Справа №:646/727/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2461/20 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія : ст.309 КК України
09 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , який взяв захист своїх інтересів на себе, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 04 2020 року,-
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нефтекамськ, Республіки Башкортостан РФ, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого неофіційно на будівництві, маючого неповну середню освіту, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз: 05 12 2011 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 24 06 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році»,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Визначено, що строк відбуття покарання ОСОБА_7 слід рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи №3/3576се-19 від 28 12 2019 року у сумі 1256 грн. 08 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів в порядку ст.100 КПК України.
Як вбачається з вироку, 18 12 2019 року, приблизно о 17:00 год., ОСОБА_7 , знаходячись поблизу станції метро "Холодна гора" у м. Харкові, маючий злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, діючи умисно, повторно, використовуючи свій мобільний телефон, замовив у невстановленої особи та оплатив через термінал самообслуговування наркотичний засіб - «метадон» для особистого вживання. У подальшому, ОСОБА_7 на свій мобільний телефон отримав інформацію про те, що його замовлений ним наркотичний засіб зберігається у клумбі за адресою: м. Харків, вул. Грозненська, 44, біля під'їзду №3.
Прибувши за адресою: м. Харків, вул. Грозненська, 44, до під'їзду №3, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, знайшов у клумбі придбаний ним наркотичний засіб - метадон, який знаходився в полімерному згортку та ковпачку, та помістив його у кишеню своєї куртки.
В подальшому, 18 12 2019 в ході огляду місця події, який проводився у період часу з 20:00 по 20:20 годину, за адресою: м. Харків, вул. Грозненська, 44, у ОСОБА_7 виявлено та вилучено: ковпачок з полімерним згортком, всередині якого, згідно висновку експертизи матеріалів речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №3/3576се-19 від 28 12 2019 року, наркотичний засіб - метадон, масою 0,1265 г.
Таким чином, ОСОБА_7 , всупереч ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та ЗУ «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - метадон, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 05 2000 року.
Судом дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно (а.с.66-69).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання змінити: призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі та в порядку ч.1 ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з встановленням дворічного випробувального терміну.
Такі вимоги обґрунтував тим, що на його думку, у суду першої інстанції були підстави застосувати щодо нього положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Вказав, що з моменту його останньої судимості пройшло більше шести років, він має на утриманні неповнолітню доньку, а також зазначив, що лікарський засіб метадон на теперішній час він приймає на законних підставах за призначенням лікаря (а.с.76).
Позиції учасників судового апеляційного провадження.
Обвинувачений просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги у повному обсязі.
Прокурор заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Загальні засади призначення покарання, визначені в ст.65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Судом першої інстанції зазначених вимог закону дотримано.
Призначаючи обвинуваченому покарання, судом досліджено дані про його особу та встановлено, що ОСОБА_9 раніше судимий, також за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Згідно висновків досудової доповіді, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має середній рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становить високу небезпеку для суспільства.
При призначенні покарання ОСОБА_7 судом враховано ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Колегія суддів констатує, що ОСОБА_7 раніше засуджувався за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, відбував покарання та звільнений 24 06 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 році», однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
Враховуючи викладене, суд обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання, яке належить відбувати реально.
Доводи ОСОБА_7 , викладені в апеляційній скарзі, щодо наявності на утриманні неповнолітньої дитини та прийому метадону на законних підставах за призначенням лікаря - не свідчать про можливість застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з мотивів наведених вище.
Разом з тим, та обставина, що на утриманні ОСОБА_7 знаходиться неповнолітня дитина, існувала і на час скоєння злочину, однак не послужила стримуючим фактором при скоєнні протиправних дій.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час апеляційного розгляду не встановлено, а відтак вирок суду є законним та обґрунтованим.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423,424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 04 2020 року по справі щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4