№566/645/20
22 червня 2020 року Млинівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області угоду про примирення від 19 червня 2020 року укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні№12020180160000176, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Довгошиї, Млинівського району Рівненської області, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, не працюючу, одружену, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_8 , 07 квітня 2020 року, о 23.30 год., перебуваючи в господарстві ОСОБА_9 , що в АДРЕСА_2 , де вирішила вчинити крадіжку.
Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу, знаходячись на подвір'ї господарства ОСОБА_9 , вирішила вчинити крадіжку мобільного телефону марки "HUAWEI Y6", який випав із карману куртки ОСОБА_6 під час бійки із ОСОБА_10 за межами господарства ОСОБА_9 . Переконавшись, що власник мобільного телефону ОСОБА_6 , а також інші особи не помітять її протиправних дій, з корисливих мотивів, підійшла до місця, де відбувалася бійка, звідки, умисно, таємно, викрала мобільний телефон марки "HUAWEI Y6" вартістю 2683,56 грн. Після чого, мобільний телефон поклала до кишені та виключила його, яким в подальшому розпорядилася на власний розсуд, продавши ОСОБА_11 .
Дії обвинуваченої ОСОБА_8 , правильно кваліфіковано як умисні, що виразились у таємному викраденні чужого майна, тобто за ч.1 ст.185 КК України.
19 червня 2020 року, до початку підготовчого судового засідання, потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 на підставі ст.473 КПК України уклали угоду про примирення згідно якої сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_8 за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні повністю визнав себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, у вчиненому щиро розкаялася.
В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 підтримали угоду про примирення.
Заслухавши думку сторін підготовчого судового засідання, прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 1202018016000176, прийшов до висновку, що угода про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 від 19 червня 2020 року суд є добровільною.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або про відмову в затвердженні угоди та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
У відповідності до ч.ч.1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Санкція ч.1 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
У відповідності до вимог ст.471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Частиною 1 ст.473 КПК України передбачено, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
1) для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
2) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Як потерпілий ОСОБА_6 , так і обвинувачена ОСОБА_5 , розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 та ст. 474 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 розуміє характер обвинувачення та вид покарання, яке буде йому призначене у разі затвердження угоди.
У відповідності до ч.2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Частинами 6-7 ст.474 КПК України передбачено, що суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Угода про примирення між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 відповідає вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, та не порушує права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження або інших осіб.
Покарання визначене обвинуваченій ОСОБА_5 в угоді про примирення від 19 червня 2020 року відповідає вимогам Кримінального кодексу України.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_8 судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про примирення, укладеної 19 червня 2019 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 19 травня 2020 року речовим доказом визнано мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» та зарядний пристрій до нього, який повернуто потерпілому ОСОБА_6 .
(а. с. 28 к/п №12020180160000176)
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
В ході досудового розслідування було проведено судову товарознавчу експертизу, що об'єктивно підтверджується довідкою про витрати, зокрема довідкою про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №3.2.-609/20 від 25 травня 2020 року в сумі 326,90 гривень.
(а.с.41 к/п №12020180160000176)
НА ПІДСТАВІ НАВЕДЕНОГО,
КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 374, 368, 370,473-476, 394 КПК УКРАЇНИ,
СУД, -
Угоду про примирення від 19 червня 2020 року укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_12 у кримінальному провадженні№12020180160000176, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 травня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - затвердити.
ОСОБА_13 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» та зарядний пристрій до нього, який повернуто потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №3.2.-609/20 від 25 травня 2020 року в сумі 326,90 (триста двадцять шість гривень) 90 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Млинівського райсуду ОСОБА_1