Справа № 567/641/20
23.06.2020 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
представника лікувального закладу ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву голови спец. ЛК КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
в Острозький районний суд Рівненської області із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 звернулася голова спец. ЛК КП "Острозька ОПЛ".
Свою заяву обґрунтовує тим, що в процесі лікування в стані психічного здоров'я ОСОБА_6 не настали такі зміни, які дають змогу вважати, що в даний час відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру і тому відносно нього необхідно продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримав та пояснив, що ОСОБА_6 знаходиться на примусовому лікуванні в КП "Острозька ОПЛ" Рівненської обласної ради у відділенні зі звичайним наглядом з 30.01.2018 року. В процесі лікування не настало таких змін в стані психічного здоров'я ОСОБА_6 , які дають змогу вважати, що на даний час відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру і тому надання психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо нього необхідно продовжити.
Вказує, що за своїм психічним станом здоров'я ОСОБА_6 участі в судовому засіданні приймати не може, на підтвердження чого надав висновок огляду ЛКК №211 від 23.06.2020.
Заслухавши в судовому засіданні представника закладу охорони здоров'я, прокурора, захисника, які заяву підтримали, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 14.10.2009 щодо ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачені ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Ухвалою Крансногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, застосовані щодо ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру було змінено на примусове лікування у психіатричному закладі із посиленим наглядом.
Згідно ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.12.2017 року щодо ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно ухвал Острозького районного суду від 04.07.2018 року, 31.01.2019, 02.07.2019, 26.12.2019 щодо ОСОБА_6 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №3 від 04.06.2020, ОСОБА_6 страждає шизофренією, параноїдної форми, безперервний перебіг, змішаний дефект. В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів не спостерігається достатня стабілізація психічного стану ОСОБА_6 . ОСОБА_6 фомальному контакту доступний, наявність маячних та слухових галюцинацій заперечує, хворим себе не рахує, не розуміє важкості скоєного. Враховуючи психічний стан хворого, знижену критику до свого стану та скоєного правопорушення, лікувальна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа "Анатолій Руденко проти України") від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися "психічно хворою" та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Зазначене вище передбачено і ч.2 ст.95 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що в процесі лікування, реабілітаційних заходів не наступили зміни в стані здоров'я ОСОБА_6 , які дають змогу вважати, що на даний час відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Беручи до уваги, що ОСОБА_6 страждає психічним захворюванням та на даний час потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру, а саме госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 не відпала, то таке лікування йому слід продовжити.
На підставі ст. 95 КК України, керуючись ст. 514, 537, 539 КПК України, суд
заяву голови спец. ЛК КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 задоволити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 6 місяців.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1