Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
23 грудня 2009 р. № 2-а- 39087/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Зінченко А.В.,
при секретарях -Король Д.О., Венглюк Т.В.
за участі представників сторін:
позивача -Кочнєва О.В,
відповідачів -Грязєва А.В, Білюк К.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області та сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за участі третьої особи ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області та сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області в якому, після уточнення позовних вимог, просить скасувати рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області №344/2009 від 08.05.2009р. про видворення та заборону в'їзду терміном на п'ять років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого 25.05.2009 р. в частині заборони виїзду терміном на п'ять років та визнати дії старшого інспектора сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Білюка К.Н. щодо вилучення паспорту 15.07.2009 року протиправними.
В судовому засіданні 27 листопада 2009 року позивач відкликав позовні вимоги щодо визнання дій старшого інспектора сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Білюка К.Н. щодо вилучення паспорту 15.07.2009 року протиправними і ухвалою суду вони були залишені без розгляду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що гр.ОСОБА_2., власниця квартири, яка є місцем тимчасової реєстрації позивача, не надала до органів внутрішніх справ письмове звернення про згоду про мешкання ОСОБА_1., а також документ, підтверджуючий його право проживати на площі, яка належить ОСОБА_2., передбачені п.п. 9.1 Наказу МВС України №1456 від 01.12.2003 р. (зареєстрований в Мінюсті 18.12.2003р. за №1180/8501) «Про затвердження Інструкції про порядок подовження строку перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства». Згідно абз. 5 п.4 вказаного Наказу саме приймаюча сторона згідно вимогам законодавства несе відповідальність за своєчасне оформлення документів на право перебування (у тому числі і подовження строків перебування) іноземців та без осіб без громадянства.
Не дивлячись на неодноразові усні звернення до гр. ОСОБА_2., вона вищевказані документи не оформила та у органи внутрішніх справ не звернулась.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти задоволення адміністративного позову та просили відмовити, посилаючись на те, що рішення УСГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 08.05.2008 р. про видворення та заборону в'їзду терміном на п'ять років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийнято відповідно до діючого законодавства.
В судове засідання третя особа по справі ОСОБА_2 не прибула, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, а тому суд приходить висновку про розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, та представника сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.
Громадянин Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув вперше на Україну 29.04.2006 року через КПП «Червона Могила»в гості до родичів. Потім неодноразово виїжджав та в'їжджав на територію України.
В останнє прибув 12.09.2008 року через КПП «Козача Лопань»у приватних справах. Після закінчення терміну перебування звернувся до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області та отримав реєстрацію № 6838 терміном дії до 10.03.2009 року. Місцем тимчасової реєстрації якого є квартира, яка належить гр. ОСОБА_2. за адресою АДРЕСА_1
Після закінчення строку дії реєстрації з країни не виїхав та до органів внутрішніх справ для продовження терміну перебування в Україні не звертався.
Позивач підстав для отримання громадянства України не має. З питань отримання статусу біженця до відділу національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації не звертався.
06.05.2009 року біля будинку №7 по вул. Родніковій в м.Харкові співробітниками СГІРФО Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області позивач був затриманий за нелегальне перебування на території України. Відносно нього був складений адмінпротокол ХА №003510. І відповідно до діючого законодавства ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 203 КУпАП.
Також ОСОБА_1 був перевірений за обліками органів внутрішніх справ України, та було встановлено, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває.
08.05.2009 року Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області було винесено рішення №344/2009 від 08.05.2009р. про видворення та заборону в'їзду терміном на п'ять років громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженого 25.05.2009 р. в частині заборони виїзду терміном на п'ять років.
Дані обставини не заперечуються сторонами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України „Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995 р. та ч. 3 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Під поняттям „видворення” розуміється прийняття відповідним органом рішення, що певний громадянин іноземної держави повинен залишити територію України з добровільним виконанням вказаного рішення або з примусовим його видворенням за рішенням суду. Щодо добровільного порядку залишення іноземцями території України, то він полягає в тому, що іноземець, стосовно якого компетентним органом винесена постанова про видворення за межі України, зобов'язаний покинути територію України в строк, зазначений в постанові про видворення, але не пізніше ніж через 30 днів після її прийняття.
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, видворенню за межі України підлягають іноземці та особи без громадянства:1) які в минулому вчинили адміністративне правопорушення та виконали адміністративне стягнення; 2) які в минулому вчинили злочин і відбули призначене судом покарання, при цьому їх видворення необхідне для захисту прав, інтересів громадян України; 3) іноземці та особи без громадянства, які не допускали протиправної поведінки, але їхні дії суперечать інтересам охорони громадського порядку; 4) іноземці, які не допускали протиправної поведінки, але їхні дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України.
Крім зазначених підстав видворенню підлягають також особи за вчинення: порушення прикордонного режиму в пунктах пропуску через державний кордон; проживання без документів, що дають право на проживання; проживання за недійсними, підробленими документами; працевлаштування без відповідного дозволу; не додержання встановленого порядку реєстрації та пересування; ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування; порушення правил транзитного проїзду через територію України; незаконне перетинання державного кордону.
Згідно ч. 5 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Відповідача є законним та обґрунтованим, а позовні вимоги позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32 Закону України ”Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, статтями 2, 4, 8, 17, 71, 86, 94, 160 -163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області та сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, за участі третьої особи ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 28 грудня 2009 року.
Суддя А.В. Зінченко