Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у встановленні судового контролю
24 червня 2020 р. Справа №200/9138/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву
ОСОБА_1
про встановлення судового контролю
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до відповідача Волноваської районної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді,
зобов'язання вчинити дії, -
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду залишене без змін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.06.2019 року № про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії задоволений частково, розпорядження Волноваської районної державної адміністрації від 14.06.2019 року № 11-рк про звільнення ОСОБА_1 першого заступника голови Волноваської районної державної адміністрації визнане протиправним та скасуване, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника голови Волноваської районної державної адміністрації з 14.06.2019 року, з Волноваської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 стягнений середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.06.2019 року по час винесення рішення суду в сумі 51856 грн. 97 коп., в задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено.
26.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/9138/19-а.
Доводи заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Волноваської районної державної адміністрації з заявою про виконання рішення суду, але до теперішнього часу рішення суду не виконане.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі, що є правом суду, а не його обов'язком. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Враховуючи наведене, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення, та саме в його резолютивній частині повинен бути визначений обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні рішення судом судовий контроль не встановлювався. Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконано шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до відповідного відділу Державної виконавчої служби, або приватного виконавця згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.В. Давиденко