Постанова
Іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
справа № 527/1265/17
провадження № 61-47929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області у складі судді Олефір А. О. від 16 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Бутенко С. Б., Обідіної О. І., від 07 листопада 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказав, що 16 серпня 2016 року рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області № 190 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про взяття його сім'ї на квартирний облік» йому відмовлено у взятті на квартирний облік при виконкомі Глобинської міської ради, у зв'язку з тим, що він та члени його сім'ї постійно не проживають у м. Глобине, а фактично проживають у м. Кременчук.
З урахуванням викладеного позивач просив суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області від 16 серпня 2016 року № 190 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про взяття його сім'ї на квартирний облік» та скасувати його, зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 03 серпня 2016 року про взяття його сім'ї в складі: дружини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 на квартирний облік.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані безпідставністю позовних вимог та недоведеністю позивачем порушення його прав відповідачем. Так, рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області рішення № 204 від 14 вересня 2017 року, внесено зміни в справу щодо поліпшення житлових умов ОСОБА_1 у зв'язку із зміною складу сім'ї та набуття статусу учасника бойових дій, а саме: зі справи вилучено ОСОБА_5 , внесено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та занесено до першочергового списку громадян, які потребують поліпшення житлових умов проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач проживає та зареєстрований у м. Глобине, а тому оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування йому безпідставно відмовлено у взятті на квартирний облік у зв'язку із його фактичним проживанням у м. Кременчук. Проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений за 20 робочих днів до його розгляду виконавчим комітетом Глобинської міської ради Полтавської області, що також становить порушення прав позивача.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У січні 2019 року виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни-учасників бойових дій та згідно із рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради від 17 серпня 2001 року № 781 разом із сім'єю перебуває на квартирному обліку.
03 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області із заявою про взяття його сім'ї до якої належать: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та матір ОСОБА_4 на квартирний облік (а.с. 8).
Згідно із протоколом засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Глобинської міської ради від 15 серпня 2016 року, під час розгляду питання про взяття на квартирний облік учасника бойових дій ОСОБА_1 та членів його сім'ї, встановлено, що заявник разом з сім'єю фактично проживає у м. Кременчук, у зв'язку з чим рекомендовано виконкому Глобинської міської ради відмовити ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік (а.с.10-11).
Рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області № 190 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про взяття його сім'ї на квартирний облік» 16 серпня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено у взятті на квартирний облік при виконкомі Глобинської міської ради, у зв'язку з тим, що він та члени його сім'ї постійно не проживають у м. Глобине, а фактично проживають у м. Кременчук (а.с. 5).
13 вересня 2017 року громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Глобинської міської ради Полтавської області у зв'язку із зміною у складі сім'ї ОСОБА_1 та отримання ним статусу учасника бойових дій виконавчому комітету Глобинської міської ради Полтавської області було рекомендовано внести зміни в справу ОСОБА_1 щодо поліпшення житлових умов: зі справи вилучити ОСОБА_5 , внести ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та занести до першочергового списку громадян, які потребують поліпшення житлових умов проживання (а.с. 20).
Відповідні зміни внесені рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області № 204 від 14 вересня 2017 року (а.с. 32, 71).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказав, що його права та інтереси порушені відповідачем у зв'язку із прийняттям рішення, яким йому разом із сім'єю відмовлено у взятті на квартирний облік.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивачем не наведено в чому полягає порушення його прав та які його права підлягають відновленню з огляду на перебування позивача у черзі на отримання житла з 2001 року та внесення змін до його справи в частині зміни складу членів сім'ї рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області № 204 від 14 вересня 2017 року, а тому дійшли висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Згідно із частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він може бути скасований у судовому порядку.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Разом із тим, рішення органу місцевого самоврядування є актом ненормативного характеру, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки позивач в порядку статті 81 ЦПК України не довів порушення своїх прав оскарженим рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області від 16 серпня 2016 року № 190 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про взяття його сім'ї на квартирний облік».
Вирішуючи спір, суди обґрунтовано виходили із того, що з 2001 року позивач з родиною перебуває у черзі на отримання житла, а рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області № 204 від 14 вересня 2017 року внесено зміни до його справи в частині складу членів сім'ї.
За таких обставин право ОСОБА_1 на взяття його сім'ї у зміненому складі на квартирний облік не порушено, що свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним оскарженого рішення виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області від 16 серпня 2016 року № 190 «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про взяття його сім'ї на квартирний облік», яке вичерпало свою дію.
Аргументи касаційної скарги про належність та допустимість доказів проживання позивача із родиною у м. Глобине, а не у м. Кременчук як помилково, на переконання останнього, встановлено громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Глобинської міської ради Полтавської області не впливають на законність оскаржуваних судових рішень. Неоприлюднення оскаржуваного рішення відповідачем за 20 днів до його ухвалення не може бути підставою для його скасування, оскільки це не впливає на обсяг житлових прав позивача, який перебуває на квартирному обліку з 2001 року, а у зміненому складі сім'ї - з вересня 2017 року.
Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Крім того, суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.
Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара