ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 червня 2020 року Справа № 902/745/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Котюбіна А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Савченко І.А.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бублик Леонтини Цезарівни на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 04.02.2020 року суддею Матвійчуком В.В. у м. Вінниця (повний текст рішення складено 05.02.2020 року) у справі № 902/745/19
за позовом Дочірнього підприємства "Козятинський Райагроліс"
до Фізичної особи - підприємця Бублик Леонтини Цезарівни
про стягнення 16113, 10 грн.
Дочірнє підприємство "Козятинський Райагроліс" ВОКСЛП "Віноблагроліс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Бублик Леонтини Цезарівни заборгованості за Договором № 13/1 від 01.07.2016 в розмірі 16 113,10 грн, з яких: 9 378,40 грн - сума основного боргу; 5 894,49 грн - збитки від інфляції; 840,21 грн - 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.07.2016 між Дочірнім підприємством «Козятинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Бублик Леонтиною Цезарівною (відповідач) укладено Договір № 13/1, в межах якого позивачем відпущено відповідачу лісопродукцію на загальну суму 34596,22 грн. Останній розрахувався частково в сумі 25217,82 грн., а відтак заборгованість склала 9378,40 грн. На претензії з вимогою погашення заборгованості відповідач не відреагував, заборгованості не погасив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.02.2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Бублик Леонтини Цезарівни на користь Дочірнього підприємства «Козятинський Райагроліс» ВОКСЛП «Віноблагроліс» 9378 (дев'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн 40 коп. - боргу; 840 (вісімсот сорок) грн 21 коп. - 3% річних; 3542 (три тисячі п'ятсот сорок дві) грн 58 коп. - інфляційних нарахувань та 1640 (одну тисячу шістсот сорок) грн 61 коп. - витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець Бублик Леонтина Цезарівна звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Вінницької області в іншому складі суду. В обгрунтування скарги зазначає, що суд припустився порушень норм ГПК в частині своєчасного повідомлення відповідача та його представника про дату проведення підготовчого засідання, а також здійснив подальше призначення судових засідань без з'ясування думки представника відповідача про можливість з'явитись на визначену дату. При цьому суду повідомлялось про обставини перебування ФОП Бублик Л.Ц. на лікуванні, а також зайнятість представника в інших судових провадженнях. Внаслідок порушень процесуального законодавства суд незаконно відмовив в призначенні почеркознавчої експертизи та в допиті свідка ОСОБА_1 , який без відома відповідача склав договір, на підставі якого судом незаконно задоволено позов. Акцентує увагу на тому, що відповідачка не здійснювала жодних розрахунків з позивачем. Натомість такі розрахунки здійснював ОСОБА_1, допит якого судом відхилено. З врахуванням наведеного просить задоволити апеляційну скаргу.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 902/745/19 та з огляду на приписи абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України вирішено здійснювати розгляд в порядку письмового провадження.
Разом з цим, 07.04.2020 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги Бублик Леонтини Цезарівни з повідомленням (викликом) учасників справи.
З огляду на введення карантинних заходів на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на територію України коронавірусу COVID-19", а також враховуючи положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020, за якими під час дії карантину процесуальні строки розгляду справи по суті зупиняються на строк дії такого карантину, подане скаржником клопотання не розглядалось.
Приймаючи до уваги пом'якшення карантинних заходів з 11.05.2020 року, за результатами розгляду даного клопотання суд дійшов висновку про його задоволення та відповідно до ухвали від 12.05.2020 року судове засідання у справі призначено на 11.06.2020 року. Також ухвалою суду від 09.06.2020 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання 11.06.2020 року в режимі відеоконференції.
Представник апелянта (відповідача) в судове засідання не з'явився, однак надіслав на електронну адресу суду клопотання від 11.06.2020 про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що відповідач Бублик Л.Ц. знаходиться в лікарні м. Києва, де їй зроблено хірургічну операцію. Остання має бажання особисто приймати участь в судовому засіданні, однак фізично цього зробити не може. Медичні документи будуть надані після одужання та виписки з лікарні.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти поданого апелянтом клопотання з тих підстав, що клопотання не підтверджено доказами та фактично є способом затягування розгляду справи.
