Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/648/20
09 червня 2020 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді - Рижого О.А.
при секретарі - Мороз Ю. М.
розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Ремчицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 20.12.2019 № 1086 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 ",-
01.06.2020 р. до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дремлюги Ю.С., в якій заявник просить забезпечити позов ОСОБА_1 про скасування рішення Ремчицької сільської ради шляхом накладення арешту на майно шляхом заборони всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2081730956254 та заборони ОСОБА_2 в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим способом обтяжувати нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2081730956254.
В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав, просить її задовільнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Аврамишин С.В. заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що на даний час, земельна ділянка не належить ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.
Так, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.ч.1-2 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України).
Як зазначено в Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.10 ст. 150 ЦПК України».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення цивільної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
В заяві про забезпечення позову заявник просить вжити заходи забезпечення позову, та в підтвердження додає докази, а саме Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.06.2020 року, з якого судом всановлено, що власником є ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши доводи заявника, приходжу до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову заявником не наведено та не надано належних, допустимих, обґрунтованих та об'єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, як і що не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Постановою Пленуму № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дремлюги Ю.С. з забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Рижий О.А.