24 червня 2020 р.Справа №398зп-20/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити Дніпровській міській раді та/або іншим особам (підприємствам) здійснювати будь-які дії щодо демонтажу гаражу, який належить позивачу та знаходиться на території обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Калина» (м. Дніпро, вул. Куликовська, 1).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що не забезпечення позову у цій справі призведе до неефективності захисту та поновлення порушених прав позивача, так як під час розгляду адміністративної справи існує вірогідність, що такий гараж буде демонтовано.
Розглянувши заяву про забезпечення позову у порядку, визначеному частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Положенням ч. 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, з наведених положень слідує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права полягає у тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача (ів) на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Наявність таких обставин повинна бути доведена позивачем та встановленою судом у разі вжиття таких заходів. Заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Так, розглядаючи подану позивачем заяву суд знаходить необґрунтованими доводи останнього щодо того, що не забезпечення позову у цій справі призведе до неефективності захисту та поновлення порушених прав позивача та з цього приводу зазначає, що попередження щодо демонтажу від 18.05.2020 року встановлює лише строки для добровільного його виконання протягом 5 днів, проте не встановлює будь-які строки щодо примусового демонтажу гаражів та/або перелік підприємств, установ, організації до компетенції яких належать такі дії.
Слід також зазначити, що заявником до заяви не долучено копію рішення Дніпровської міської ради, відповідно до якого суд би встановив, що гараж, який належить позивачу, дійсно увійшов до переліку гаражів, що підлягають демонтажу, враховуючи, що попередження щодо демонтажу від 18.05.2020 року не містить жодної інформації як щодо суб'єкта його отримання так і щодо об'єкта, що підлягає демонтажу.
Відтак заявником не наведені у заяві беззаперечні обставини, які вказують про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії судового провадження.
За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна