Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"10" грудня 2009 р. № 2а- 42259/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., за участю секретаря судового засідання Добровольська М.С.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -Сухоставська Т.М., діє за дорученням від 27.01.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати постанову у справі про адмінправопорушення за № 371 від 19.03.2008р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адмінвіповідальності за ознаками статей 155 ч. 3, 168, 170 КУпАП, та постанову про накладення санкцій, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.09 було відкрито провадження в частині позовних вимог щодо скасування постанови про накладення санкцій, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в іншій частині позовних вимог позовну заяву було повернуто позивачу, у зв'язку з її не підсудністю цьому адміністративному суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, в обґрунтування яких зазначив наступне. 11.02.2008 року службовими особами відповідача на підставі направлення № 00243 від 11.02.2008р. була проведена перевірка додержання позивачем законодавства щодо захисту прав споживачів при реалізації продовольчих товарів через торгівельну точку - магазин «Ведмедик», що належить позивачеві, про що був складений відповідний акт. Представниками відповідача в порушення вимог чинного законодавства здійснену контрольну закупку, яку в подальшому було використано як відібраний зразок для дослідження якості продукції, про що складено акт за № 00003 від 11.02.2008р., чим порушено ряд вимог законодавства. На підставі акту перевірки була складена постанова № 23-172 від 19.03.2008р. про накладення санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за що на позивача накладено штраф у розмірі 1464,16 грн. Вказану постанову позивач вважає незаконною.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на наступне. 11.02.2008р. згідно тематичного плану роботи на І квартал 2008р. була проведена перевірка магазину ФОП ОСОБА_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання діючого законодавства у сфері захисту прав споживачів на підставі повідомлення від 29.01.2008р. на проведення перевірки, яке ФОП ОСОБА_1 було отримано особисто позивачем 02.02.2008р. Перевіркою встановлені ряд порушень чинного законодавстві у сфері захисту прав споживачів, за що до позивача були застосовані фінансові санкції. Порушень при проведенні перевірки працівниками відповідача та винесенні рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем здійснено не було.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Наказом Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 17.12.2007р. за № 139 затверджено Плани перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2008р. (а.с. 79). Відповідно до затвердженого Плану проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на І квартал 2008 р., у вказаний період підлягала перевірці ФОП ОСОБА_1, що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів на підставі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» було видано Направлення на проведення перевірки від 11.02.2008р. за № 00243 (а.с. 56).
Повідомленням про проведення перевірки № 00152 від 29.01.2008р. (а.с. 67), яке ФОП ОСОБА_1 отримала 02.02.2008р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 65), позивач була повідомлена про факт проведення за місцем її господарювання перевірки з 11.02.2008р. по 15.02.2008р. з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.
З дослідженої в судовому засіданні копії журналу реєстрації перевірок, встановлено, що попередня перевірка позивача відповідачем була здійснена у 2007 році. (а.с. 28-29)
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено позивачем, представників відповідача було допущено до проведення планової перевірки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що перевірку позивача було призначено в межах повноважень відповідача та в порядку, встановленому діючим законодавством.
За результатами перевірки магазину «Ведмедик», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1, був складений Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.02.2008р. за № 00239 (а.с. 68-69) з таблицею 1 - додатком до Акту від 11.02.2008р. за № 00239 (а.с. 105-106). Перевіркою встановлені наступні наступне: при контрольно-вибірковій перевірці якості товарів, що реалізуються в підприємстві встановлено, що в порушення п. 14 Наказу МЕпЄУ України від 11.07.2003р. № 185 «Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами» до обігу продукції введені товари із закінченням термінів придатності (таблиця № 00126 п.п. 1, З, 4, 5). В порушення п. 13 вищевказаних правил, ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» в підприємстві реалізуються товари з незадовільним маркуванням, що не відповідає вимогам нормативних документів п.п. 6, 7, 9 - на товарах відсутнє будь-яке маркування передбачене вищевказаним законодавством України. На товари вказані в таблиці акту № 00126 (п.п. 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10) за винятком п. 2 на час перевірки не надані документи, що підтверджують належну якість товарів. Для лабораторних досліджень у відповідності ГОСТу 26668 відібраний зразок кондитерського виробу перекладенцю «Медовий» для мікробіологічного дослідження - акт відбору № 00003 від 11.02.2008р. Вищевказаний зразок «Перекладення «Медового» був відпущений у контрольній покупці ФО-П ОСОБА_1 і особисто упакований нею. Упаковка з кондитерським виробом не розпечатувалась. Для проведення перевірки торговий процес не призупинявся. Огляд товарів здійснювався у торгівельній залі, за торгові прилавки спеціалісти Головного управління допущені не були. (а.с. 68-69).
Вказаний акт перевірки позивачем було підписано без заперечень. (а.с. 69)
Під час проведення перевірки було прийнято Рішення про відбір зразків № 3 від 11.02.2008р. у кількості 1 зразку кондитерських виробів (а.с. 60).
Відповідно до Акту відбору зразків № 00003 від 11.02.2008р., головними спеціалістами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів 11.02.2008р. був здійснений відбір перекладенцю «Медового» масою 0.266кг загальною вартістю 6.35 грн. (а.с. 59). По відібранню зразку для дослідження у ФОП ОСОБА_1 претензій щодо його відбору не було, що підтверджується її підписом на Акті та встановлено цілісність пакування та зберігання/транспортування зразку при температурі, вказаній на маркуванні (а.с. 59).
Протоколом випробувань ДП «Харківський центр з проблем захисту прав споживачів» № 203/Б від 18.02.2008р. встановлено, що зразок № 203/Б - перекладенець «Медовий» ваговий, дата виготовлення - 09.02.2008р. (контрольна покупка, відпущена ФО-П ОСОБА_1, упаковка не порушена) - за випробуваними мікробіологічними показниками не відповідає вимогам СОУ 158-37-00032744-001:2005 за завищеною кількістю МАФАМ в 1.0г продукту та наявністю БГКП в 0,01г продукту (а.с. 61), з результатами аналізу зразку ФОП ОСОБА_1 була ознайомлена 19.03.2008р., що підтверджується її підписом на протоколі випробувань (а.с. 61).
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку суми штрафних санкцій, акту перевірки та протоколу випробувань, судом встановлено, що за результатами перевірки позивача було встановлені наступні порушення:
- реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (пункт 2 Закону), позиції 6, 7, 9 таблиці № 00126, сума штрафу складає - 170 грн.;
- реалізація продукції, на яку відсутні номери сертифіката відповідності (пункт 3 Закону), позиція 2 таблиці 1 № 00126, сума штрафу складає - 170 грн.;
- реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я споживачів (пункт 4 Закону), позиція 2 таблиці 1 № 00126, сума штрафу складає - 850 грн.;
- реалізація товару, строк придатності якого минув (пункт 10 Закону) позиції 1, 3, 4, 5 таблиці 1 № 00126, сума штрафу складає - 274 грн. 16 коп. (а.с. 20, 159)
Постановою Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення санкцій, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.03.2008р. за № 23-172 на підставі Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.02.2008р. за № 00239 на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1464.16грн. (а.с. 62).
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії представників Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів при проведенні перевірки, відбору зразків та винесені постанови про застосування економічних санкцій з позиції ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що економічні санкції у розмірі 1464.16грн. до ФОП ОСОБА_1 були застосовні за:
1. реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (пункт 2 Закону), позиції 6, 7, 9 таблиці № 00126 - реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів по маркуванню - відсутні будь-які маркувальні реквізити, що характеризують даний вид продукції.
В судовому засіданні встановлено, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_3, що в приміщенні магазину були відсутні маркувальні реквізити на голубцях морожених вагових, перці фаршированому мороженому, маслі вершковому «Фермерське» вагове.
В судовому засіданні позивач підтвердила той факт, що на вказаному товарі маркувальні реквізити були відсутні, вказані реквізити містилися лише на пакувальних коробках, в яких придбавалися в товари. Позивачем в судовому засіданні було підтверджено, що коробки, на яких містилися маркувальні реквізити в торговій залі не знаходилися, під час перевірки надані не були.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання). Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Позивачем не надано жодного доказу на спростування встановленого
відповідачем порушення.
Такими чином, суд приходить до висновку, що позивачем в порушення вимог
діючого законодавства не було розміщено при продажу товарів не забезпечено наявність у доступному для споживачів місці інформації про вказані товари, не забезпечено наявність маркувальних реквізитів на товарах, що знаходилися на реалізації.
2. відсутність належного сертифікату відповідності на консерви рибні «Печінка тріски натуральна».
В судовому засіданні встановлено, що консерви рибні «Печінка тріски натуральна»
були сертифіковані сертифікатом іншого виду продукції. Так, відповідно до надано позивачем сертифікату відповідності на консерви рибні «Печінка тріски натуральна» 115 г.*4 його номер становив UA1.094.X033418-07. (а.с. 108)
Перевірка вказаного сертифікату за реєстром УкрСЕПРО показала, що наданий позивачем сертифікат відповідності виданий щодо Консерви «Печінка тріски натуральна В&К» - 32208 жест, банок по 240 г. (а.с. 107) Тоді як, на реалізації у позивача знаходилися консерви рибні «Печінка тріски натуральна» 115 г., тобто інші, що не відповідають пред'явленому сертифікату відповідності.
Відповідно до п. 26.32 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.02.05 № 28 обов'язковій сертифікації в Україні підлягають консерви та пресерви рибні, риборослинні та з морепродуктів, у т. ч. ікра.
Згідно з п. 3 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідальність передбачена за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено порушення позивачем вимоги реалізації продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, здійснювалася реалізація без наявності належного сертифіката відповідності.
3. реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;
Згідно з п.п. 2-8 Порядку відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215 "Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», відбір зразків товарів проводиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України (далі - нормативні документи). Відбір зразків товарів для перевірки їх якості проводиться службовою особою Держстандарту та його територіальних органів, його органів у Автономній Республікці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - службова особа), яка має відповідне посвідчення у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, при можливості, представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється, і оформляється актом відбору зразків (проб) товарів. Форма акта відбору зразків (проб) товарів затверджується Держстандартом. В акті зазначається кількість відібраних зразків товарів (за масою, мірою, об'ємом), для якого виду досліджень вони відібрані та за якими показниками проводитиметься їх дослідження, а також робиться запис про заборону реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки (крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 5 цього Порядку), до отримання результатів дослідження. Акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товару, а також продавцем (виконавцем) і представником суб'єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки. Перший примірник залишається у службової особи, другий - додається до відібраних зразків товару, третій - залишається у продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарської діяльності. Продавець (виконавець), представник суб'єкта господарської діяльності мають право під час підписання акта письмово оформити свою незгоду з результатами перевірки і дати відповідні пояснення. У разі відмови продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарської діяльності підписати акт службова особа, яка проводила відбір зразків товару, робить запис в акті про те, що зазначені особи ознайомлені із змістом акта і від його підписання відмовилися. Кількість зразків товарів (за масою, мірою, об'ємом), що відбираються для проведення дослідження, визначається відповідними нормативними документами на аналогічні вітчизняні товари. Відібрані зразки товарів упаковуються на місці відбору у присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки, і опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії чи іншої відповідної установи для дослідження. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків товарів не повинні погіршувати їх якість. За збереження і своєчасність доставки зразків товарів для дослідження відповідає службова особа, що їх відбирала. Дослідження відібраних зразків товарів здійснюється в лабораторіях чи відповідних установах, що входять до сфери управління Держстандарту, а також в лабораторіях підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Судом встановлено, що відповідачем на підставі рішення про відбір зразків № 3 від 11.02.08 було здійснено відбір зразку перекладенця «Медовий» в кількості 0,266 кг. для проведення мікробіологічного дослідження, про що складено акт № 00003 від 11.02.08. (а.с. 59-60)
Відповідно до протоколу випробувань № 203/Б від 18.02.08 судом встановлено, що за результатами проведеного мікробіологічного дослідження зразку перекладенця «Медовий» виявлено завищену кількість МАФАМ та наявність БГКП, що не відповідає вимогам СОУ 158-37-00032744-001:2005. (а.с. 61)
Такими чином, судом встановлено, що товар - перекладенець «Медовий», що знаходився на реалізації у позивача, не відповідав вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я.
Посилання позивача на порушення відповідачем порядку відбору зразків продукції для дослідження судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Судом встановлено, підтверджено показаннями свідка ОСОБА_3, що відбір зразку для мікробіологічного дослідження здійснювався відповідно до ДСТУ 26668-85 «Продукти харчові та смакові» (методи відбору проб для мікробіологічних аналізів), відповідно до яких відбір проб від кускової продукції здійснюється таким чином: - відрізають чи вирізають частину продукту ножем, пробу упаковують в пакети з полімерних матеріалів. Відібрану пробу маркують етикетками з вказанням найменування продукту, дати відбору проб, підписами осіб, відбиравших пробу. Пробу транспортують при t = 5С. Позивачем в судовому засіданні підтверджено, що перекладенець «Медовий», який було придбано уповноваженими представниками відповідача, було відрізано ножем та упаковано у поліетиленовий пакет, вказане також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_5
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було здійснено відбір зразків продукції для дослідження у відповідності до вимог Порядку відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215 "Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» та ДСТУ 26668-85 «Продукти харчові та смакові» (методи відбору проб для мікробіологічних аналізів).
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції» від 31.10.07 № 1280, суд вважає необґрунтованим. Спеціальними нормами, які визначають основні вимоги до відбору у суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зразків або проб товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів є Порядок відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215 "Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». Саме цей нормативний акт підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
4. реалізація продукції, строк придатності якої минув.
В судовому засіданні встановлено, що під час перевірки в магазині, що належить позивачу було виявлено товари, строк придатності яких минув. Так, встановлено, що торт «Наполеон» (дата виготовлення 07.02.08, кінцевий термін придатності 72 год.), зрази м'ясні з цибулею та грибами (дата виготовлення 24.09.07, термін зберігання 3 місяці), голубці фасовані (дата виготовлення 27.09.07, термін зберігання 3 місяці), фрикадельки супові фасовані (дата виготовлення 25.09.07, термін придатності 3 місяці) станом на дату проведення перевірки 11 лютого 2008 року перебували на реалізації у позивача із закінченням терміну придатності. (а.с. 57)
Пунктом 3 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
Зазначені положення містяться також у п. 17 Правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 833 від 15.06.2006 р., згідно якого забороняються продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
Посилання позивача на той факт, що вказані товари не реалізовувалися, суд не бере до уваги з огляду на наступне. В судовому засіданні позивачем підтверджено, що вказані товари знаходилися в торгівельній залі в морозильній ларі. Враховуючи, що товари з вичерпаним терміном придатності на момент проведення перевірки знаходилися в торговельній залі, споживачі об'єктивно мали можливість придбати вказані товари, мали доступ до вказаних товарів, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги діючого законодавства про захист прав споживачів.
Суд критично ставиться до наданих позивачем копій актів списання товарів з вичерпаним терміном придатності (а.с. 93-94), оскільки вказані акти не були надані уповноваженим представникам відповідача на час проведення перевірки, а товари, які відображені у вказаних актах знаходилися в торгівельній залі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відповідність прийнятої відповідачем постанови № 23-172 від 19.03.2008р. про накладення санкцій, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», вимогам діючого законодавства та дійсними обставинам справи.
Судом встановлено, що оскаржувана постанови про накладення санкцій, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів” була винесена 19.03.2008р., з якою позивач був ознайомлений у день її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх прав у день винесення оскаржуваної постанови, тобто 19.03.2008р., представник відповідача в судовому засіданні наполягав на застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності, у зв'язку з пропуском якого позивачеві в позові відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд приходить до висновку, що норми ч. 1 ст. 100 КАС України можливо застосувати лише щодо позовних вимог, які підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Представником відповідача в судовому засіданні доведено правомірність дій працівників відповідача, здійснених під час перевірки ФОП ОСОБА_1 та відповідність оскаржуваної постанови про накладення санкцій, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів”, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991р. за № 1023-XII, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 215 "Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 71, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови - відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 15.12.2009 року.
Суддя Волкова Л.М.