором.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не допускається.
За таких обставин, позов АТ КБ «ПриватБанк» у частині стягнення пені в сумі 11201,06 грн.не може бути задоволений, а, виходячи із засад розумності т справедливості, на користь позивача слід стягнути лише штраф в розмірі 500 грн. - фіксована частина і 1670 грн. 59 коп. (33411,85 грн. (сума стягнутого тіла кредиту)х5%) - процентна складова.
При вирішенні позову в частині стягнення 12876,05 гривень заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, суд, у цій частині вважає позов АТ КБ «ПриватБанк» необґрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає.
У силу ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді заяви-анкети та довідки про умови кредитування, підписаних сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Згідно наданої позивачем довідки, остання з виданих відповідачу карток за кредитним договором має строк дії до 04/21.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно ознайомився та погодився саме з Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, які згідно доводів позовної заяви викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, копію витягу яких позивач надав на обґрунтування своїх вимог, відтак вказані Умови та Правила не є частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, де зазначено, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Позивач здійснив нарахування відсотків за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в розмірі 86,4 % річних за період з 01.10.2019 по 11.03.2020 в сумі 12876,05 грн.
Однак , у даному випадку, за відсутності Умов та правил надання банківських послуг, які погоджені відповідачем, неможливо стверджувати про договірні відсотки, відтак вказаний розмір відсотків не може бути застосований.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України слід відмовити за їх безпідставністю.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на корить позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 35582,44 грн., з яких 33411,85 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1670 грн. 59 коп штраф (процентна складова).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1228,83 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 58.46 %).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 61 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, ч. 1 ст. 611, ст. 627, ст. 638, ч. 1 ст. 1048 ЦК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_6 , МФО №305299), заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2010 року станом на 11.03.2020 року в сумі 35582,44 грн., яка складається із 33411,85 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1670,59 грн. штраф (процентна складова) та судовий збір в сумі 1228,83 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_7 , МФО № 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_8 , виданий Старосинявським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 16.07.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .
Повне заочне судове рішення складено 23 червня 2020 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.