Справа № 307/1073/20
Закарпатський апеляційний суд
16.06.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11-сс/4806/256/20 за клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу в виді тримання під вартою, в якому захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2020.
Цією ухвалою задовільнено клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020070180000109, розпочатому 12.04.2020, погоджене прокурором Тячівського місцевої прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, що має базову загальну середню освіту, не судимого, підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, і застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 21:30 13.06.2020.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 12.04.2020 приблизно о 13:00 в дачному будинку в урочищі «Карпеново» в с. Велика Уголька Тячівського району Закарпатської області зґвалтував малолітню ОСОБА_11 2009 року народження, яка через свій вік не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, схильний продовжити злочинну діяльність, не працює, не має міцних соціальних зв'язків і покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, яке йому загрожує, зумовлює існування ризиків його переховування від органів досудового розслідування і суду; знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілу, свідка, іншого підозрюваного; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Менш жорсткі запобіжні заходи, на думку слідчого і прокурора, належної поведінки підозрюваного не гарантують.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_6 , існуванням заявлених ризиків і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не знаходить. Водночас слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 вчинив злочин із застосуванням насильства щодо малолітньої і тому не визначив розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задовільненні клопотання слідчого. Твердить, що підозра є необґрунтованою, що слідчий і прокурор не довели наявність заявлених ризиків. Вважає, що ОСОБА_6 затриманий незаконно, що докази на яких ґрунтується підозра недопустимі, отриманні з порушенням вимог КПК України. Вказує, що малолітня потерпіла допитана без участі педагога, психолога або лікаря, що її допит тривав без перерви майже дві години, що мобільні телефони у ОСОБА_6 вилучені і оглянуті без його згоди та без ухвали слідчого судді, що в матеріалах провадження немає висновку судово-медичної експертизи, який би підтвердив причетність ОСОБА_6 до злочину. Вважає, що і розмір застави не визначений без урахування наявності у ОСОБА_6 постійного місця проживання, того, що він не судимий, характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки.
Підозрюваний і захисник, установленим порядком повідомлені про час і місце апеляційного розгляду провадження, бажання взяти в ньому участь не виявили, клопотань апеляційному суду не подали.
Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст оскарженої ухвали, про вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, заперечення проти них прокурора, перевірив матеріали провадження і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задовільненню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, виключно у разі, якщо прокурор доведе, що, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Згідно з п.1 ч. 4 цієї статті слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 підозрюється в кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, вчиненому за обставин, установлених показаннями потерпілої, яка прямо вказала на нього, як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, а також відомостями з протоколів огляду мобільних телефонів два з яких належать підозрюваному і один - потерпілій.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя додержав вимоги ст.ст. 132, 177 - 178, 183, 194 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дав їм належну оцінку. Ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , покарання, яке йому загрожує в разі доведеності повідомленої йому підозри, обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, наведені в ухвалі слідчого судді, переконують у тому, що, перебуваючи на волі, він може ухилитися від виконання процесуальних обов'язків або вчинити нове кримінальне правопорушення. Доводи, на які посилаються слідчий і прокурор, підтверджені на даному етапі досудового слідства доданими до клопотання матеріалами досудового розслідування і дають підстави вважати виправданим тримання ОСОБА_6 під вартою задля публічного інтересу, який у цьому випадку переважає над презумпцією невинуватості підозрюваного і правилом поваги до його особистої свободи.
Доводи апеляційної скарги не переконують у тому, що запобігти зазначеним у клопотанні ризикам може і більш м'який запобіжний захід. Посилання захисника на те, що прокурор і слідчий не довели обґрунтованість підозри, існування заявлених у клопотанні ризиків, не відповідає дійсності. Відомостей, переконливих доводів, які свідчили б про можливість запобігти заявленим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу, ні в апеляційній скарзі, ні у поясненнях захисника немає.
Строк тримання підозрюваного під вартою, визначений оскарженою ухвалою, на час апеляційного розгляду провадження закінчився.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задовільнення.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2020 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.
Судді :