Справа № 569/7349/20
23 червня 2020 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю представника позивача Столяра М.В.,
відповідача інспектора Андрєєва Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Андрєєва Дмитра Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАК № 2460929 від 29 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Андрєєва Д.М., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить скасувати постанову серії ЕАК № 2460929 від 29 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позову посилається на те, що Правил дорожнього руху не порушував, постанова винесена з грубим порушенням чинного законодавства України, обставини встановлені нею не відповідають дійсності і тому вона підлягає скасуванню. Зазначає, що пояснив інспектору, що він їхав пристебнутий ременем безпеки, однак, коли автомобіль був зупинений працівником поліції, відстебнувся щоб дістати документи для перевірки. Окрім того, він просив капрала ОСОБА_2 ознайомити його з матеріалами адміністративної справи та продемонструвати відеозапис порушення. Всупереч правам, передбачених ст. 268 КУпАП, йому було в цьому відмовлено. В адміністративній справі відсутні будь-які фактичні дані, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Представник позивача Столяр М.В. в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач інспектор роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області капрал поліції Андрєєв Д.М. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП. Розгляд справи проводився ним з дотриманням вимог КУпАП. Окрім того вказав, що ним не було зафіксовано на бодікамеру ВК-0195 порушення позивачем Правил дорожнього руху, оскільки бодікамера не спрацювала, а відеозапис вже розпочався з моменту зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.
Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення представником відповідача 03 червня 2020 року. Про причини неявки суд не повідомив. У поданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 квітня 2020 року поліцейським роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Андрєєвим Д.М. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2460929 відносно позивача.
Як зазначено у оскаржуваній постанові 29 квітня 2020 року о 14:47:51, в м. Рівне по вул. Гурія Бухала, буд. 9, позивач керував транспортним засобом «BMW 530D», номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. в Правил дорожнього руху - порушив правила користування ременями безпеки.
Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 гривні.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3. в Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом позивач свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП не визнає.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачі суду не надали, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростували.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського ВК-0195, про який зазначено в оскаржуваній постанові, так який був долучений до відзиву відповідача, не встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом «BMW 530D», номерний знак НОМЕР_1 , 29 квітня 2020 року о 14:47:51, в м. Рівне по вул. Гурія Бухала, буд. 9, був не пристебнутий ременем безпеки. Вказаний відеозапис розпочинається з моменту зупинки транспортного засобу, яким керував позивач. І як пояснив в судовому засіданні відповідач факт порушення позивачем Правил дорожнього руху ним не було зафіксовано через не включення його нагрудної камери ВК-0195.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не порушував Правил дорожнього руху, протилежного суду не доведено.
Отже, з огляду на те, що докази на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, відповідачами не подані, в матеріалах справи відсутні, враховуючи, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання і мають можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 2. 3 в ПДР України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2460929 від 29 квітня 2020 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а відтак позов слід задовольнити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судових витрат у розмірі 420 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області капрала поліції Андрєєва Дмитра Миколайовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАК № 2460929 від 29 квітня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2460929 від 29 квітня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до п. 15. 5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147 VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - поліцейський управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції першого батальйону, першої роти капрал поліції Андрєєв Дмитро Миколайович, місцезнаходження: вул. С.Бандери, 14-а, м. Рівне.
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складене 23 червня 2020 року.
Суддя О.О. Першко