За результатами розгляду даного клопотання судова колегія дійшла висновку про його відхилення. При цьому судом враховано наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 202, ч. 11 ст. 270 ГПК України суд відкладає розглядає справи за клопотанням учасника справи у разі коли повідомлені ним причини неявки визнаються судом поважними.
Судовою колегією констатується, що клопотання представника скаржника не підтверджено жодними доказами в частині наведених аргументів про перебування ФОП Бублик Л.Ц. на лікуванні, що позбавляє суд можливості визнати дану причину поважною. При цьому заявником не вказується в чому полягає необхідність особистої участі в засіданні відповідача Бублик Л.Ц. , а також наявність перешкод у представника - адвоката Сільченко О.В. (за підписом якого у справі подаються всі процесуальні документи) прийняти участь в даному судовому засіданні та здійснити представництво інтересів клієнта.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що заявником не обгрунтовано поважність причин нез'явлення в судове засідання ні особисто відповідачем ні його представником.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, будь-які додаткові докази судом не витребовувались та учасникам справи не подавались, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі скаржника за наявними матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2016 між Дочірнім підприємством «Козятинський райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (за Договором Постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Бублик Леонтиною Цезарівною (за Договором Покупець, відповідач) укладено Договір № 13/1.
Розділом 1 визначено, що Постачальник зобов'язується відпустити лісопродукцію, а Покупець прийняти, згідно діючих цін станом на момент оплати. Сума Договору згідно розрахунків за лісопродукції з ПДВ.
Відповідно до п. 1 р.2 Договору поставка лісопродукції відбувається шляхом самовивозу. Відповідно до п. 2 р.2 Договору оплата за даним Договором здійснюється по передоплаті за лісопродукцію.
Згідно пункту 2 розділу 3 Договору за невиконання або неналежне виконання свої зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України не нижче облікової ставки НБУ.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 (пункт 1 розділу 4 Договору)
На виконання умов Договору, позивач відпустив відповідачу лісопродукцію на загальну суму 34 596,22 грн., з якої: лісопродукція на суму 25 217,82 грн за товарно-транспортною накладною № 000660 від 18.07.2016; лісопродукція на суму 6 962,40 грн за товарно-транспортною накладною № 000772 від 02.09.2016; лісопродукція н сумі 2 416,00 грн за товарно-транспорною накладною № 000723 від 02.09.2019.
Відповідачем проведено часткові розрахунки за Договором, а саме:
- за меморіальним ордером № @PL812572 від 19.07.2016 сплачено 1485,00 грн;
- за меморіальним ордером № @PL816943 від 19.07.2016 сплачено 13365,00 грн;
- відповідно до прибуткового касового ордера № 83 від 19.07.2016 внесено в касу підприємства 10000,00 грн;
- відповідно до прибуткового касового ордера № 84 від 20.07.2016 внесено в касу підприємства 367,82 грн.
З вищезазначеного вбачається, що заборгованість відповідача за Договором становить 9 378,40 грн.
Неналежне виконання зобов'язань за договором стали підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення основного боргу та нарахування штрафних санкцій, обумовлених Договором та законом.
Місцевий господарський суд за результатами розгляду вищезазначеного позову прийшов до висновку про наявність правових підстав для його часткового задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено Договір №13/1 від 01 липня 2016 скріплений підписами сторін та печаткою Дочірнього підприємства "Козятинський Райагроліс".
Договір №13/1 від 01.07.2016 укладений між позивачем та відповідачем, є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавався, а тому є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, апелянт мотивує свої вимоги тим, що договір ФОП Бублик Л.Ц. не укладався та жодних дій з його виконання не вчинялось. При цьому звертає увагу, що не маючи відповідних повноважень, але маючи необхідні реквізити відповідача, вказаний договір незаконно, шляхом підроблення підпису, міг укласти ОСОБА_1 , який є працівником ДП "Козятинський Райагроліс".
В даному випадку колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки судом першої інстанції вірно відмічено, що вказуючи на вчинення протиправних дій ОСОБА_1 , які мають ознаки кримінально караного правопорушення, ні відповідачем, ні його представником не було надано доказів їх звернення, як до моменту відкриття провадження в даній справі, так і після цього, в правоохоронні чи інші органи, які уповноважені розглядати вказані обставини. Таких доказів не надано і суду апеляційної інстанції.
З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний у товарно-транспортних накладних № 000660 від 18.7.2016, № № 000722 від 02.09.2016 та № 000723 від 02.09.2016 товар було отримано саме відповідачем, а відтак в нього виник обов'язок щодо його оплати. Такий висновок грунтується на сукупності обставин:
- наявності на оспорюваних накладних підпису відповідача, справжність якого останній не спростував у належний спосіб;
- оплатою товару, отриманого згідно оспорюваних накладних;
- наявністю в матеріалах справи Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій, оформлених задля подальшої реалізації відповідачем лісопродукції;
- відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів, що гр. ОСОБА_1 , маючи відомості щодо реквізитів відповідача, без його відома використовував їх у правовідносинах з позивачем;
- відсутністю в матеріалах справи доказів існування між сторонами інших господарських відносин.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи скаржника щодо відсутності господарських операцій на підставі оспорюваного Договору.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду прешої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 9 378,40 грн. основного боргу.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення суму трьох процентів за період з 02.09.2016 по 30.08.2019 в розмірі 840,21 грн та суму інфляційних нарахувань за період з 02.09.2016 по 30.08.2019 в розмірі 5 894,49 грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Дана норма підлягає застосовуванню за порушення грошового зобов'язання незалежно від того, чи передбачили її сторони у договорі.
З огляду на вищезазначене вимоги позивача щодо 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинному законодавству.
Пунктом 2 розділу 2 Договору визначено, що оплата за даним Договором здійснюється по передоплаті за лісопродукцію.
З матеріалів справи вбачається, що сторони відступили від цієї умови Договору, поставивши та прийнявши товар без передоплати.
Відтак колегія суддів погоджується з місцевим судом, що в даному випадку підлягає застосуванню ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої обов'язок оплатити поставлений товар виник у відповідача у день підписання видаткових накладних, у зв'язку з чим, правомірним буде нарахування 3% річних та інфляційних з наступного дня після підписання видаткових накладних.
Провівши власний розрахунок колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, про задоволення інфляційних нарахувань в сумі - 3542,58 грн., трьох процентів річних в сумі - 841,49 грн.
Відносно тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які позбавили останнього можливості здійснити захист своїх прав, колегією суддів враховується наступне.
Провадження у даній справі було відкрито 06.09.2019 та призначено розгляд на 01.10.2019. В зв'язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце даного судового розгляду, слухання справи було відкладено на 22.10.2019.
В судових засіданнях 22.10.2019 та 19.11.2019 оголошувались перерви до 03.12.2019, під час яких досліджувались викладені у відзиві заперечення відповідача та надано час останньому для належного оформлення клопотань про виклик свідка в судове засідання та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Судовою колегією відмічається, що за правилами ст.ст. 88, 89 ГПК України виклик свідка для допиту в судове засідання здійснюється після подання останнім нотаріально посвідченої письмової заяви (ст. 88), у випадку, якщо викладені свідком у заяві обставини суперечать іншим доказам або викликають сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Матеріали справи свідчать, що судове засідання 03.12.2019 року не відбулось по причині перебування судді на лікарняному. В подальшому ухвалою суду від 16.12.2019 розгляд справи призначено на 20.12.2019, про що учасники провадження у справі повідомлені телефонограмами. Одночасно було зобов'язано представника відповідача забезпечити явку громадянина ОСОБА_1 для надання пояснень по суті спору.
В свою чергу представник відповідача Сільченко О.В. надіслав на електронну адресу суду клопотання від 19.12.2019 року, в якому зіславшись на обмежений строк призначення засідання просив відкласти розгляд на іншу дату.
Вказане клопотання залишено судом без розгляду, оскільки останнє в порушення ч. 8 ст. 42, ч. 3 ст. 91 ГПК України не скріплено електронним цифровим підписом.
Разом з цим, за наслідками проведеного судового засідання 20.12.2019 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 10.01.2020 та повторно зобов'язано представника відповідача забезпечити явку гр. ОСОБА_1 , а також безпосередньо явку ФОП Бублик Л.Ц.
В судове засідання 10.01.2020 представником відповідача не забезпечено явки гр. ОСОБА_1 , а також безпосередньо ФОП Бублик Л.Ц. Стосовно нез'явлення Бублик Л.Ц. усно повідомлено про перебування останньої в лікарні. Вказані доводи судом до уваги не прийняті в зв'язку з відсутністю їх підтвердження належними та допустимими доказами.
Враховуючи невиконання відповідачем вимог суду, клопотання останнього про виклик гр. ОСОБА_1 та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи залишені без задоволення. Ухвалою суду від 10.01.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд по суті на 20.01.2020 року.
З викладеного вбачається, що судом проведено підготовче провадження у справі протягом максимального строку, визначеного ч. 3 ст. 177 ГПК України.
За умовами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Тобто розгляд справи по суті мав бути завершений судом не пізніше 10 лютого 2020 року.
Матеріалами справи стверджується, що представником відповідача 14.01.2020 подані до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, а також про призначення почеркознавчої експертизи відповідно до заявленого раніше клопотання з відібранням зразків підписів Бублик Л.Ц. в судовому засіданні, та за наявності можливості забезпечення явки в судове засідання при розгляді справи по суті ОСОБА_1 допитати його як свідка.
В судовому засіданні 20.01.2020 року відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з тих підстав, що явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач був обізнаний про дату, час і місце судового розгляду. Клопотання про призначення судової експертизи залишено без задоволення з огляду на те, що протягом підготовчого провадження заявником не вчинено необхідних дій для її проведення. При цьому враховано відсутність прямої норми, яка б передбачала повноваження суду повернутись до підготовчого провадження з власної ініціативи. Також відмовлено в задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_1 , оскільки представником відповідача не дотримано визначеного ст. 88 ГПК України порядку - подання нотаріально посвідченої письмової заяви свідка з викладенням відомих останньому обставин по суті спору.
Разом з цим, за результатами проведеного засідання 20.01.2020 року розгляд справи по суті було відкладено судом в межах встановленого строку - на 04.02.2020 року.
В судове засідання 04.02.2020 представник відповідача не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості в іншому судовому розгляді. Вказане клопотання залишено судом без задоволення з тих підстав, що явка представника в засідання обов'язковою не визнавалась, останній був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та не був позбавлений права за необхідності підготувати письмові пояснення по суті спору.
Проаналізувавши вищенаведені обставини розгляду справи колегія суддів відмічає, що судом першої інстанції проведено розгляд в межах визначених ГПК України строків підготовчого провадження та розгляду справи по суті. Обставини відхилення клопотань відповідача належним чином обгрунтовано у відповідних ухвалах суду. Несвоєчасне вчинення представником відповідача процесуальних дій та визначення на свій розсуд пріоритету участі в інших судових розглядах порівняно з даним спором, не може розцінюватись як незабезпечення судом принципів рівності та змагальності сторін в судовому процесі. Відтак, наведені апелянтом доводи в частині порушення процесуальних норм місцевим господарським судом не підтверджуються матеріалами справи, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 04.02.2020 року у справі № 902/745/19 ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Понесені скаржником судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за ним.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Бублик Леонтини Цезарівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року у справі №902/745/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №902/745/19 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "23" червня 2020 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.