ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2020Справа № 910/4975/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн КАРГО ПАРТС" до Фізичної особи-підприємця Баса Валентина Миколайовича про стягнення 72 966,83 грн., без виклику представників сторін,
У квітні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 72 966,83 грн. заборгованості за договором №10075-10/2016 від 28.09.2016 року, що включає в себе 65 673, 27 грн. основного боргу, 4 881,81 грн. пені та 2 411,75 грн. 12% річних на підставі ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
20.05.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково визнав позовні вимоги, а саме - в частині стягнення основного боргу та 12% річних. Просив суд відмовити в позові в частині стягнення пені та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (надалі - постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Басом Валентином Миколайовичем (надалі - покупець) був укладений договір № 10075-10/2016 (надалі - договір), за яким постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю запчастини, експлуатаційні матеріали (надалі по тексту - товар) та виконувати шиномонтажні послуги, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його (п.1.1. договору).
За умовами п. 1.2. договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару.
Згідно п. 1.3. договору загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.
Пунктом 2.3. договору сторони встановили, що товар за домовленістю продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно.
Відповідно до п. 2.4. договору ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.
Пунктом 3.1. договору сторони визначили порядок розрахунків. Так, оплата згідно договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні оплати покупець вказує наступні реквізити: номер та дату підписання договору, по якому відбувається поставка продукції з посиланням на виставлений постачальником рахунок-фактуру.
Згідно п. 3.2. договору сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження на його адресу до отримання повної оплати за відвантаженими, але не оплаченими в строк партіями товару, а також перейти до роботи з покупцем на умовах 100% попередньої оплати.
Відповідно до п. 3.3. договору в залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму товарного кредиту, на яку він може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. У разі перевищення суми товарного кредиту та не настання при цьому терміну оплати за відтермінуванням, покупець має сплатити суму коштів, яка буде дорівнюватись сумі перевищення кредиту невідкладно.
Поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві, поясненнями відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, видатковими накладними від 17.12.2019 року, 18.12.2019 року, 19.12.2019 року, 20.12.2019 року, 21.12.2019 року та 23.12.2019 року, які містяться в матеріалах справи підтверджується факт того, що позивач поставив відповідачу товар за вищевказаним договором на загальну суму 109 580,22 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачеві товару відповідно до умов договору, а відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з його оплати, та на даний час має заборгованість в сумі 65 673, 27 грн. з урахуванням часткової оплати та часткового повернення товару, що також підтверджується актом звірки розрахунків по договору за період з 01.11.2019 по 16.03.2020, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та поясненнями позивача, які викладені в позовній заяві і поясненнями відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4. ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем у відзиві позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в сумі 65 673, 27 грн. не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 65 673, 27 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.3. договору на підставі статті 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 відсотків річних від простроченої суми.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачеві 2411,75 грн. 12 % річних.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 411,75 грн. 12 % річних обґрунтовані і також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
За умовами п. 5.2. договору в разі простроченого платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань з оплати товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 881, 81 грн.
Судом було надано належну оцінку доводам викладеним у відзиві на позовну заяву, проте, підстави для відмови в позові в частині стягнення пені, яка визначена умовами п. 5.3. договору відсутні.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 4 881, 81 грн. обґрунтовані і також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Також, позивач просив суд про стягнення на його користь з відповідача 12 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано належні та допустимі докази, а саме - договір № 1/01/04/2020 про надання правової (правничої) допомоги від 01.04.2020 року, що укладений між позивачем та адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем, додаткову угоду до даного договору від 01.04.2020 року, опис наданих послуг за договором на суму 12 000,00 грн., а також платіжні доручення № 412 від 07.04.2020 року на суму 2 160,00 грн., № 411 від 07.04.2020 року на суму 180,00 грн. та № 413 від 07.04.2020 року на суму 9 660,00 грн., тобто на загальну суму 12 000,00 грн.
Відповідач, у свою чергу, просив суд зменшити розмір на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Ч. 4 ст. 126 ГПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5. ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6. ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням того, що відповідачем не доведено неспівмірність витрат професійну правничу допомогу адвоката, які понесені позивачем та підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст. 126, 129 ГПК України, судовий збір та витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, ч. 4 ст. 191, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Баса Валентина Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (02222, м Київ, вул. Закревського, 16, код 37141112) 65 673 (шістдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 27 коп. основного боргу, 4 881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 81 коп. пені, 2 411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 75 коп. 12% річних, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 24.06.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна