Провадження № 22-ц/803/2957/20 Справа № 199/2718/19 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
17 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», АТ «ОТП Банк» та в подальшому ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 14 березня 2008 року був укладений кредитний договір № ML-302/069/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 49 089,00 доларів США строком до 14.03.2023. В подальшому 13.09.2009 та 28.04.2011 між сторонами були укладені додаткові договори до кредитного договору № ML-302/069/2008.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № РML-302/069/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., реєстровий № 3345. Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира, загальною площею 61,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві власності.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року по цивільній справі № 199/10647/14 стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-302/069/2008 від 14.03.2008 у сумі 563 134,19 грн та судові витрати у розмірі 5 481,00 грн, яке на теперішній час не виконано.
За таких обставин, позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-302/069/2008 від 14.03.2008, укладеного із ЗАТ «ОТП Банк» у сумі 568 615,19 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № РML-302/069/2008 від 14.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., реєстровий № 3345 - трикімнатну квартиру, загальною площею 61,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною за процедурою, яка передбачена Законом України «Про виконавче провадження», на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Передати в управління іпотекодержателю - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, загальною площею 61,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання права ТОВ «ОТП Факторинг Україна» примусового входу до предмета іпотеки, обладнання предмета іпотеки охоронними пристроями, заміни замків, а також укладення договорів про надання охоронних послуг щодо предмета іпотеки зі спеціалізованими підприємствами, установами, організаціями.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не виконано, іпотека нерухомого майна залишається дійсною, тому іпотекодержатель має право в будь-який час звернути стягнення на предмет іпотеки.
Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, учасники справи не скористались.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ML-302/069/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 49 089,00 доларів США строком до 14.03.2023 року (а.с.5-9).
13 вересня 2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий Договір №1 до кредитного договору № ML-302/069/2008 від 14.03.2008 року (а.с.17-18).
28 квітня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий Договір №2 до кредитного договору № ML-302/069/2008 від 14.03.2008 року (а.с.10-12).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № РML-302/069/2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., реєстровий № 3345. Предметом іпотеки за цим договором є трикімнатна квартира, загальною площею 61,80 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві власності (а.с.13-15).
13 вересня 2009 року та 28 квітня 2011 року до договору іпотеки було укладено Додаткові договори №№ 1 та 2 відповідно між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 та між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с.16,19-21).
Згідно з Договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», відступлено право вимоги за Кредитним договором № ML-302/069/2008 від 14 березня 2008 року та Договором іпотеки №PML-302/069/2008 від 14 березня 2008 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с.22-27, 28, 29, 30, 31, 32-33).
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML-302/069/2008 від 14 березня 2008 року, яка виникла станом на 05.11.2014 в розмірі 563 134, 19 грн, з яких заборгованість за кредитом - 534 134, 19 грн та заборгованість з пені - 29 000 грн. Вирішено питання судових витрат (а.с.34-36).
На підставі укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору № ML-302/069/2008 від 14 березня 2008 року виникли кредитні зобов'язання, виконання яких було забезпечено іпотекою нерухомого майна згідно укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 договору іпотеки № PML-302/069/2008 від 14 березня 2008 року. ОСОБА_2 допущено невиконання кредитних зобов'язань.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 не виконує, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у квітні 2019 року звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.
Водночас, стороною відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Пашніною А.В. заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Отже, дізнавшись про порушення свого права, банк мав можливість пред'явити позов до майнового поручителя протягом трьох років від дати, коли він дізнався про порушення свого права, тобто з 31 березня 2014 року - дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Водночас, при подачі позову про стягнення заборгованості 16.12.2014 строк позовної давності перервався. Проте ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з даним позовом лише 22 березня 2019 року, майже через 4 роки.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, виходячи з положень ч.4 ст.267 ЦК України, правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що іпотека нерухомого майна залишається дійсною, тому іпотекодержатель має право в будь-який час звернути стягнення на предмет іпотеки, підлягають відхиленню, оскільки іпотекодержатель може реалізувати своє право на судовий захист та звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду тільки в межах позовної давності.
Доводів щодо спростування пропущення позивачем трирічного строку позовної давності апеляційна скарга не містить.
Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 18 листопада 2019 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова