Справа № 642/615/18 Головуючий суддя І інстанції Євтіфієв В. М.
Провадження № 22-ц/818/2889/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія:поданняВДВС
17 червня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря : Семикрас О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східно міжрегіонального управління міністерства юстиції Білової Христини Борисівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Євтіфієва В.М., у цивільній справі № 642/615/18, провадження № 6/642/12/20 за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон,
встановив:
15 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон.
Заява мотивована тим, що 14 серпня 2019 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа громадянина України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених постановою №00201099, виданою 10.05.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області з ФОП ОСОБА_1 , за якою стягнуто адміністративно- господарський штраф у сумі 340,00 грн.; наказом № 922/1400/17, виданим 19.06.2017 року Господарським судом Харківської області з ФОП ОСОБА_1 , за яким стягнуто на користь ТОВ «Автокард» суму основного боргу в розмірі 91777, 59 грн., пеню у розмірі 116, 57 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1600, 00 грн.; постановою № 049624, виданою 24.09.2017 року УПП у місті Житомирі, за якою стягнуто з ОСОБА_1 штраф у розмірі 850, 00 грн.; наказом №922/502/18, виданим 27.04.2018 року Господарським судом Харківської області, за яким з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Шаг» стягнуто суму основного боргу у розмірі 85691, 00 грн., суму пені за подвійною ставкою НБУ 11883, 77 грн., суму інфляції 17159, 96 грн., 20% штрафу у розмірі 9828, 40 грн., 3 % річних у розмірі 3437, 00 грн., що разом складає 128 000, 13 грн.; постановою ЕАВ №584319, виданою 08.09.2018 року УПП у Полтавській області, за якою з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави штраф у розмірі 510 грн.; постановою АХ 0201098, виданою 10.05.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області, якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто на користь державного бюджету України штраф у розмірі 680 грн.; постановою №462684, виданою 14.06.2019 року СРПП №3 Демидівського ВП, якою за адміністративне правопорушення з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави штраф у розмірі 850 грн.; постановою ЕАВ 1063557, виданою 13.04.2019 року УПП в Харківській області, якою з ОСОБА_1 стягнуто штраф у сумі 680 грн. на користь держави за адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що ним надавались пояснення державному виконавцю про те, що рішення суду виконувати буде, від вказаного не ухиляється.
Вказав, що про наявність вказаної ухвали від 14 серпня 2019 року заявнику стало відомо при перетинанні кордону України в якості водія вантажного автомобіля SCANIA АН НОМЕР_1 у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором від 02 грудня 2019 року при перевезенні вантажу з міста Олександрія Кіровоградської області України до міста Ерденет Монголії, бо у відношенні заявника інспектором прикордонного контролю було винесено рішення від 30 грудня 2019 року про відмову у перетинанні державного кордону України. В зазначеному рішенні має місце посилання на ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2019 року в якості підстави для заборони мого виїзду з території України.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просив суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон, задоволено.
Скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон застосоване на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року.
В апеляційній скарзі старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східно міжрегіонального управління міністерства юстиції Білова Х.Б. просить ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала незаконна, необґрунтована, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвалу прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального прав.
Вказала, що оскаржуваною ухвалою суду ОСОБА_1 суд дозволив виїхати за межі України, проте боржник не виконував та не виконує судові рішення та рішення інших органів, продовжуючи працювати за межами України ОСОБА_1 продовжує працювати, не сплачуючи при цьому податки та не погашаючи свої борги.
Зазначила, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість по аліментам 11781,60 грн, з цієї суми за період з червня 2019 року по лютий 2020 року він сплатив лише 1550,00 грн, тобто лише 172,22 грн на місяць що є явно недостатнім, з урахуванням можливих доходів у вигляді пенсії у розмірі 2000,00 грн чи заробітної плати у розмірі 3359,26.
Вказала, що за наявною у виконавця інформації ОСОБА_1 не працює.
Зазначила, що суд не звернув уваги, що строк дії наданого ОСОБА_1 трудового договору закінчився 20.01.2020 року, та згідно з умовами договору він не може бути пролонгований, тобто на момент постановлення оскаржуваної ухвали жодного діючого договору не було.
Вказала, що суд першої інстанції не залучив до розгляду справи усіх заінтересованих осіб-стягувачів у виконавчому провадженні та розглянув справу без урахування їх думки.
Відзив на скаргу не надійшов.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення державного виконавця, боржника ОСОБА_1 , та його представника, за відсутності інших учасників справи, які відповідно до ст. 131 ЦПК України повідомлялись про судове засідання, що згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Скасовуючи обмеження на перетинання кордону суд першої інстанції виходив з того, що боржнику для погашення заборгованості необхідно виїжджати за кордон для заробітку.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до положень ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тобто, звертаючись до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник повинен довести факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу, у такі мірі, що втрачається необхідність для застосування такого заходу забезпечення, якщо втрачається справедливий баланс приватних інтересів боржника на свободу пересування та публічний інтерес, пов'язаний із гарантіями права кожного на розгляд справи судом у розумний строк, до якого входить також строк виконання остаточного рішення суду, що є елементом права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2019 року Ленінським районним судом м. Харкова було постановлено про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа громадянина України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених постановою №00201099, виданою 10.05.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області з ФОП ОСОБА_1 , за якою стягнуто адміністративно- господарський штраф у сумі 340,00 грн.; наказом № 922/1400/17, виданим 19.06.2017 року Господарським судом Харківської області з ФОП ОСОБА_1 , за яким стягнуто на користь ТОВ «Автокард» суму основного боргу в розмірі 91777, 59 грн., пеню у розмірі 116, 57 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1600, 00 грн.; постановою № 049624, виданою 24.09.2017 року УПП у місті Житомирі, за якою стягнуто з ОСОБА_1 штраф у розмірі 850, 00 грн.; наказом №922/502/18, виданим 27.04.2018 року Господарським судом Харківської області, за яким з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Шаг» стягнуто суму основного боргу у розмірі 85691, 00 грн., суму пені за подвійною ставкою НБУ 11883, 77 грн., суму інфляції 17159, 96 грн., 20% штрафу у розмірі 9828, 40 грн., 3 % річних у розмірі 3437, 00 грн., що разом складає 128 000, 13 грн.; постановою ЕАВ №584319, виданою 08.09.2018 року УПП у Полтавській області, за якою з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави штраф у розмірі 510 грн.; постановою АХ 0201098, виданою 10.05.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області, якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто на користь державного бюджету України штраф у розмірі 680 грн.; постановою №462684, виданою 14.06.2019 року СРПП №3 Демидівського ВП, якою за адміністративне правопорушення з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави штраф у розмірі 850 грн.; постановою ЕАВ 1063557, виданою 13.04.2019 року УПП в Харківській області, якою з ОСОБА_1 стягнуто штраф у сумі 680 грн. на користь держави за адміністративне правопорушення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.08.2019 на підставі подання Головного державного виконавця ОСОБА_2 Володимира Віталійовича було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , до виконання зобов'язань, присуджених за рішеннями судів, які перебувають на примусовому виконанні.
У відповідності до відомостей Пенсійного Фонду України, Державної фіскальної служби України інформація про боржника ОСОБА_1 відсутня.
Рішенням про відмову в перетинанні державного контролю України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 30.12.2019 року було відмовлено у перетинанні кордону боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати Україну, за винятком обмежень, встановлених законом.
Винятки з зазначеного права, гарантованого законом, передбачені ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно якої громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Суд першої інстанції скасовуючи судову заборону перетинання боржнику ОСОБА_1 послався на те, що боржник здійснює виїзд за кордон у зв'язку з виконанням трудової діяльності водія, про що свідчить договір та товарно-транспортні накладні, тобто в межах трудового договору.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд першої інстанції не надав належно оцінки тому факту, що відповідно до п.п.7.1,7.2 договору № 1 про надання послуг від 02 грудня 2019 року - строк його дії закінчився 20 січня 2020 року, і при цьому за його умовами даний договір не може бути пролонгований сторонами. Тобто на момент постановлення оскаржуваної ухвали вказаний договір припинив свою дію. При цьому всупереч передбаченому у ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуальному обов'язку боржник ОСОБА_1 не надав належних і допустимих письмових доказів на підтвердження того факту, що він працює водієм або надає транспортні послуги, що надає йому на день ухвалення оскаржуваного судового рішення можливість отримати дохід для сплати згаданого боргу, який перебуває на примусовому виконанні.
За відсутності доказів про інше, поведінка боржника, який не має обмежень для працевлаштування та інших поважних причин, що об'єктивно перешкоджають виконанню судових рішень, не свідчить, що після застосування до нього судом заходів обмеження у пересування за кордон, він працевлаштувався і почав ефективно повертати борги численним стягувачам. Сплачені боржником ОСОБА_1 , після 14 серпня 2019 року кошти в сумі 1490 грн. (а.с.29) не демонструють прогрес та позитивне відношення ОСОБА_1 до погашення боргу. Загальна заборгованість ОСОБА_1 , складає більше 200000,00 грн., зокрема по сплаті аліментів більше 10000,00 грн. Незначна за розміром сума сплати заборгованості на протязі п'яти місяців за відсутності для цього об'єктивних перешкод не свідчить про готовність ОСОБА_1 , добросовісно виконувати боргові зобов'язання, тому скасування судом першої інстанції обмежень не відповідає принципу пропорційності та не свідчить про наявність передбачених у ст. 411 ЦПК України підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Наведені у заяві ОСОБА_1 підстави для скасування тимчасового обмеження у його праві виїзду за межі України належним чином не доведені.
Таким чином, всупереч положень ст.ст. 89, 263 ЦПК України суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , за недоводеністю.
Відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують можливість скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого помилився із застосуванням згаданих норм матеріального права, з передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підстав оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон.
Керуючись ст.ст. 367,368, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східно міжрегіонального управління міністерства юстиції Білової Христини Борисівни - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 березня 2020 року - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у місті Харкові Східно міжрегіонального управління міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 41430678 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2102,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 червня 2020 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.