22.06.2020
Справа № 642/1671/20
Провадження №3/642/1166/20
22 червня 2020 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ, працюючого в БФ «Місто здорової молоді», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.178 КУпАП,
03 червня 2020 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.178 ч.3 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №278985 від 14 березня 2020 року, ОСОБА_1 14 березня 2020 року близько о 04 год. 45 хв. перебуваючи у будівлі автовокзалу за адресою: м. Харків, Привокзальна площа, б. 1/1, розпивав алкогольний напій «Garage»(вміст алкоголю 4,6 %), чим порушив громадській порядок і порушив людську мораль, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 178 КУпАП.
Згідно з ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких
обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, надає кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року, строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 14 березня 2020 року, і правопорушення скоєне 14 березня 2020 року, тим самим на момент розгляду справи в суді минуло три місяці з моменту вчинення правопорушення, передбаченого ст.178 ч.3 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 .
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
На час находження справи до суду тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд враховує Узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суду України, яким встановлено, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Також суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі « ОСОБА_2 проти України» (Oleksandr VOLKOV v. Ukraine, заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 38, 247, 278, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 178 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КупАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Суддя: А.М.Гримайло