Провадження № 11-сс/803/782/20 Справа № 202/8312/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чумаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_5 , -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року задоволено клопотання слідчого, та застосовано до ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, на строк 60 діб - до 08 год. 20 хв. 14 липня 2020 року.
Мотивуючи постановлене рішення, слідчий суддя послався на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки існує обґрунтована підозра ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів й наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
Свої вимоги захисник обґрунтовує неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладеним фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями слідчим і прокурором вимог кримінального процесуального закону. На думку захисника, ані слідчий у своєму клопотанні, ані прокурор в судовому засіданні не довели факту та не надали жодних доказів існування у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не буде достатнім для забезпечення підозрюваним належної процесуальної поведінки. Захисник вказує, що, в порушення вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення обмежилась лише дублюванням тексту ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, без надання слідчому судді достатніх та переконливих підстав вважати, що ОСОБА_6 не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Разом з цим, зазначає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не обґрунтував необхідність застосування саме такого запобіжного заходу та не розглянув можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, й не врахував, що ОСОБА_6 жодним чином не матиме змоги впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, а тим паче на експертів, в разі обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту з покладенням певних обов'язків щодо утримання від спілкування з ними. Крім того, захисник наголошує, що судом не прийнято до уваги показання ОСОБА_6 щодо порушення його права на захист під час вилучення вогнепальної зброї та затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, клопотанням слідчого та наданими до них доказами підтверджується, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019040000001023 від 12.12.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
16 травня 2020 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, 16 травня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину та 18 травня 2020 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкриміноваих йому злочинів, колегія суддів зважає на те, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що ця особа могла б скоїти злочин.
Згідно матеріалів, долучених до клопотання, враховуючи наведену правову позицію судом першої інстанції належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри.
Отже, судом першої інстанції, наявність долучених до клопотання слідчого доказів і відомостей, визнано достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки такий висновок є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам цього провадження, та обґрунтованість підозри підтверджується доказами у провадженні у їх сукупності, що дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що він міг скоїти ці злочини.
Окрім того, твердження захисника в скарзі про те, що слідчий суддя не вмотивував наявність та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування від органів досудового слідства, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, а також експертів у цьому провадженні, та його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя об'єктивно і повно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а ризики доведеними та такими, що об'єктивно існують й для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, зокрема, поєднаного із застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
Отже, відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, а саме те, що ОСОБА_6 , знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів або інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, за один із яких - до 15 років з конфіскацією майна, підозра у вчиненні цих злочинів базується на показаннях свідків та експертів, а підозрюваний володіє інформацією про місця мешкання потерпілих осіб, та може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.
Разом з цим, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, офіційного не працевлаштований, раніше не судимий та має постійне місце проживання.
З огляду на те, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, з урахуванням його особи, тяжкості злочинів у вчиненні яких він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про те що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є реальними та такими, що об'єктивно існують.
Разом з цим, твердження захисника в скарзі, що слідчим не обґрунтовані ризики і не доведено їх наявність, є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження.
Отже, слідчий суддя, оцінив всі обставини провадження та дійшов до вірного висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу немає, оскільки він не зможе забезпечити запобіганню встановленим слідчим суддею ризикам.
З огляду на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості його підозри, покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винуватим, особу підозрюваного, а також встановлені слідчим суддею ризики, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати таким, що відповідає вимогам ст. 183 КПК України.
Посилання захисника на ті обставини, що слідчим суддею не було наведено доказів, які вказують на недоцільність обрання більш м'якого запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції розцінює як безпідставні, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами провадження, а тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , й покарання за які може бути призначено у виді реального позбавлення волі, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.
Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави законним і обґрунтованим та не знаходить підстав для обрання щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4