24 червня 2020 р.Справа №160/6323/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/6323/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (відповідач 1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (відповідач 2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (відповідач 3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач 4), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди, -
08.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (відповідач 1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (відповідач 2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (відповідач 3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач 4), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.10.2019 року (а.с.150-177 т.3), яка прийнята судом до розгляду (а.с.224 т.3), позивач просить:
1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;
2) скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПП-19 від 16.05.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича;
4) скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 року про залишення без задоволення скарги адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича;
5) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо:
- неналежних утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
- неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 року, по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
6) визнати протиправними дії Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Чернеша Дмитра Сергійовича;
7) скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
8) зобов'язати Раду адвокатів Дніпропетровської області, Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 слідуючі зміни:
- інформацію з розділу «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» видалити;
- доповнити розділ «Адреса робочого місця та номери засобів зв'язку» слідуючим записом: «телефони: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 »;
9) стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 :
- збитки в сумі 335561 (триста тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок;
- моральну шкоду в сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок;
всього на загальну суму = 835561 (вісімсот тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 00 копійок.
Крім того, у вказаній позовній заяві позивач висловив клопотання, яким просив суд зобов'язати Раду адвокатів Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654), Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439), Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 20298303), Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ідентифікаційний код юридичної особи - 26080214), подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 3 (трьох) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 16 червня 2020 року прийнято до свого провадження вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 , призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 15 липня 2020 року о 13:30год.
24 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов у справі №160/6323/19 шляхом:
- зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю;
- зобов'язання Ради адвокатів Дніпропетровської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654) та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439) негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Дмитра Сергійовича Чернеша слідуючі відомості: інформацію про зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_2 права на заняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування заявленої заяви про забезпечення позову позивачем зазначається, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року позбавлено адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю. При цьому, ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що оскарження рішення не зупиняє його дії, таким чином вищезазначене спірне рішення відповідача-1 позбавляє позивача права на працю, виключає можливість заробляти собі на життя та суперечить ст.ст. 42, 43 Конституції України. Отже, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення в адміністративній справі може мати наслідком заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також ускладнить їх відновлення. Крім того, позивач просить здійснювати розгляд його заяви за його присутності, дослідити надані ним документи, які містяться в матеріалах справи та допитати 25 осіб в якості свідків.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З урахуванням приписів ч.1 ст.154 КАС України, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо розгляду заяви про забезпечення позову у справі №160/6323/19 за його присутності та розглянув дану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, щодо клопотання ОСОБА_1 про допит 25 осіб в якості свідків суд зазначає, що, з огляду на обсяг та зміст заявлених позивачем вимог, суд не знаходить підстав для виклику і допиту в якості свідків зазначених позивачем осіб, тим більше, що позивачем не зазначено які саме конкретно обставини, що мають значення для справи, може підтвердити кожна з цих осіб.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні у повному обсязі, з таких підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частиною першою ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , суд зауважує, що позивачем не наведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених ст.150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які він просить, може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову; крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Аналізуючи зазначену норму, суд зазначає, що відмова від зупинення дії оскаржуваного рішення перш за все передбачає ефективний спосіб захисту, відсутність зловживань будь-якої особи у розгляді скарги.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення про позбавлення права позивача на зайняття адвокатською діяльністю, необхідно враховувати інтереси всіх сторін у справі. Зупинивши оскаржуване рішення без оцінки ознак протиправності цього рішення, що можливо лише при розгляді справи по суті, суд фактично вирішує позовні вимоги по суті наперед та відновлює право позивача на заняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову також посилається на норми статей 42, 43 Конституції України, вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушуються його право на адвокатську діяльність, яка не заборонена законом, право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Суд зазначає, що вказані державні гарантії стосуються кожного громадянина України. Право на зайняття адвокатською діяльністю регулюється профільним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, яке потребує виконання, зокрема, особами, які мають на меті займатися адвокатською діяльністю, певних дій та додержання відповідних умов.
Аналізуючи підстави забезпечення позову, які приведені позивачем ОСОБА_1 , суд доходить висновку про відсутність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення про позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю. Суд також вважає, що позивачем не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупиненні дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Окрім іншого, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів.
Також, щодо доводів позивача, які висловлені в документах, які містяться в матеріалах справи та які останній просить дослідити, суд зазначає наступне: стосовно представництва ОСОБА_1 клієнтів по справам на підставі договорів про надання правової допомоги, погіршення його матеріального становища, з огляду на дію спірного рішення, та наявності грошових зобов'язань, що на переконання останнього підтверджується, зокрема, рахунками на комунальні послуги та послуги охорони, суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені обставини також не підтверджують того факту, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Останнє також не вказує на очевидність ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом судового оскарження, а судження позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб'єктивний характер.
Наведеним обставинам може бути надана правова оцінка при розгляді справи по суті.
Суд також звертає увагу на те, що у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019р. про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю та зобов'язання Ради адвокатів Дніпропетровської області та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Чернеша Д.С. слідуючи відомості: «інформацію про зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019р. про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, зважаючи на те, що вказане вище рішення та дії відповідачів є предметом адміністративного позову у цій справі, судом фактично буде ухвалено рішення щодо вирішення спору по суті наперед, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, наведені позивачем доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 неодноразово подавались заяви про забезпечення позову у цій справі з тими самими вимогами та з тих самих підстав та ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду і постановами Третього апеляційного адміністративного суду були надані правові оцінки вищезазначеним заявам.
Так, суд наголошує, що, зокрема, ухвалою від 18 червня 2020 року у задоволенні аналогічної заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/6323/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (відповідач 1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (відповідач 2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (відповідач 3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач 4), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди було відмовлено у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/6323/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (відповідач 1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (відповідач 2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (відповідач 3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач 4), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокатське об'єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова