22.06.2020 року Справа № 908/1479/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Подобєда І.М.
секретар судового засідання Грачов А.С.
за участю представників:
від позивача: Бєлєвцова О.С. адвокат довір №2-5421 від 17.12.2019;
від відповідача: Кузнецов І.С. адвокат довір. б/н від 03.01.2020;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі №908/1479/19 (суддя Проскуряков К.В., повне рішення складено 25.10.2019)
за позовом: Акціонерного товариства “Укргазвидобування”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, м. Запоріжжя
про стягнення 8 771 260,42 грн
1. Стислий виклад позовних вимог та рішення суду.
1.1. У червні 2019 року Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (надалі відповідач) та просило стягнути пеню - 3 801 283,33 грн та штраф - 4 969 977,09 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №УГВ6530/30-18 від 11.06.2018 року щодо строків поставки обумовленого договором товару.
1.2. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що строк поставки було порушено у зв'язку із настанням непередбачених обставин, що підтверджуєтся Висновком Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018. Він неодноразово звертався до позивача з листами щодо зміни строків поставки товару у зв'язку із неможливістю ТОВ «МІК» вчасно здійснити поставку товару (лист №18-08-01-06 від 01.08.2018 та №09201 від 20.09.2018), втім останній не погодив нових строків постачання товару.
Посилаючись на те, що постачання товару здійснено в повному обсязі із незначним простроченням, яке не залежало від відповідача, просив зменшити пеню та штраф на 98%, також заявляв клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №910/13436/19, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 02.10.2019.
1.3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі №908/1479/19 (суддя Проскуряков К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» пеню - 3 801 283,33 грн, штраф - 4 969 977,09 грн та судові витрати - 131 568,91 грн.
1.4. Рішення суду обґрунтоване тим, що матеріалами справи доведено факт прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо постачання товарів, розрахунок штрафу та пені судом визнано вірним та таким, що відповідає умовам договору. Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено відсутності своєї вини у порушенні строків постачання товару. Неможливість вчасної поставки товару його контрагентами не є підставою для звільнення від відповідальності, а наведені ним обставини за своєю суттю не являються форс-мажорними та підтверджуються неналежними доказами. Суд також вказав на те, що подана відповідачем заява про зменшення штрафних санкцій є заявою по суті спору, тому повинна подаватися з дотриманням положень ст.161-168 ГПК України, подання такої заяви напередодні останнього судового засідання порушує права іншої сторони та є зловживанням процесуальними правами.
2. Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву.
2.1.Відповідач подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення пені 76025,66 грн, штрафу 99399,54 грн.
2.2. Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- суд першої інстанції не надав належної оцінки Висновку Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018, який виданий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що призвело до неправильного вирішення справи;
- суд не застосував до спірних відносин положення ст. 614, 617 ЦК України щодо відсутності вини відповідача в порушенні строків поставки, яке відбулося внаслідок випадку (казусу), за наслідки якого ніхто не відповідає;
- відмовивши в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи №910/13436/19 суд порушив імперативну норму процесуального права - п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України щодо обов'язкового зупинення провадження у справі;
- положеннями ГПК не встановлено порядок подання клопотання про зменшення пені та штрафу, тому подання такого клопотання на стадії розгляду справи по суті не є порушенням процесуальних норм, та суд безпідставно не прийняв до розгляду це клопотання відповідача, хоча фактично здійснив детальний розгляд поданих в його обгрунтування документів в ході судового засідання;
- відповідач довів наявність всіх складових обставин, які дають підстави суду для задоволення клопотання про зменшення пені та штрафу, відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб, тому стягнення з відповідача таких значних сум пені та штрафу матиме негативні наслідки для діяльності відповідача, яка в цілому є важливою для виконання своїх зобов'язань перед замовниками державного сектору.
2.3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі №908/1479/19.
27.01.2020 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. та відрядженням судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кощеєва І.М., Антоніка С.Г. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 27.01.2020. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 26.02.2020.
26.02.2020 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Антоніка С.Г.
У судовому засіданні 26.02.2020 було оголошено перерву до 24.03.2020.
2.4. Від позивача та відповідача до суду 23.03.2020 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із запровадженням карантинних заходів.
23.03.2020 розгляд справи не відбувся в зв'язку із запровадженням карантинних заходів на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020, рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020, про що складено інформаційну довідку від 23.03.2020.
2.5. З огляду на необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства ухвалою суду від 29.04.2020 розгляд справи призначений у судовому засіданні на 25.05.2020 на 9.30 год та за клопотанням апелянта було оголошено перерву до 22.06.2020.
2.6. 19.12.2019 апелянт подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2019 у справі №910/13436/19, яке обгрунтоване тим, що рішенням у вказаній справі задоволено позов відповідача та внесено зміни до договору поставки №УГВ6530/30-18 від 11.06.2018 року щодо строків постачання спірного товару, втім було оголошено тільки вступну та резолютивну частину та рішення ще не набрало законної сили.
2.7. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечує, просить рішення суду залишити без змін, посилаючись на таке: пеня та штраф передбачені умовами договору, який підписав відповідач, арифметичний розрахунок штрафних санкцій визнав, зустрічного позову не заявляв; відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій, оскільки положеннями ст. 617 ЦК України унормовано, що не вважається випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника; висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018 не є належним доказом, оскільки торгово-промислові палати не наділені правом надавати висновки щодо зміни істотних обставин та він також не може бути розцінений як висновок експерта з питань права в силу невідповідності положенням ст.70 ГПК України; на підтвердження висновку ТПП відповідачем не надано належних доказів; відзив не містив вказівок на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких грунтувалися позовні вимоги, тому відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, зокрема і подавати клопотання про зменшення пені та штрафу, тому суд правомірно відмовив у задоволенні клопотань відповідача, які подані з порушенням визначеного нормами ГПК строку; сплата неустойки відноситься до звичайних комерційних ризиків сторін договору.
Також позивач надав заперечення проти клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та зменшення розміру неустойки.
2.8. Клопотаннями від 23.01.2020 та від 27.01.2020 відповідач просив долучити до справи копії рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2019 у справі №910/13436/19 та клопотанням від 17.06.2020 - Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у цій справі.
2.9. За клопотанням представника позивача судові засідання проводилися в режимі відеоконференцзв'язку.
3. Обставини справи, встановлені судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
3.1. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК», як постачальником, та Акціонерним товариством «Укргазвидобування», як покупцем було укладено договір поставки № УГВ6530/30-18 від 11.06.2018 (надалі договір) на наступних умовах (з врахуванням подальших змін, додатків та доповнень):
- постачальник зобов'язується поставити покупцеві Головки колонні в асортименті (надалі - товар), зазначеному в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1.);
- найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (надалі - Специфікація), яка є додатком №1 до договору та є її невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною, Ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом) (п. 1.2., 3.1);
- постачальник гарантує, що товар, який є предметом договору належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язання перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (п. 1.3.);
- умови поставки, місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначені у розділі 5 договору та конкретизуються у специфікації та графіку поставки до цього договору. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) - (п.п. 5.1., 5.2., 5.3.1., 5.3.5., 5.5.);
- у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п.7.9.);
- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини (п.п. 8.1- 8.3.);
- договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (при наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2. договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
3.2. 11.06.2018 між сторонами підписана специфікація №1 до договору на загальну суму 96 839 999, 52 грн, в т.ч. ПДВ 16 139 999, 92 грн, в якій визначено:
- строк та умови поставки: відповідно до графіку поставки товару; DDP відповідно до п. 10 цієї специфікації;
- умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання.
- виробник товару: Китай, «Yantai Jereh Petroleum Equipment & Technologies Co., LTD». Рік виготовлення товару 2017-2018 роки, але не більше 12 місяців на дату поставки.
3.3. Відповідно до графіку поставки товару, підписаного сторонами (додаток №3 до договору) граничний строк поставки складає 60, 75 та 90 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 10.08.2018, до 25.08.2018 та до 09.09.2018.
3.4. На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 96 839 999, 52 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, за якими фактична поставка товару здійснена 01.10.2018:
- № РН-09/28/25 від 28.09.2018 на суму 4 730 765,82 грн;
- № РН-09/28/23 від 28.09. 2018 на суму 7 311 537,00 грн;
- № РН-09/28/24 від 28.09.2018 на суму 4 659 127,20 грн;
- № РН-09/27/19 від 27.09.2018 на суму 5 590 952,64 грн;
- № РН-09/28/18 від 28.09.2018 на суму 5 555 398,20 грн;
- № РН-09/28/21 від 28.09.2018 на суму 5 555 398, 20 грн;
- № РН-09/28/22 від 28.09.2018 на суму 5 555 398,20 грн.;
- № РН-09/27/21 від 27.09.2018 на суму 7 956 703,68 грн;
- № РН-09/28/27 від 28.09.2018 на суму 11 253 435,00 грн;
- № РН-09/28/26 від 28.09.2018 на суму 8 780 702,70 грн;
- № РН-09/27/18 від 27.09.2018 на суму 5 734 546,56 грн;
- № РН-09/27/20 від 27.09.2018 на суму 5 626 824,72 грн;
- № РН-09/28/20 від 28.09.2018 на суму 4 229 191,56 грн;
- № РН-09/28/19 від 28.09.2018 на суму 4 981 763,64 грн та за видатковою накладною №РН-09/03/10 від 03.09.2018 на суму 9 318 254,40 грн, дата отримання товару -04.09.2018.
3.5. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який перевірений судом першої та апеляційної інстанції та не оспорюється відповідачем, частина товару була поставлена з простроченням відповідно на 21, 24, 36 та 51 календарний день.
Відповідач звернувся до позивача з листами №18-08-01-06 від 01.08.2018 та №09201 від 20.09.2018 щодо зміни строків поставки товару у зв'язку із неможливістю ТОВ «МІК» вчасно здійснити поставку товару, просив перенести строки постачання продукції на 45 днів та посилався на висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018, направляв проект додаткової угоди про зміну строків постачання товару.
3.6. В матеріалах справи наявний висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018, відповідно до якого неможливість своєчасного виконання зобов'язань за договором поставки товару сталась через незалежні від відповідача обставини, а саме настання непередбачуваного випадку (аварія) на підприємстві виробника товару, кваліфікованого торгово-промисловою палатою як настання істотної зміни обставин, що зумовило затримку постачання продукції виробником товару до відповідача на строк від 45 до 50 днів. Зазначено, що вина ТОВ «МІК» у недотриманні строків постачання товару не вбачається, а порушення відбулось внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору та суттєво вплинули на можливість виконання постачальником ТОВ «МІК» обов'язків за договором №УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018, а тому є обґрунтовані підстави для висновку щодо перегляду умов договору №УГВ 6530/30-18 від 11.06.2018 в частині перенесення строків поставки товару.
3.7. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 24.01.2019 про сплату пені - 3 801 283,33 грн та штрафу - 4 969 977,09 грн у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань за договором поставки.
Стягнення з відповідача пені за період прострочення поставки товару з 26.08.2018 по 30.09.2018 з врахуванням періодів прострочення за кожною поставкою в загальній сумі 3 801 283, 33 грн та штрафу в розмірі 7% - 4 969 977,09 грн і є предметом позову у даній справі.
4. Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
4.1. Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
4.2. З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.
4.3. В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
4.4. Судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання з постачання товару, втім з порушенням строків, встановлених договором, відповідно на 21, 24, 36 та 51 календарний день.
Згідно ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
4.5. За порушення строків постачання товару умовами договору передбачена сплата пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п.7.9.).
Нараховані позивачем пеня за період прострочення з 26.08.2018 по 30.09.2018 включно у сумі 3 801 283, 33 грн та 7% штрафу від вартості товару, поставленого з простроченням понад 30 днів, в загальній сумі 4 969 977,09 грн, вірно розраховані позичем, відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи, про що зробив обгрунтований висновок суд першої інстанції.
4.6. Як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді відповідач заявляв клопотання про про зменшення пені та штрафу на 98% на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України. Обгрунтовував його істотною зміною обставин, які вплинули на строки постачання товару та підтверджені Висновком Київської торгово-промислової палати №1703-4/364 від 31.07.2018. Також, наголошує, що при розгляді справи №910/13436/19 судами було прийнято вказаний висновок як належний доказ істотної зміни обставин, та задоволено його позов щодо внесення змін до договору поставки в частині строків виконання зобов'язання з постачання товару.
4.7. Апеляційний суд не може прийняти до уваги рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2019 у справі №910/13436/19, що залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020, яким внесено зміни в договір поставки № УГВ6530/30-18 від 11.06.2018 щодо строків постачання товару, з огляду на положення ст. 269 ГПК України, оскільки вказані судові акти набрали законної сили після прийняття судового рішення, яке є предметом апеляційного перегляду. Вказані обставини можуть бути підставою для перегляду рішення суду у справі №908/1479/19 за нововиявленими обставинами.
4.8. Водночас, колегія суддів приймає до уваги правові висновки щодо призначення неустойки, які неодноразово були зроблені Верховним Судом, зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справа № 902/417/18, а саме.
4.9. За частиною третьою статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.10. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
4.11. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
4.12. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
4.13. Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
4.14. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
4.15. Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
4.16. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
4.17. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
4.18. З огляду на вище викладене, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, незначного прострочення виконання зобов'язання з постачання товару, поважність причин якого відповідачем доведена висновком ТПП, апеляційний суд вважає наявними підстави для зменшення пені та штрафу на 50% та стягнення їх відповідно в сумі пені - 1950 641,67 грн, штрафу - 2 484 988,55 грн.
4.19. Суд першої інстанції на зазначене не звернув уваги, як і не взяв до уваги надмірно великий розмір санкцій, що складають майже 10% вартості поставленого товару, які є непомірним тягарем для постачальника. А позивач, в свою чергу, не наводить жодних аргументів щодо негативних наслідків прострочення постачання товару та необхідності застосування саме такого розміру санкцій. Тому, рішення суду підлягає зміні в частині сум стягнених пені та штрафу.
4.20. Підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки рішення суду у справі №910/13436/19 набрало законної сили 09.06.2020, та, як зазначено вище, не може бути враховано при розгляді цієї справи, оскільки було винесено після розгляду справи судом першої інстанції.
4.21. Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019, як прийняте при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого судом зроблені висновки, що не відповідають цим обставинам справи, підлягає зміні, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
4.22. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі №908/1479/19 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 у справі №908/1479/19 змінити в частині стягнених сум пені та штрафу, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, код ЄДРПОУ 30105738) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, Київська область, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) пеню - 1 950 641,67 грн (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят тисяч шістсот сорок одну грн 67 коп), штраф - 2 484 988,55 грн (два мільйона чотириста вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім грн 55 коп) та судові витрати - 131 568,91 грн (сто тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім грн 91 коп), про що видати наказ. В решті позову відмовити».
Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, Київська область, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69 а, код ЄДРПОУ 30105738) судові витрати по апеляційній скарзі - 98 676,68 грн (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят шість грн 68 коп), про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови у випадках, визначених ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 24 червня 2020 року.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя С.Г. Антонік