Справа № 308/13845/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1515/19 Доповідач: ОСОБА_2
15 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2019 року відносно ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8
апелянта ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_9
вищевказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.369, ч.4 ст.358 КК України і призначено йому покарання: за ч.2 ст.186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;
за ч.1 ст.369 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень;
за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_7 , звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_7 , обов'язків передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 12.09.2017 року близько 14.00 години, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за попередньою змовою з іншими двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, з якими він заздалегідь домовився про викрадення чужого майна, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Ауді A4» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 (Латвійської реєстрації) на вул.Фединця навпроти будинку №6 в м.Ужгород, визначили об'єктом свого злочинного посягання громадянку ОСОБА_10 , яка в цьому ж місці на стоянці перебувала за кермом свого автомобіля марки «Мітцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного їй на праві власності.
З метою доведення злочинного умислу на заволодіння чужим майном до кінця, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи згідно розподілених ролей, одна з невстановлених слідством осіб, яка перебувала в автомобілі «Ауді A4» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 (Латвійської реєстрації) разом з ОСОБА_7 , виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, підійшла до водійської дверки автомобіля «Мітцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебувала громадянка ОСОБА_10 , та почала жестами вказувати їй на заднє ліве колесо автомобіля, виражаючи стурбованість та показуючи нібито на його несправність чи поломку, таким чином намагаючись змусити її вийти з транспортного засобу, і тим самим відвертаючи її увагу від подій які відбуваються з іншої сторони її автомобіля.
В той же час, з метою доведення спільного злочинного умислу на заволодіння чужим майном до кінця, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи згідно розподілених ролей, друга з невстановлених слідством осіб, яка перебувала в автомобілі марки «Ауді A4» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 (Латвійської реєстрації) разом з ОСОБА_7 , виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, підійшла до правої задньої дверки автомобіля марки «Мітцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з якого в той час вже вийшла громадянка ОСОБА_10 , відкрила її та шляхом вільного доступу через відкриті двері викрала з салону автомобіля «Мітцубісі» належну ОСОБА_10 сумочку, в якій знаходилось її майно, а саме: грошові кошти у сумі 13000 гривень; грошові кошти у сумі 400 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 12.09.2017 становило 10400 гривень; грошові кошти у сумі 220 Євро, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 12.09.2017 становило 6864 гривні; окуляри марки «Ray-Ban», вартістю 200 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 12.09.2017 становило 5200 гривень; духи «Шанель» вартістю 3000 гривень; косметику іноземного виробництва вартістю 5000 гривень; ключницю з шкірозамінника, та два гаманці, які цінності для ОСОБА_10 не представляли.
Під час викрадення майна, дії невстановлених досудовим розслідуванням осіб та дії ОСОБА_7 були помічені сторонніми особами, після чого останні заволодівши чужим майном покинули місце скоєння злочину на автомобілі марки «Ауді A4» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 (Латвійської реєстрації) за кермом якого перебував ОСОБА_7 , чим заподіяли потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 43 464,00 гривні.
Окрім того, ОСОБА_7 , будучи затриманий працівниками Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області та доставлений до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за підозрою у причетності до вчинення кримінального правопорушення стосовно гр. ОСОБА_10 та ідентифікований на той час як ОСОБА_11 , у період з 21.30 години 14.09.2017 до 15.00 години 15.09.2017, перебуваючи в приміщенні Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м.Ужгород, вул. Гагаріна, 10а, Закарпатської області, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що особи, які його доставили до Ужгородського відділу поліції являються працівниками відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, тобто службовими особами, висловив пропозицію надання їм неправомірної вигоди за те, що вказані працівники поліції, з використанням свого службового становища вчинять дії в його інтересах, а саме - не будуть фіксувати факт вчинення ним кримінального правопорушення, як наслідок - ОСОБА_7 та інші невстановлені особи не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. На дану пропозицію останні погодились.
У подальшому, 15.09.2017 року , реалізуючи злочинний умисел направлений на надання неправомірної вигоди працівникам відділу кримінальної поліції Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлений спосіб, перебуваючи в м.Ужгороді під контролем працівників поліції, а саме під контролем особи, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_7 організував перерахування своїм родичем ОСОБА_12 , мешканцем та громадянином Грузії, через систему «Western Union» грошового переказу в розмірі 2000 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 15.09.2017 року становило 52320,00 гривень, у якості неправомірної вигоди для працівників поліції, на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_3 виданий 24.10.2003).
Крім цього, в цей же день, тобто 15.09.2017 року, реалізуючи злочинний умисел направлений на надання неправомірної вигоди службовим особам Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, а саме особам, матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме провадження, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлений спосіб, перебуваючи в м.Ужгороді під контролем працівників поліції, а саме під контролем особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_7 організував перерахування через термінал самообслуговування у відділенні «ПриватБанку», що знаходиться по вул.Мала Арнаутська, 88 в м.Одесі громадянином ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошових коштів в сумі 25460 гривень, в якості неправомірної вигоди для працівників поліції, на картку-рахунок «ПриватБанку» № НОМЕР_4 громадянина ОСОБА_15 .
Доводячи до кінця злочинний умисел направлений на надання неправомірної вигоди службовим особам Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_7 , перебуваючи під контролем особи, матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження, та разом з ним та громадянином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_3 виданий 24.10.2003), 15.09.2017 року в автомобілі «ВАЗ-2110», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , кольору сірий металік, приїхали до торгового центру «Дастор», розташованого в м.Ужгород, вул.Собранецька, 89, де ОСОБА_13 о 18.40 годині отримав грошовий переказ у сумі 2000 доларів США - 20 купюр номінальною вартістю 100 доларів США кожна, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 15.09.2017 становило 52320 гривень, які були перераховані на його ім'я з Грузії громадянином Грузії ОСОБА_12 .
Таким чином, громадянин Грузії ОСОБА_7 надав неправомірну вигоду службовим особам Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України станом на 15.09.2017 становило 52320 гривень та 25460,00 гривень, всього - неправомірну вигоду у сумі 77 780,00 гривень, після чого був відпущений.
Окрім того, ОСОБА_7 , будучи громадянином Грузії, постійно проживаючи в Україні упродовж 2016-2018 років , не звертався до органів Державної міграційної служби України з метою документування посвідкою на постійне проживання в Україні і таким чином не мав права постійного проживання в Україні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх кримінальну караність, у невстановлений слідством час, у невстановленому місці, у невстановленої особи придбав посвідку на постійне проживання в Україні на ім'я громадянина Грузії ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , серія НОМЕР_6 , нібито видану СГІРФО Торезького ГУМВС України в Донецькій області 15.05.2012, безстроково, у яку вклеїв свою фотографію.
В наступному, 11.09.2017 року близько 06.41 години, ОСОБА_7 перебуваючи на посту «Нижні Ворота» в с.Нижні Ворота по вул.Головна, б/н Воловецького району Закарпатської області пред'явив працівнику поліції ОСОБА_17 під час перевірки документів посвідку на постійне проживання в Україні на ім'я громадянина Грузії ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , серія НОМЕР_6 , нібито видану СГІРФО Торезького ГУМВС України в Донецькій області 15.05.2012, безстроково , достовірно знаючи, що посвідка на постійне проживання в Україні є підробленою, використавши завідомо підроблений документ.
Крім того, ОСОБА_7 , будучи громадянином Грузії, постійно проживаючи в Україні упродовж 2016-2018 років , не звертався до органів Державної міграційної служби України з метою документування посвідкою на постійне проживання в Україні і таким чином не мав права постійного проживання в Україні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх кримінальну караність, у невстановлений слідством час, у невстановленому місці, у невстановленої особи придбав посвідку на постійне проживання в Україні на ім'я громадянина Грузії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , яка нібито видана ВГІРФО ГУМВС України у Луганськй області 06.06.2012 безстроково, у яку вклеїв свою фотографію.
В наступному, 14.09.2017 року близько 4.00 години, перебуваючи у м.Львів на вул.І.Франка, 3, пред'явив інспектору УПП у м.Львів лейтенанту поліції ОСОБА_18 , а в наступному і працівникам Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, завідомо підроблений документ - посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_7 на ім'я громадянина Грузії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , яка нібито видана ВГІРФО ГУМВС України у Луганськй області 06.06.2012 року безстроково, достовірно знаючи, що посвідка на постійне проживання в Україні є підробленою.
Окрім того, ОСОБА_7 , будучи громадянином Грузії, постійно проживаючи в Україні упродовж 2016-2018 років , не звертався до органів Державної міграційної служби України з метою документування посвідкою на постійне проживання в Україні і таким чином не мав права постійного проживання в Україні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх кримінальну караність, у невстановлений слідством час, у невстановленому місці, у невстановленої особи придбав посвідку на постійне проживання в Україні на ім'я громадянина Грузії ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_8 , нібито видану 14.05.2012 ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області безстроково, у яку вклеїв свою фотографію.
При затриманні громадянина ОСОБА_7 23.06.2018 року о 18.30 годині в м. Києві на вул.Червоноткацькій біля будинку 2 на підставі ухвали слідчого судді, працівниками Закарпатського управління ДВБ НПУ, в нього була виявлена та вилучена посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_8 , видана 14.05.2012 ВГІРФО ГУМВС України в Луганській області безстроково громадянину ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій була вклеєна фотографія громадянина ОСОБА_7 .
В той же час, згідно інформації ГУДМС в Закарпатській області за №2101.4-8406/21.3-18 від 04.07.2018 та за інформацією Державної міграційної служби України за №8.5-2554/8-18 від 26.07.2018, громадяни Грузії ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до територіальних органів державної міграційної служби у період 2010-2018 років з питань документування посвідками на постійне чи тимчасове проживання в Україні не звертались.
Відповідно до висновку експерта №4/222 від 07.08.2018 року за результатами проведення судово-технічної експертизи документа - посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_8 заповненої на ім'я ОСОБА_19 , встановлено, що бланки посвідки виконаний електрографічним способом друку, який не використовується при виготовленні дійсних документів в поліграфічних умовах, а відбиток штампу на зовнішній стороні другого аркуша посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_8 заповненої на ім'я ОСОБА_19 нанесений не кліше штампу, а являється зображенням відбитку, виконаним електрографічним способом друку.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна , вчиненого за попередньою змовою групою осіб (грабіж) ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, а також у наданні неправомірної вигоди службовій особі, тобто надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015), а також у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України
Не погоджуючись з даним вироком, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2019 року у кримінальному провадженні № 42018070000000411 від 17.04.2018 року стосовно ОСОБА_7 в частині визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України - на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Апелянт вважає, що вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 , в частині визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, є таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання про винуватість обвинуваченого та грубо порушує передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема презумпції невинуватості стосовно апелянта, оскільки згідно ст. 90 КПК України, рішення національного суду, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
Крім того, апелянт зазначає, що називаючи його прізвище у оскаржуваному вироку, суд заздалегідь, в порушення ст. 17 КПК України звинувачує його у співучасті у скоєнні разом з ОСОБА_7 злочину. У той же час, суд першої інстанції не дослідив обставин передачі коштів і не дав з цього приводу належної юридичної оцінки.
На думку апелянта, викладені обставини досліджені та оцінені судом поверхнево та у своїй сукупності не містять достатніх та переконливих доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
На апеляційний розгляд обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_20 , не прибули та про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає проведенню судового засідання.
Заслухавши доповідача, апелянта ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 369, ч.4 ст. 358 КК України, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.
Зокрема, незважаючи на те, що ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах викладених в обвинувальному акті визнав частково, а саме визнав, що він використовував завідомо підроблений документ, а саме посвідку на постійне проживання в Україні, знаючи, що вона є підробленою, щодо інших інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 186 КК України та ч.1 ст. 369 КК України ОСОБА_7 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а також доказами, здобутими під час розгляду даного кримінального провадження в суді, зокрема: показаннями допитаних в суді першої інстанції свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 .
Крім вищенаведених доказів вина обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.369, ч.4 ст.358 КК України, стверджується рядом письмових доказів по справі: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.09.2017 р.; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.08.2018 р.; протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2018 р.; протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2018 р.; протоколом про пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2018 р.; матеріалами відеозапису подій, а саме з камер відео спостереження із прилеглих території за місцем розташування банкоматів, з камер відео спостереження розташованих в середині торгового центру «Дастор» та прилеглої до нього території ( автостоянок) та відділення «Вестерн Юніон»; протоколом огляду речей і документів від 11.05.2018 року; ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.10.2018 року про надання стороні кримінального провадження тимчасовий доступ до документів; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.11.2018; протоколом огляду документів - книги нарядів Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 20.11.2018 року; протоколом огляду документів - журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 20.11.2018 року, згідно якого було оглянуто журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області; довідкою про рух коштів по картці - рахунку ПАТ КБ “ Приват Банку” за період з 01.09.2017 року по 13.06.2018 року на ім'я ОСОБА_15 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.11.2018 року; протоколом огляду документів - оптичного диску з даними наданими ПАТ КБ “Приватбанку” згідно ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів від 23.11.2018 року; протоколом огляду від 12.09.2017 р. відповідно до якого було оглянуто автомобіль марки «Мітсубісі » н.з. НОМЕР_2 ; протоколом огляду від 12.09.2017 р. відповідно до якого було оглянуто автомобіль марки «Ауді А4», чорного кольору; протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 02.04.2018 р.; протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 30.03.2018 р.; протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 26.12.2017 р.; протоколом про результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 13.04.2018 р.; протоколом огляду речей і документів від 21.11.2018 року; листом Державної міграційної служби України № 8.1.3609/8 -18 від 23.10.2018 року; яким суд дав належну оцінку.
Суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив усі обставини справи в їх сукупності й відповідно до ст. 94 КПК України дав оцінку наведеним доказам, визнавши їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд судом першої інстанції проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Із системного аналізу ст. 393 КПК України вбачається, що апеляційну скаргу на вирок мають право подавати в тому числі інші особи, в частині що стосуються інтересів даної особи.
ОСОБА_6 , не будучи учасником кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , просить вирок змінити в частині визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України - на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Сукупність вказаних доказів, які є належними і допустимими, достатня для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому дій. Такі є чіткими, взаємоузгоджуваними і не містять суперечностей, які б давали підстави сумніватися у вчиненні ОСОБА_7 злочину, який вірно кваліфіковано за ч.1 ст.369 КК України.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги у частині закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи і відсутності можливості їх отримати, в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою. Вбачається, що такі доводи були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Так, колегія суддів вважає, що зазначені докази на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України не можуть вважатися як порушення презумпції невинуватості ОСОБА_6 , оскільки згідно викладеного в оскаржуваному вироку формулюванні обвинувачення ОСОБА_7 , визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не зазначено прізвище апелянта ОСОБА_6 , натомість міститься посилання «щодо особи матеріали досудового розслідування стосовно якої виділені в окреме провадження».
З урахуванням наведеного колегія суддів визнає правильним висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 369, ч.4 ст. 358 КК України, і викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що даний вирок не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання про винуватість обвинуваченого та грубо порушує передбачені статтею 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема презумпції невинуватості стосовно ОСОБА_6 , а тому підлягає зміні, не бере до уваги як безпідставні.
У ході судового розгляду суд першої інстанції з'ясував усі обставини, які мали істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. На виконання вимог ст. 370 КПК України судом у вироку наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційні доводи ОСОБА_6 про невідповідність вироку вимогам закону, а висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про неповноту судового слідства й істотні порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв'язку з чим такі до задоволення не підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою й приходить до висновку, що судом вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_7 , а призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В ході апеляційного розгляду не виявлено порушень процесуального законодавства, які могли б бути підставою для скасування чи зміни вироку суду.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, такий слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 березня 2019 року відносно ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 , без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Головуючий
Судді