Справа № 953/8001/20
н/п 1-кс/953/4962/20
"22" червня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220500000239 від 02.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,
19 червня 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на вилучені за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 розірвані паперові листи з текстом, які упаковані в поліетиленові мішки в кількості 3 шт.
Крім цього, прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 просить поновити строк подачі первісного клопотання про арешт майна у зв'язку із тим, що днями подачі клопотання про арешт майна були 30 та 31 травня 2020, які були вихідними днями, тому у органу досудового розслідування не було можливості подати до суду клопотання про арешт майна раніше ніж 01.06.2020, у перший робочий, наступний за вихідними день, з поважних причин.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220500000239 від 02.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.01.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4 було укладено договори завдатку купівлі продажу житлових квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , які на той час перебували у власності ОСОБА_4 .
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що умови договору ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не виконані, грошові кошти не повернуті, а останні уникають з ним зустрічі і відмовляються повертати грошові кошти.
Відповідно до вказаних договорів завдатку ОСОБА_6 отримав завдаток в сумі 4000 доларів США та зобов'язався не пізніше 22.01.2016 та 25.02.2016 відповідно, укласти договори купівлі-продажу житлових квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , які на той час перебували у власності ОСОБА_4 .
Після чого, 14.03.2016 житлова квартира за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі продажу від 14.03.2016 була перереєстрована на нового власника ОСОБА_7 , а 16.10.2019 на ОСОБА_8 .
07.04.2016 житлова квартира за адресою: АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі продажу від 07.04.2016 була перереєстрована на нового власника ОСОБА_9 , а 10.03.2020 на ОСОБА_10 .
Відповідно, у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник умисел на вчинення відносно ОСОБА_5 шахрайських дій, які знайшли своє відображення в отриманні від ОСОБА_5 грошових коштів із використанням договору завдатку, у рахунок подальшого укладення договорів купівлі-продажу квартир, проте наміру укладати ці договори ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_4 не мали. Більш того, дані об'єкти нерухомості були відчужені на користь третіх осіб, що свідчить про отримання останніми подвійного незаконного прибутку за продаж одного і того ж нерухомого майна.
Так, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4 договори завдатку використовувались як замаскований спосіб введення в оману та отримання грошових коштів. Вказана умова не могла тягнути з ОСОБА_6 , який безпосередньо укладав угоду і отримував грошові кошти, цивільно-правових зобов'язань та відповідальності у зв'язку з відсутністю будь-якого майна у останнього та у зв'язку з тим, що майно, яке було предметом договорів завдатку було відчужене третім особам після укладання вказаних договорів.
Крім того, 28.07.2016 між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 від імені якого за довіреністю діяв ОСОБА_6 було укладено попередній договір авансу щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 .
Допитана в якості потерпілого ОСОБА_11 повідомила, що умови договору ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не виконані, грошові кошти не повернуті, а останні уникають з ним зустрічі і відмовляються повертати грошові кошти.
Відповідно до вказаного договору авансу ОСОБА_6 зобов'язався до 15.10.2016 укласти договір купівлі-продажу квартири. Для забезпечення виконання умов договору ОСОБА_6 отримав аванс в сумі 1 000 доларів США. В разі невиконання умов договору ОСОБА_6 зобов'язався повернути вказані грошові кошти ОСОБА_11 .
Після чого, 01.04.2017 житлова квартира за адресою: АДРЕСА_7 на підставі договору купівлі продажу від 01.04.2017 була перереєстрована на нового власника ОСОБА_12 , а 13.09.2019 на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Відповідно, у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник умисел на вчинення відносно ОСОБА_11 шахрайських дій, які знайшли своє відображення в отриманні від ОСОБА_11 грошових коштів із використанням договору авансу, у рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу квартири, проте наміру укладати ці договори ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_4 не мали. Більш того, даний об'єкти нерухомості був відчужені на користь третіх осіб, що свідчить про отримання останніми подвійного незаконного прибутку за продаж одного і того ж нерухомого майна.
Так, укладені між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_4 договори завдатку використовувались як замаскований спосіб введення в оману та отримання грошових коштів. Вказана умова не могла тягнути з ОСОБА_6 , який безпосередньо укладав угоду і отримував грошові кошти, цивільно-правових зобов'язань та відповідальності у зв'язку з відсутністю будь-якого майна у останнього та у зв'язку з тим, що майно, яке було предметом договорів завдатку було відчужене третім особам після укладання вказаних договорів.
Крім того, 20.01.2020 до Київського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява гр. ОСОБА_15 про те, що 10.01.2019 за адресою: АДРЕСА_8 громадянин ОСОБА_6 шляхом обману під приводом продажу житлової нерухомості незаконно заволодів його грошовими коштами в сумі 294 000 гривень. (ЖЄО №1913 від 20.01.2020)
10.01.2019 у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 173 між ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , від імені якого за довіреністю діяв ОСОБА_6 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 .
Відповідно до вказаного попереднього договору купівлі-продажу ОСОБА_17 та ОСОБА_6 зобов'язався до 31.12.2019 укласти договір купівлі-продажу квартири. Для забезпечення виконання умов договору ОСОБА_6 отримав аванс в сумі 294 000 гривень. В разі невиконання умов договору ОСОБА_6 зобов'язався повернути вказані грошові кошти ОСОБА_15 .
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_15 повідомив, що умови договору ОСОБА_6 та ОСОБА_17 не виконані, грошові кошти не повернуті, а останні уникають з ним зустрічі і відмовляються повертати грошові кошти.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що 20.01.2020 та 06.02.2020 коли він перебував у м. Києві він зустрівся з ОСОБА_17 , який йому повідомив, що немає ніякого відношення до вказаної справи і з цього приводу необхідно шукати і звертатись до ОСОБА_6 .
Відповідно, у ОСОБА_6 та ОСОБА_17 виник умисел на вчинення відносно ОСОБА_15 шахрайських дій, які знайшли своє відображення в отриманні від ОСОБА_15 грошових коштів із використанням попереднього договору купівля-продажу, у рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу квартири, проте наміру укладати ці договори ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_17 не мали.
Так, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_17 попередній договір купівлі-продажу використовувався як замаскований спосіб введення в оману та отримання грошових коштів. Вказана умова не могла тягнути з ОСОБА_6 , який безпосередньо укладав угоду і отримував грошові кошти, цивільно-правових зобов'язань та відповідальності у зв'язку з відсутністю будь-якого майна у останнього.
13.05.2020 в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та аудіо-, відео контроль особи, які 13.05.2020 фіксували зустріч ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_15 встановлено, що ОСОБА_6 не має подальших намірів повертати грошові кошти ОСОБА_15 .
В діях ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , на думку прокурора, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене групою осіб, що завдало значної шкоди та у великих розмірах.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У період часу з 11-59 годин 29.05.2020 до 17-00 годин 29.05.2020 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду від 27.05.2020 в ході проведення обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено розірвані паперові листи з текстом, які упаковані в поліетиленові мішки в кількості 3 шт.
Вилучені в ході обшуку майно має по даному кримінальному провадженню значення речових доказів і відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Як зазначено прокурором, з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та можуть містити інші дані, що мають значення для кримінального провадження, сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене 29.05.2020 р. під час проведеного обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі, повністю його підтримуючи. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_4 , власник майна, у судове засідання не з'явився, судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду даного клопотання, про що слідчим ОСОБА_19 , що входить до складу слідчої групи у даному кримінальному провадженні, суду надано рапорт.
Неприбуття власника майна чи його представника у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220500000239 від 02.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст.190 КК України.
Судом встановлено, що 29.05.2020 р. у період часу з 11-59 годин до 17-00 годин на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду від 27.05.2020 було проведено обшук за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено майно згідно з зазначеним у клопотанні переліком.
01 червня 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання слідчого ОСОБА_19 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про накладення арешту на вилучені за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 розірвані паперові листи з текстом, які упаковані в поліетиленові мішки в кількості 3 шт.
Крім цього, у поданому клопотанні слідчий просив поновити строк подачі клопотання про арешт майна у зв'язку із тим, що днями подачі клопотання про арешт майна були 30 та 31 травня 2020, які були вихідними днями, у органу досудового розслідування не було можливості подати до суду клопотання про арешт майна раніше ніж 01.06.2020, з поважних причин.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2020 р. вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
Згідно з розпискою дану ухвалу слідчого судді отримано прокурором ОСОБА_3 04.06.2020 р. о 17-45 год.
Після чого, 05.06.2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_20 про накладення арешту на майно, згідно наведеного переліку у клопотанні, яке було вилучене під час проведеного обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.06.2020 р. вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
Згідно з розпискою вказану ухвалу слідчого судді отримано прокурором ОСОБА_3 17.06.2020 р. о 17-00 год.
Потім, 19.06.2020 р., втретє, надійшло до суду клопотання про арешт вилученого під час проведеного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 майна від прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 . При цьому, прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 просить поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на звернення до суду з первісним клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки днями подачі клопотання про арешт майна були 30 та 31 травня 2020, які були вихідними днями, тому у органу досудового розслідування не було можливості подати до суду клопотання про арешт майна раніше ніж 01.06.2020, у перший робочий, наступний за вихідними день.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, після проведення обшуку за вищезазначеною адресою, в ході якого слідчим було виявлене та вилучене майно, слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час його проведення майно після сплину 48 годин після вилучення майна, а саме: 01.06.2020 р., разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на звернення з даним клопотанням до суду, посилаючись на поважність причин його пропуску, оскільки днями подачі клопотання про арешт майна були 30 та 31 травня 2020, які були вихідними днями, тому у органу досудового розслідування не було можливості подати до суду клопотання про арешт майна раніше ніж 01.06.2020, у перший робочий, наступний за вихідними день. Після чого, отримавши ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, в межах встановленого слідчим суддею строку після усунення недоліків з клопотанням про арешт майна до слідчого судді двічі звернувся прокурор, який також просив поновити пропущений строк на звернення з первісним клопотанням, посилаючись на поважність причин його пропуску з тих же саме підстав, що і слідчий.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та згідно з ч. 3 даної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2, ч. 3 ст.190 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації на тимчасово вилученому в ході проведеного 29.05.2020 р. у період часу з 11-59 годин до 17-00 годин за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеному в клопотанні майні, належному останньому, яке може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та яке може бути речовими доказами, - на це майно слід накласти арешт.
При цьому, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про арешт вилученого в ході проведеного обшуку майна, оскільки причини його пропуску визнає поважними.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна - задовольнити.
Поновити прокурору Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 строк на звернення до суду з клопотанням про арешт вилученого в ході проведеного обшуку майна.
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220500000239 від 02.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 29.05.2020 р. під час проведеного обшуку за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , розірвані паперові листи з текстом, які упаковані в поліетиленові мішки в кількості 3 шт.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Київського ВП ГУ НП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1