Справа № 953/4543/20
н/п 2/953/1756/20
(ЗАОЧНЕ)
23 червня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - Зуб Г.А.
за участю секретаря - Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19.03.2020 р. на адресу Київського районно суду м. Харкова надійшла позовна заява представника позивача до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 228285,94 грн. за кредитним договором № б/н від 20.03.2018 року, яка складається з наступного: 228285,94 грн. - заборгованість за кредитом; та стягнути судові витрати в розмірі 3424,29 грн., посилаючись на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 20.03.2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 200000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту, Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 20.01.2020 року має заборгованість - 288623,66 грн., з яких: 228285,94 грн. - заборгованість за кредитом; 60337,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за вказаним договором не погашена, що є порушенням законних прав позивача, а тому позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 228285,94 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, в позовній заяві просить у разі неявки у судове засідання відповідача, розглянути справу за відсутності представника банку, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України «Судова влада України».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою представника позивача та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
19.03.2020 року до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зуб Г.А.
30.03.2020 року судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано 30.03.2020 року.
Ухвалою судді від 31.03.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження, та постановлено здійснювати виклик відповідача також через офіційний сайт судової влади України.
Судом встановлено, що 20 березня 2018 року відповідач звернувся до ПАТ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг кредиту, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Кредитний договір складають заява, підписана відповідачем, Умови надання і Правила банківських послуг та Тарифи Банку. Розмір кредитного ліміту в зазначених документах не зазначено. Позивач в своєму позові зазначає, що відповідач отримав кредит у розмірі 200000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20 березня 2018 року, який наданий позивачем, станом на 20.01.2020 року, відповідач має заборгованість у розмірі 288623,66 грн, з яких 228285,94 грн. - заборгованість за кредитом; 60337,72 грн. - заборгованість за процентами. Однак, позивач в своєму позові просить стягнути лише частину заборгованості, а саме заборгованість за наданим кредитом в розмірі 228285,94 грн.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності, допустимості і достатності доказів.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другоюстатті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За нормами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Якщо письмова форма не дотримана, то такий кредитний договір є нікчемним.
Вимоги до письмової форми правочину встановлені уст. 207 ЦК України. Так, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною
(сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 20.03.2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку Банку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно матеріалів справи, відповідач отримав кредит у розмірі 200000 грн., доказів, що вказаний кредит ліміт було збільшено до розміру 228285,94 грн., або надання кредитних коштів в такому розмірі позивачем не надано, обґрунтування нарахування в тіло кредиту такої суми відсутнє.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.03.2018 року в розмірі 200000 грн., а не 228285,94 грн., оскільки списання Банком коштів за рахунок овердрафту не свідчить про те, що між Банком та відповідачем досягнуто згоди щодо отримання кредитних коштів в розмірі 228285 грн. 94 коп.
Не обгрунтовані також доводи позивача про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву від 20.03.2018 року, висловив свою згоду з формою договору та його умовами, оскільки зазначені посилання не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. Відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення у Анкеті-заяві про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії Анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карти, запропонованих банком, погодився відповідач.
Таким чином, суд приходить про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за кредитом в розмірі 200000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині, а в іншій суд відмовляяє за наведених вище обставин.
Згідно наданої до суду відповіді з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 30.03.2020 року, відповідач не зареєстрований за вказаною адресою в позові, тому враховуючи приписи ч. 9 ст. 28 ЦПК України, останньою відомою адресою відповідача є: АДРЕСА_1 , що підтверджується також посвідкою відповідача.(а.с. 33).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково (з 228285,94 грн. до 200000 грн.). При подачі позовної заяви позивачем було сплачено 3424,29 грн. судового збору, тому підлягає стягненню розмір стягнутого судового збору на користь позивача за подачу позову у розмірі 3000 грн. (200000*3424,29/228285,94).
Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 76, 306, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.03.2018 року у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 3000 (три тисячі) гривні 00 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23 червня 2020 року.
СУДДЯ - Г.А. ЗУБ