Справа №766/9022/20
н/п 1-кп/766/2666/20
про закриття кримінального провадження
22.06.2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона клопотання прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017230000000044 від 22.02.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, -
Прокурор відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України із клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017230000000044 від 22.02.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України по факту шахрайського заволодіння грошовими коштами в сумі 2300 доларів США та 29000 гривень, належних ОСОБА_4 , у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що передбачено ст. 49 КК України, а також не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з клопотанням проводити судовий розгляд за його відсутності, заперечив проти закриття кримінального провадження. З огляду на викладене, за відсутності заборон на розгляд клопотання за відсутності потерпілої особи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності останнього.
Так, потерпілим суду було надано письмові пояснення з приводу клопотання прокурора про закриття кримінального провадження. В обґрунтування заперечень ОСОБА_4 було зазначено, що метою Прокурора є прикриття бездіяльності у вказаному кримінальному провадженні, розслідування якого фактично не відбувалось. Вважає, що безпідставним є твердження прокурора про неможливість проведення досудового розслідування, оскільки строки останнього не співвідносяться із строками давності, визначеними в ст. 49 КК України, а є спеціальними і визначені лише КПК України. Наявність п. 3-1 ст. 284 КПК України не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження. В даному випадку всіх можливих та необхідних слідчих дій, які зазначені у наданих вказівках не виконано.
Суд, заслухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання з підстав викладених в ньому, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
17.10.2019 р. набрав чинності Закон України №187-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 р., який запровадив зміни до порядку здійснення кримінального провадження та його закриття, а саме у ст. 284 КПК України. Так відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстав, передбачених п. 3-1 частини першої цієї статті, тобто якщо не встановлено особу, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Отже з наведеного вбачається, що Закон України №187-ХІ від 04.10.2019 р. забезпечує приведення національного законодавства до практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав свою позицію щодо проведення ефективного офіційного розслідування та дотримання розумних строків розслідування, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод громадян, що також відповідає вимогам ст. 28 КПК України, а саме зазначеною нормою встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Закриття кримінального провадження у разі не встановлення винної у вчиненні кримінального правопорушення особи протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється судом за клопотанням прокурора (абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України).
Так, з досліджених судом матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.
Відповідно до ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2017 р. зобов'язано відповідальну особу прокуратури Херсонської області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 24.11.2016 р.
На підставі ухвали суду 23.02.2017 р. зареєстровано відповідні відомості в ЄРДР за №42017230000000044, про що свідчить витяг від 24.02.2017 р. з попередньою кваліфікацією протиправних дій за ч. 2 ст. 190 КК України.
В рамках проведення досудового розслідування проведено наступні слідчі дії: допит потерпілого ОСОБА_4 , допит свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; отримано дозвіл на тимчасовий доступ речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, на підставі якого отримано відомості про надані телекомунікаційні послуги.
Враховуючи викладене, суд не може погодитись з позицією потерпілого, що під час досудового розслідування не проводились жодні слідчі дії, що спростовується матеріалами кримінального провадження, крім того проведення та зміст останніх узгоджується як з вказівками процесуального керівника в даному кримінальному провадженні від 20.06.2018 р. №04/2/4-1144-17 (інших вказівок матеріали кримінального провадження не містять), так і співвідносяться зі змістом показань самого потерпілого під час досудового розслідування.
Не може прийняти до уваги суд і позицію потерпілого в тій частині, що Прокурор, подаючи клопотання про закриття кримінального провадження, безпідставно послався на неможливість проведення досудового розслідування у зв?язку зі спливом строків останнього, оскільки закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 2 ст. 284 КПК України пов'язано із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених ст. 49 КК України, про що і зазначено Прокурором в своєму клопотанні без посилання на закінчення строків проведення досудового розслідування.
В той же час не зважаючи на проведення ряду слідчих дій, ініційованих як потерпілим, так і Прокурором, що вбачається зі змісту вищезазначених вказівок та постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 23.01.2019 р., під час проведення досудового розслідування особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення встановити не вдалось, повідомлення про підозру не оголошувалось.
Оцінюючи зауваження потерпілого про те, що відомості до ЄРДР внесено безпосередньо щодо ОСОБА_6 , що робить безпідставним твердження Прокурора про невстановлення особи винного, суд враховує наступне. Саме повідомлення про підозру, яке здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України), є первинною констатацією факту встановлення особи винної у вчиненні кримінального правопорушення. Твердження потерпілої особи про вчиненні щодо неї протиправні дії, за відсутності повідомлення про підозру, не може бути розцінено як встановлення особи, винної у вчиненні протиправних дій.
Отже, враховуючи зміст та обсяг проведених слідчих дій в рамках даного кримінального провадження, вірним є висновок Прокурора про не встановлення особи, причетної до вчинення протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_4 .
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, що відповідно до положень ст. 12 КК України, свідчить про те, що даний злочин є злочином середньої тяжкості.
Таким чином судом встановлено, що злочин, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 190 КК України не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров'я особи або злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, а тому заборони визначені п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не вбачаються.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Згідно фабули вчинення злочину, викладеної у клопотанні та в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, подія мала місце в період з середини червня 2014 р. по середину липня 2014 р., а тому строки давності за вказаним вище діянням спливають, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України через п'ять років, тобто в липні 2019 р.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України підстав для звільнення від кримінальної відповідальності. Оскільки ж строки притягнення до кримінальної відповідальності минули, а особу, яка вчинила протиправні не встановлено, клопотання прокурора обґрунтоване і підлягає задоволенню на підставі ст. 49 КК України із закриттям даного кримінального провадження, що передбачено ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 369-372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017230000000044 від 22.02.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1