Справа № 1540/3958/18
22 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників ГУ ДКСУ в Одеській області - Костюк М.А., Пустовойтенко І.І. (за довіреностями),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №1540/3958/18 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01 січня 2018 року раніше призначеного позивачу основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2018 року та до часу припинення відповідного права або зміни законодавства виплачувати позивачу пенсію, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії з 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року;
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн.;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року набрало законної сили 14 січня 2019 року.
На виконання вищевказаного рішення, Одеським окружним адміністративним судом 24 січня 2019 року видано два виконавчих листа.
25 травня 2020 року від Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області надійшла заява про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у порядку ст.378 КАС України (вхід. №20175/20), в якій заявник просить встановити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18 шляхом зазначення конкретної суми грошових коштів, яка підлягає до стягнення з боржника з урахуванням вже виплачених раніше коштів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року заяву Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (вхід. №20175/20 від 25.05.2020 року) - повернуто заявнику без розгляду у зв'язку з недотримання вимог абз.10 ч.1 ст.167 КАС України.
12 червня 2020 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повторно звернулось до суду з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у порядку ст.378 КАС України (вхід. №22628/20), в якій заявник просить суд встановити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18 шляхом зазначення конкретної суми грошових коштів, яка підлягає до стягнення з боржника з урахуванням вже виплачених раніше коштів.
В обґрунтування заяви представник ГУ ДКСУ в Одеській області зазначив, що згідно з поданим на виконання до Головного управління виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по справі №1540/3958/18 стягненню підлягає 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4580,00 грн., однак судом не визначена конкретна сума яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 . Головне управління також зазначає, що воно не наділено повноваженнями самостійно визначати конкретну суму до стягнення за виконавчим документом. Таким чином, заявник вважає, що на теперішній час склалися обставини, котрі ускладнюють виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18, оскільки незрозумілим є загальна сума, яка підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2019 року по вищезазначеній справі.
Заяву ГУ ДКСУ в Одеській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення було призначено до розгляду на 22 червня 2020 року об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні представники ГУ ДКСУ в Одеській області підтримали заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Позивач просив відмовити в задоволенні заяви та надав до суду заперечення (вхід. №23750/20 від 22.06.2020 року) в яких, зокрема, зазначив, що Головне управління ДКСУ в Одеській області ще 25 листопада 2019 року офіційно повідомляло позивача, що єдиною перешкодою для виконання судового рішення та виданого на підставі нього виконавчого листа, є недостатність бюджетного фінансування. Крім того, позивач визнав, що сума заборгованості по пенсії у розмірі 8 676,15 грн. є правильною та відповідає ухваленому судовому рішенню.
Представник ГУПФУ в Одеській області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду заяви. 22.06.2020 року від представника ГУПФУ в Одеській області надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника Головного управління (вхід. №ЕП/9233/20), а також пояснення щодо заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (вхід. №ЕП/9234/20), в якому Головне управління заперечує проти задоволення заяви ГУ ДКСУ в Одеській області та зазначає, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019 року становить 9 203,80 грн.; доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 14.01.2019 року по 31.01.2019 року в сумі 598,35 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.02.2019 року; залишок невиплаченої доплати за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18 складає 8 676,15 грн.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ГУ ДКСУ в Одеській області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, вислухавши думку сторін та дослідивши обставини справи, суд вважає, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
В розумінні наведеної статті, при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (пункт 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Згідно з пунктом 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.
Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.
Відтак, встановлення способу виконання рішення не повинно змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Особливості виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація) визначено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Частиною 1 статті 2 Закону №4901-VI встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно ч.1 ст.3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок).
Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та державних органів на підставі виконавчих документів.
У відповідності до п.п.24, 25 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. Для безспірного списання коштів з Державного бюджету України на підставі судового рішення стягувач або державний виконавець повинні безпосередньо звертатись до органів Державної казначейської служби.
Приписами вищезазначених норм повноваження щодо виконання судового рішення про стягнення коштів з державного органу покладено на органи Державного казначейства, регламентовано послідовність дій органів казначейства щодо виконання судового рішення та не передбачено повноважень установ банку з виконання судових рішень про стягнення коштів з державних органів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року раніше призначеного ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року;
- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн.;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року набрало законної сили 14 січня 2019 року.
На виконання вищевказаного рішення, Одеським окружним адміністративним судом 24 січня 2019 року видано два виконавчих листа.
Судом встановлено, що 15.02.2019 року Головне управління ДКСУ в Одеській області, направило запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, стосовно надання інформації з приводу вжиття заходів щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18 на користь стягувала - ОСОБА_1 .
04 березня 2019 року на адресу ГУ ДКСУ в Одеській області від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла відповідь, з якої вбачається, що 24.01.2019 року було проведено перерахунок призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2019 року становить 9203,80 грн.
Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 14.01.2019 року по 31.01.2019 рік в сумі 598,35 грн. була зарахована на поточний рахунок ОСОБА_1 05.02.2019 року, що не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.
Крім того, в листі також зазначено, що оскільки боржнику не передбачено бюджетні призначення на виплату сум за рішеннями суду, доплату пенсії за період з 01.01.2018 року по 13.01.2019 рік в сумі 8 676.15 грн. буде здійснено згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено, що доплата пенсії позивачу не виплачена за період з 01.01.2018 року по 13.01.2019 рік та складає 8 676,15 грн.
Позивач, в судовому засіданні визнав, що сума заборгованості по пенсії у розмірі 8 676,15 грн. є правильною та відповідає ухваленому судовому рішенню, при цьому залишив вирішення заяви ГУ ДКСУ в Одеській області на розсуд суду.
Отже, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 14 січня 2019 року залишається невиконаним в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн.
При цьому, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сума доплати пенсії за період з 01.01.2018 року по 13.01.2019 рік складає 8 676,15 грн.
Виходячи із вказаних вище обставин, а також з урахуванням того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року станом на час розгляду даної заяви Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в повному обсязі не виконане, про що безпосередньо повідомлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області у вищевказаних листах, суд дійшов висновку, що заява Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду по адміністративній справі №1540/3958/18 підлягає задоволенню та вважає за необхідне встановити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року по справі №1540/3958/18, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн. - у розмірі 8 676,15 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят шість гривень п'ятнадцять копійок).
Керуючись ст. ст.14, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №1540/3958/18 - задовольнити.
Встановити, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року по справі №1540/3958/18 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн., підлягає виконанню шляхом: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії, яка виникла у зв'язку із зменшенням з 01 січня 2018 року раніше призначеного основного розміру пенсії з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року до дати початку виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з довідкою Одеського обласного військового комісаріату, а саме з врахуванням посадового окладу в розмірі - 7 750,00 грн., окладу за військовим званням в розмірі 1 410,00 грн. та надбавки за вислугу років в розмірі 4 580,00 грн. - у розмірі 8 676,15 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят шість гривень п'ятнадцять копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 23 червня 2020 року.
Суддя С.О. Стефанов