Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 червня 2020 р. Справа №200/10988/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Арестової Л.В., за участю секретаря судового засідання - Лисинської Л.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника другого відповідача - Ніколенко Е.О.,
розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового конторою за виконанням судового рішення у справі № 200/10988/19-а за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Національне агентство з питань запобігання корупції про скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці), Головного управління Держпраці у Донецькій області, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби України з питань праці від 19.08.2019 № 84-кт; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 19.08.2019 № 317-к; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 19.08.2019; стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; визнання протиправним та скасування наказу Державної служби з питань праці від 21.08.2019 № 372-к в частині проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Національне агентство з питань запобігання корупції.
Визнано незаконним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 19.08.2019 року №84-кт.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 19.08.2019 року №317-к;
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держпраці в Донецькій області з 19.08.2019 року.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Держпраці в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 серпня 2019 року по 30 січня 2020 року в сумі 83 156 (вісімдесят три тисячі сто п'ятдесят шість) гривень 16 копійок.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року апеляційні скарги Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Донецькій області залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 200/10988/19-а - залишено без змін.
22 червня 2020 року позивач через відділ документообігу та архівної роботи суду надала клопотання про встановлення судового контролю.
В обґрунтування клопотання про необхідність встановлення судового контролю позивач зазначає, що станом на 22 червня 2020 року судове рішення від 30.01.2020 року № 200/10988/19-а Головним управління Держпраці у Донецькій області не виконано у повному обсязі, а саме не виплачено іншу частину коштів у сумі 61 148 (шістдесят одна тисяча сто сорок вісім) гривень 31 грн. У зв'язку з тим, що першу суму за вищезазначеним судовим рішенням було стягнуто примусово органами Державною казначейською службою, вважає, що Головне управління Держпраці у Донецькій області не буде самостійно виконувати вищезазначене рішення суду.
Представником другого відповідача - Головного управління Держпраці у Донецькій області надано заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю та клопотання про відкладення судового засідання.
Позивач до засідання з'явилась, просила суд клопотання про встановлення судового контролю задовольнити.
Представник другого відповідача до засідання з'явився, проти заявленого клопотання заперечував.
Представники першого першого відповідача та третьої особи до засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється, шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії.
Отже, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі під час прийняття рішення. Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року справі № 200/10988/19-а не встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов'язання відповідачів надати звіт про його виконання.
Таким чином, вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого судового рішення. При цьому, висновок про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення зазначається в його резолютивній частині.
Відтак суд зазначає, що подання звіту про виконання рішення суду є правовим наслідком судового рішення і саме її резолютивної частини, в якій і повинно бути визначено необхідність подачі такого звіту.
На підтвердження такої позиції суду свідчить і те, що стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України міститься в Розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України "Процесуальні питання пов'язанні з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і конструкція самої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначає наслідки розгляду звіту про невиконання судового рішення та можливі наслідки за результатами розгляду якого суд може застосувати у разі його невиконання та порядок розгляду питання по їх застосуванню. Також і те, що відповідні обов'язки щодо виконання судового рішення на відповідача можуть бути покладенні при його постановленні, зокрема, і подача звіту підтверджується частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України взагалі не встановлено порядку розгляду питання подачі звіту про виконання судового рішення на стадії його виконання.
Окрім того, заява позивача про необхідність встановлення контролю за виконання рішення ґрунтується на припущеннях позивача та не підтверджено жодними доказами.
Крім того, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, 248, 370, 382 КАС України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового конторою за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Національне агентство з питань запобігання корупції про скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст ухвали суду розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 червня 2020 року.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 24 червня 2020 року.
В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п. п. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (N 540- IX).
Суддя Л.В. Арестова