Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
02 грудня 2009 р. Справа № 2-а- 37717/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_3 про визнання висновку незаконним, зобов'язання вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, у якому просить: визнати незаконним висновок Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 22 січня 2009 р. за №6-04-2-16; зобов'язати Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зробити виправлення у записі акта про народження ОСОБА_1 -вказати національність його батька, ОСОБА_3, «українець», обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
14 січня 2009 р. громадянин ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив змінити його національність на «українець»та внести виправлення в запис акта про народження та відповідні зміни до свідоцтва про народження.
Відповідач висновком від 22 січня 2009 р. за № 6-04-02-16 позивачу відмовив, мотивував свій висновок тим, що відсутні підстави для внесення змін в актовий запис про народження.
Відповідач повідомив, що Указ Президента України від 31 грудня 1991 р. за № 24 «Про порядок змін громадянами України національності»втратив чинність, тому відділами реєстрації актів цивільного стану зміни національності громадянами не проводиться.
Позивач вважає, що висновок Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 22 січня 2009 р. № 6-04-02-16, є незаконним та підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 29 травня 1964 р. Ленінським р/б ЗАЦС міста Харкова у книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено запис № 671 та видано свідоцтво про народження.
В записі про народження батька було зроблено помилку, вказано національність батька позивача, ОСОБА_3 -«росіянин», національність якого українець.
В посвідченні про народження ОСОБА_3 (батька позивача) зазначено, що його мати за національністю «українка», у зв'язку з чим позивач вважає, що національністю його батька повинна бути національність «українець».
Згідно ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Позивач вважає себе українцем, сповідує християнську релігію, ходить до української церкви. Виховувався в дитинстві батьками в українських традиціях. В родині співали українські пісні, шанували українські традиції.
На думку позивача, відповідно до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», він має право відновити свою національність та звернувся до відповідача з проханням зробити виправлення у записі акту про народження -вказати національність батька «українець».
Згідно пункту 1 ч. 2 Розділу VII Прикінцевих положень Сімейного кодексу України, розділ V Кодексу про шлюб та сім'ю України «Акти громадянського стану»зберігають свою чинність у частині, що не суперечить цьому кодексу, до прийняття спеціального закону.
Згідно ст. 161 Кодексу про шлюб та сім'ю України, виправлення помилок i внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав i при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Позивач вважає себе українцем, в підтвердження цього, на його думку, є той факт, що матір його батька була за національністю українкою.
Згідно ст. 5 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», завданнями органів реєстрації актів громадянського стану є внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень.
Згідно ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Відповідач, на думку позивача, порушив ст. 161 Кодексу про шлюб та сім'ю України, при наявності достатніх підстав не виправив помилку у записі акта про народження позивача та не вказав у графі про національність батька «українець».
У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію надав суду заперечення проти адміністративного позову, з урахуванням яких просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі з наступних підстав.
14 січня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського відділу реєстрації актів державного стану із заявою про зміну національності на «українець»та внесення відповідних змін до свідоцтва про народження.
22 січня 2009 р. начальником Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції була надана відповідь, в якій повідомлялось про відсутність підстав для внесення змін в актовий запис про народження, у зв'язку з відсутністю компетенції в зміні національності громадянам відділами реєстрації актів цивільного стану.
Згідно діючого до 2000 року законодавства дані про національність батьків в актовому запису про народження та свідоцтві про народження дитини відділами РАЦС заповнювалися на підставі даних, зазначених в паспорті або паспортному документі батьків.
В свою чергу зміна національності провадилась відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажають змінити її відповідно до національності другого з батьків.
Таким чином, у разі наміру зміни національності саме ОСОБА_3 повинен був звернутися до відділу внутрішніх справ з заявою про зміну національності з «русский»на «українець».
На теперішній час зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31 грудня 1991 р. «Про порядок зміни громадянами України національності»втратив чинність, згідно з Указом Президента України від 27 січня 1999 р. № 70/99. Саме з цих підстав відповідачем за вирішенням даного питання ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до суду.
Стосовно вимоги визнати незаконним висновок Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 22 січня 2009 р. за №6-04-02-16, відповідач зазначає наступне.
Відповідь, надана начальником Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 22 січня 2009 р. № 6-04-02-16, є листом - відповіддю на заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2009 р., а не висновком, як це вказує позивач.
Відповідно до пункту 2.8 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 26 вересня 2002 р. № 86/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 10 грудня 2007 р. .№ 1227/5) на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін, доповнень до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому (додаток 2 до даного Положення).
У висновку зазначається, які документи заявником були надані та перевірені. Встановлюється наявність помилок та висловлюється думка керівника відділу реєстрації актів цивільного стану про задоволення прохання заявника або відмову в цьому із зазначенням підстав для внесення змін, доповнень до актового запису або із зазначенням причин відмови. Висновок підписується керівником відділу та скріплюється гербовою печаткою.
Пунктами 2.11, 2.12 вищезазначеного Положення встановлений вичерпний перелік випадків складання висновків відділом реєстрації актів цивільного стану та внесення змін, доповнень, виправлень в актові записи. Серед них, складання висновку, внесення змін в актові записи у разі вирішення питання про зміну національності не передбачено. Таким чином, зазначена відповідь не може бути визнана неправомірною та скасована.
Стосовно зобов'язання Комінтернівського відділу реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зробити виправлення у записі акта про народження ОСОБА_1 та вказати національність його батька, ОСОБА_3 «українець», відповідач зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 вищезазначеного Закону, на яку посилається позивач, передбачені завдання органів реєстрації актів громадянського стану, якими є: забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів громадянського стану; внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень; поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів; видача громадянам свідоцтв про реєстрацію; збереження архівного фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Цей перелік є вичерпним і не може бути розширений.
Виходячи з викладеного, відповідно до ст. 18 цього Закону та п. 4 Типового положення про відділ реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2002 р. за № 30/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції, відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення , а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
Таким чином, до компетенції органів реєстрації актів громадського стану не входить зміна національності громадян.
Крім того, позивач в свої позовній заяві обґрунтовує зміну національності шляхом виправлення помилки, у зв'язку з тим, що, на його думку, в записі було зроблено помилку , вказано національність батька позивача, ОСОБА_3 -«русский», хоча за національністю він є українцем.
Аналізуючи додані до позовної заяви документи, а саме свідоцтво про народження позивача, вбачається, що в ньому національність ОСОБА_3 вказується, як «русский».
При цьому, не додано підтверджень, які вказують на наявність саме помилки у свідоцтві про народження позивача, не надано висновку про доведеність факту наявності в акті громадського стану помилкового запису. Не надано доказів зміни національності ОСОБА_3 з «русского»на «українець».
Згідно із Законом України «Про органи реєстрації актів громадського стану», одним із завдань цих органів є внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень.
Порядок внесення змін, доповнень врегульовано розділом V Кодексу про шлюб та сім'ю, що зберігає свою чинність у частині, яка не суперечить Сімейному кодексу України, до прийняття спеціального закону, а також Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.
Так, законодавством визначене вичерпане коло осіб, які мають право звертатися із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану. Це особи, щодо яких було складено актові записи, батьки неповнолітніх (малолітніх), піклувальники неповнолітніх та опікуни малолітніх, опікуни недієздатних осіб, спадкоємці померлого за законом або заповітом.
Внесення змін до актових записів цивільного стану за заявою представника за довіреністю не дозволяється.
Позивачем не було надано до суду документів, які підтверджують його право звертатися із заявою про зміну національності свого батька ОСОБА_3
Відповідач вважає, що доводи викладені у позові є необґрунтованими та безпідставними.
Третя особа -ОСОБА_3 -у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов у повному обсязі та просили його задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
14 січня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського відділу РАЦС м. Харкова із заявою, в якій просив змінити його національність на «українець»та внести відповідні зміни до свідоцтва про народження.
22 січня 2009 р. Комінтернівським відділом РАЦС м. Харкова за № 6-04-02-16 було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для внесення змін про національність в актовий запис про народження, оскільки це не передбачено вимогами чинного законодавства.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1, виданого 29 травня 1964 р. Ленінським р/б ЗАЦС м. Харкова, у свідоцтві зазначено, що національність його батьків - «русские».
Згідно копії посвідки про народження ОСОБА_3 (батька ОСОБА_1), у посвідці зазначена національність батька ОСОБА_5 -«русский», а матері ОСОБА_6 -«українка».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень , та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків. Акти громадянського стану підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.
Статтею 5 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану»встановлені завдання органів реєстрації актів громадянського стану, а саме: забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів громадянського стану; внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень; поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів; видача громадянам свідоцтв про реєстрацію; збереження архівного фонду.
Відповідно до пункту 2.8 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 вересня 2002 р. № 86/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін, доповнень до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому. У висновку зазначається, які документи заявником були надані та перевірені. Встановлюється наявність помилок та висловлюється думка керівника відділу реєстрації актів цивільного стану про задоволення прохання заявника або відмову в цьому із зазначенням підстав для внесення змін, доповнень до актового запису або із зазначенням причин відмови. Висновок підписується керівником відділу та скріплюється гербовою печаткою.
Пунктами 2.11., 2.12. вищезазначеного Положення встановлений вичерпний перелік підстав для внесення змін, доповнень, виправлень в актові записи. Проте, в зазначеному переліку відсутня така підстава для внесення змін як зміна національності.
Згідно ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діючим законодавством не передбачено внесення органами РАЦС змін національності до свідоцтва про народження. Крім того, ОСОБА_1 своєю вимогою про зазначення іншої національності його батькові, замість «русский»- «українець», просить вирішити питання про зміну не тільки його національності, а й національності його батька, без згоди останнього, що суперечить положенням ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні».
На підставі вищевикладеного, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 5 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», ст. ст. 2, 4, 5, 7-14, 49, 71, 86, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанову в повному обсязі виготовлено 07 грудня 2009 р.
Суддя О.В. Присяжнюк